Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №938/1991/25 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1991/25

Провадження № 2/938/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідача, в якій просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності 1/2 частку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 119,5 кв. м, житловою площею 42,5 кв. м, погребу, позначеного під літерою «Б», площею 18,0 кв. м, навісу, позначеного під літерою «В», площею 16,2 кв. м, стайні, позначеної під літерою «Г», площею 49,3 кв. м, оборогу, позначеного під літерою «Д», площею 9,6 кв. м, гаража, позначеного під літерою «Е», площею 39,6 кв. м, навісу, позначеного під літерою "Є", площею 26,0 кв. м та криниці №1 з бетонних кілець.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно. Після смерті матері, із заявами про прийняття спадщини за законом крім неї, також звернувся, відповідач ОСОБА_2 , який є її братом. Право власності на свою частку у спадковому майні, а саме на 1/2 частку нерухомого майна, відповідач набув на підставі рішення суду від 16.09.2025.

Вважає, що вона також має право на свою частку у майні. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй нотаріусом було відмовлено, внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно. В той же час переконана, що таке майно перебувало у власності спадкодавця на час її смерті, що також підтверджено довідками Верховинської селищної ради. Крім того, посилаючись на вимоги Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР зазначає, що до 13.12.1995 реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася. За життя спадкодавець не встигла оформити у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Верховинського районного суду від 19.11.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 15.01.2026 витребувано у приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області додаткові докази в справі.

За результатами підготовчого засідання, ухвалою суду від 15.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

На виконання вимог ухвали суду від 15.01.2026, приватним нотаріусом 23.01.2026 надано копію спадкової справи №09/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В судове засідання 04.02.2026 позивач не з`явилася, її представник, адвокат Бельмега М.В. подав заяву в якій підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити, а розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву в якій позовні вимоги визнав та не заперечив проти задоволення позову, розгляд справи просив проводити без його участі.

А тому, оскільки у відповідності до положень ст.223 ЦПК України у суду відсутні перешкоди для розгляду справи у відсутності учасників справи, суд прийшов до переконання про можливість завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення за правилами ч.4 ст.268 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, право на спадкування за законом, як зазначено у ст.1223 ЦК України, одержують спадкоємці з першої по п`яту чергу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За змістом ст.1261 ЦК України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 04.05.1954 вбачається, що позивач ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 27.01.1971 вбачається, що ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Батько позивача, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 09.06.2008 (а.с.11).

Згідно з свідоцтвом про смерть, мати позивача, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, про що 07.10.2019 Верховинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, вчинено актовий запис №86 (а.с.12).

Таким чином, право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 виникло у позивача ОСОБА_1 , як дочки померлої.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з інформації наданої приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №09/2020.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 являються: ОСОБА_2 , який прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України та 25.03.2025 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом; а також ОСОБА_1 , яка у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк, а саме 04.02.2020, подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу від 30.09.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок, 12-А з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок.

Дійсно, як встановлено судом на час відкриття спадщини право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ні за ким, не було зареєстровано і свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.

Однак, згідно довідки, виданої Верховинською селищною радою Верховинського району Івано-Франківської області від 21.03.2025 № 626 взамін погосподарської книги, яка по селищу Верховина не велася (а.с.14), житловий будинок, загальною площею 119,5 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 , при житті належав ОСОБА_3 . До даного господарства належать погріб – 18,0 кв.м, навіс 16,2 кв.м, стайня 49,3 кв.м, оборіг 9,6 кв.м, гараж 39,6 кв.м, навіс 26,0 кв.м, криниця.

Згідно представленого технічного паспорту від 29.11.2024 (а.с.25-29), житловий будинок 1960 року забудови, позначений на плані під літерою «А», загальною площею 119,5 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 , складається з приміщень: по І поверху - веренди, площею 7,8 кв.м, кімнати, площею,23,8 кв.м, кімнати, площею 18,7 кв.м, кухні, площею 13,7 кв.м, коридору, площею 2,9 кв.м, кладової, площею 4,1 кв.м, веранди, площею 23,5 кв.м, по мезоніну - кімнати, площею 10,4 кв.м, коридору, площею 4,2 кв.м, кімнати, площею 10,4 кв.м, разом з господарськими будівлями та спорудами: погребом, позначеного під літерою «Б», площею 18,0 кв.м; навісу, позначеного під літерою «В», площею 16,2 кв.м; стайні, позначеної під літерою «Г», площею 49,3 кв.м; оборогу, позначеного під літерою «Д», площею 9,6 кв.м; гаража, позначеного під літерою «Е», площею 39,6 кв.м; навісу, позначеного під літерою "Є", площею 26,0 кв.м та криниці №1 з бетонних кілець.

Також встановлено, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 визнано за ОСОБА_2 м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частку спадкового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 119,5 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, що складається по І поверху з веренди, площею 7,8 кв.м, кімнати, площею,23,8 кв.м, кімнати, площею 18,7 кв.м, кухні, площею 13,7 кв.м, коридору, площею 2,9 кв.м, кладової, площею 4,1 кв.м, веранди, площею 23,5 кв.м та по мезоніну з кімнати, площею 10,4 кв.м, коридору, площею 4,2 кв.м, кімнати, площею 10,4 кв.м, разом з господарськими будівлями та спорудами: погребом, позначеного під літерою «Б», площею 18,0 кв.м; навісу, позначеного під літерою «В», площею 16,2 кв.м; стайні, позначеної під літерою «Г», площею 49,3 кв.м; оборогу, позначеного під літерою «Д», площею 9,6 кв.м; гаража, позначеного під літерою «Е», площею 39,6 кв.м; навісу, позначеного під літерою "Є", площею 26,0 кв.м та криниці №1 з бетонних кілець.

Відповідно до п.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності в Україні до моменту набрання чинності ЦК України з 01.01.2004 року регулювалися положеннями ЦК України 1963 року та Законом України «Про власність», який введено в дію з 15.04.1991 року.

Відповідно до положень ст.12 цього Закону було визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об`єктами права індивідуальної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (ст. 13 Закону).

Враховуючи, що спірний житловий будинок та господарські споруди були побудовані до моменту прийняття Закону України «Про власність» і належним чином набуті у власність матір`ю позивача, а тому, не зважаючи на відсутність на даний час підтверджених документів про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що на момент її смерті таке нерухоме майно входило в об`єм спадкового майна і підлягало спадкуванню її спадкоємцями, в тому числі позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом.

При цьому, оскільки позивач прийняла спадщину після смерті матері у строк встановлений законом, а тому позовні вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову, а також задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач має право на повернення судового збору в сумі 705,35 грн, які в процентному співвідношенні по 50% повертаються з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 197, 198, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частку спадкового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 119,5 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, що складається по І поверху з веренди, площею 7,8 кв.м, кімнати, площею,23,8 кв.м, кімнати, площею 18,7 кв.м, кухні, площею 13,7 кв.м, коридору, площею 2,9 кв.м, кладової, площею 4,1 кв.м, веранди, площею 23,5 кв.м та по мезоніну з кімнати, площею 10,4 кв.м, коридору, площею 4,2 кв.м, кімнати, площею 10,4 кв.м, разом з господарськими будівлями та спорудами: погребом, позначеного під літерою «Б», площею 18,0 кв.м; навісу, позначеного під літерою «В», площею 16,2 кв.м; стайні, позначеної під літерою «Г», площею 49,3 кв.м; оборогу, позначеного під літерою «Д», площею 9,6 кв.м; гаража, позначеного під літерою «Е», площею 39,6 кв.м; навісу, позначеного під літерою "Є", площею 26,0 кв.м та криниці №1 з бетонних кілець.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 705 гривень 35 копійок (сімсот п`ять гривень тридцять п`ять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ