Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №938/1851/25 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1851/25

Провадження № 2/938/100/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що в шлюбі з відповідачем у них народилося троє дітей, двоє з яких є повнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час, діти ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишилися проживати з нею та знаходяться на її матеріальному забезпеченні. Відповідач не приймає участі у вихованні неповнолітньої дитини та матеріально не забезпечує її, не цікавиться її здоров`ям, не дбає про фізичний та духовний розвиток дитини. Вона самостійно не може забезпечити всі потреби дитини, а тому вважає, що відповідач як батько дитини повинен також її забезпечувати. При цьому зазначила, що відповідач здоровий, працездатний, інших аліментних зобов`язань не має, і може сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину.

Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинського А.Б. від 04.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 04.02.2026 позивач не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Ії представник, адвокат Ткач В.В., 12.01.2026 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення поштових відправлень за адресою фактичного місця проживання та місця реєстрації, які ним отримано, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов у строк встановлений судом, не подав.

Ухвалою суду від 04.02.2026 постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З врахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

З свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 02.10.2003 вбачається, що ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_6 02.10.2003 року, про що виконкомом Розтоківської сільської ради Косівського району, актовий запис №6. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.8 зворот).

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 14.03.2017, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.9 зворот), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, а саме з акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 17.10.2025 №453, довідки про склад сім`ї від 17.10.2025 №452, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з батьками.

В той же час позивач в позові зазначає, що відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає, хоча в силу вимог закону зобов`язаний таку надавати та будучи працездатним, здоровим, має можливість її надавати.

А тому, з врахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини є підставною.

При визначенні способу та розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини ; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина ; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів .

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд враховуючи визначений позивачем спосіб стягнення аліментів у частці від доходу, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, інших аліментних зобов`язань не має, та виходячи з визначеного законодавством рівного обов`язку батьків щодо утримання неповнолітньої дитини, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити та визначити розмір аліментів у 1/4 частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає стягненню щомісячно, починаючи із дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, що з врахуванням наданої допомоги матір`ю дитини, забезпечить їй, належні умови для існування, повноцінного розвитку та належних умов проживання, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача в рахунок держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 279, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня звернення з позовом до суду 30 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у межах платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ