Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 лютого 2026 р.
Справа: №187/17/26
Суддя: Говоруха В. О.
Справа № 187/17/26
3/0187/1/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
04 лютого 2026 року селище Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Судом встановлено, що 01.01.2026 о 14-31 годині в Дніпропетровська обл., Дніпровський район, автодорога Т0412 біля с. Куліші водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала автомобілем «Шкода Октавія» НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя, невиразна мова. На законну вимогу працівника поліції пройти тест на алкотестер «Драгер» водій категорично відмовилась у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 01.01.2026 о 14-31 годині в Дніпропетровська обл., Дніпровський район, автодорога Т0412 біля с. Куліші водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала автомобілем «Шкода Октавія» НОМЕР_2 , не вибрала безпечну швидкість руху, не врахувала дорожньої обстановки, не впоралась з керуванням транспортного засобу та виїхала за межі проїжджої частини, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.3.б. ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Факт правопорушення вона визнала та підтвердила обставини викладені у протоколі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що крім пояснень водія ОСОБА_1 наданих нею в судовому засіданні, її вина у вчиненні вказаних правопорушень доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556535 від 01.01.2026 та серія ЕПР1 № 556524 від 01.01.2026; електронним рапортом працівника поліції від 01.01.2026; схемою місця ДТП від 01.01.2026; фото таблицями; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6444882 від 01.01.2026; відеозаписом з боді камери поліцейського.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП суд виходить з наступного:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» N 14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення.
Склад правопорушення визначеного ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 2.3.б. Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» N 14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
При визначенні доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, судом враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши на предмет належності та допустимості надані суду докази, а їх сукупність з точки зору достатності, вважає, що факт скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КпАП України та винність в їх вчиненні ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд вважає необхідним об`єднати матеріли про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в одне провадження.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
На підставі викладеного, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.124, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка об/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу «Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення»).
Термін пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: В. О. Говоруха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua