Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №507/181/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/181/26

Провадження № 1-кп/507/15/2026

Номер рядка звіту 197

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любашівка кримінальне провадження № 12025162360000281 від 06.08.2025 року

відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Любашівка Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

про обвинувачення у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор ОСОБА_4

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у невстановлений день та час, але не пізніше осінньої пори 2022 року, перебуваючи за місцем свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.10.1992 №576, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17.06.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав (прийнявши у подарунок) у невстановленої слідством особи, 4 (чотири) ручні осколкові гранати М67 із запалом М213, які належать до бойових припасів і придатні до вибуху, в подальшому дві з яких переніс при собі до території нежилого домоволодіння за АДРЕСА_3 , а інші дві переніс до території нежилого домоволодіння за АДРЕСА_2 , де сховав їх на території вищевказаних домоволодінь, тим самим незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення, злочинним шляхом, протягом часу вчинення ним незаконного зберігання бойових припасів, проте не пізніше 14.10.2025, маючи прямий умисел на незаконний збут вищевказаних обмежених у вільному обігу речей, згідно з чинним законодавством України, у вересні 2025 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) при особистому спілкуванні з ОСОБА_6 (який співпрацював з органом досудового розслідування) досяг з останнім попередньої домовленості про купівлю-продаж 2 (двох) вищевказаних грант, що є ручними осколковими гранатами М67 із запалом М213, за грошові кошти в сумі 1500 гривень.

14.10.2025 близько 18 години 12 хвилин, ОСОБА_3 з метою збуту 2 (двох) ручних осколкових гранат іноземного виробництва типу М 67 із запалами М 213, які знаходились у його розпорядженні при незаконному зберіганні на території домоволодіння АДРЕСА_3 , за попередньою домовленістю, приніс їх при собі до перехрестя АДРЕСА_2 і продав ОСОБА_6 за 1500 гривень, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 маючи умисел на незаконний збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.10.1992 №576, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17.06.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення, злочинним шляхом, протягом часу вчинення ним незаконного зберігання бойових припасів, з осінньої пори 2022 року проте не пізніше 13.11.2025, маючи прямий умисел на вчинення цих дій, а саме на незаконний збут 2(двох) ручних осколкових гранат іноземного виробництва типу М 67 із запалами М 213, які належать до бойових припасів і придатні до вибуху, у листопаді 2025 року при особистому спілкуванні з ОСОБА_6 (який співпрацював з органом досудового розслідування) досяг з останнім попередньої домовленості про купівлю-продаж 2 (двох) вищевказаних грант, що є ручним осколковими гранатами М67 із запалом М213, за грошові кошти в сумі 1600 гривень.

В подальшому, 13.11.2025 близько 12 години 10 хвилин ОСОБА_3 з метою збуту 2 (двох) ручних осколкових гранат іноземного виробництва типу М 67 із запалами М 213, які знаходились у його розпорядженні при незаконному зберіганні на території домоволодіння АДРЕСА_2 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за попередньою домовленістю, приніс їх до перехрестя АДРЕСА_2 і продав ОСОБА_6 за 1600 грн., які в подальшому зберігав при собі.

Таким чином, за сукупністю вчиненого, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання, носіння і збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.263 КК України визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, зокрема розповів, що у 2022 році знайомий військовослужбовець йому подарував чотири гранати, із яких дві він переніс при собі до території нежилого домоволодіння за АДРЕСА_3 , а інші дві переніс до території нежилого домоволодіння за АДРЕСА_2 , де сховав їх на території вищевказаних домоволодінь. У подальшому 14 жовтня 2025 року дві гранати він продав ОСОБА_6 за 1500 грн., гроші витратив на свої потреби, а також 13 листопада 2025 року продав ОСОБА_6 ще дві гранати за 1600 грн. У вчиненому щиро розкаявся та запевнив суд, що належні висновки для себе зробив .

Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушення , повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.263 КК України за ознакою придбання, зберігання, носіння і збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, має постійне місце проживання, згідно характеристики скарг на нього не надходило, не одружений, має малолітню дитину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, із медичної довідки вбачається, що він був оперований, йому ампутовано 3-й палець лівої кисті. Поряд із тим, суд враховує пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин.

Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням обставин кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджується до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України, ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід, що передбачені статтею 177 КПК України відпали, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо нього у виді тримання під вартою скасувати. Разом із тим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - домашній арешт в нічний час, із покладенням на нього обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів у загальному розмірі 12479 грн. 60 коп. відповідно до вимог ст. ст.118, 122, 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 21:00 години по 05:00 за місцем проживання по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- у період доби з 21:00 год. по 05:00 год. не залишати без дозволу прокурора або суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

-прибувати до суду за першим викликом;

-повідомляти суду про зміну засобів зв`язку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 12479 грн. 60 коп.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у разі скасування відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком, у строк покарання зарахувати йому строк його попереднього ув`язнення, а саме: знаходження його під вартою з моменту затримання з 13.11.2025 року по день ухвалення вироку включно, тобто по 04.02.2026 року, з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази: поліетиленову плівку, прозорий поліетиленовий пакет, залишки (осколки) двох ручних осколкових грант М67 та двох запалів М213 до них, які після проведення експертизи було упаковано в сейф-пакет Експертної служби МВС №6693265, разом з первинними упаковками (сейф-пакетом RAW0210020 та сейф-пакетом RAW0210021); залишки (осколки) двох ручних осколкових грант М67 та двох запалів М213 до них, які після проведення експертизи було упаковано в сейф-пакет Експертної служби МВС №2215815, разом з первинною упаковкою (сейф-пакетом WAR1312475), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити.

Речові докази: куртку чоловічу (пуховик) синього кольору, яку після проведення експертизи разом з первинною упаковкою - спеціальним полімерним пакетом (сейф-пакет) NPU 5648967, було упаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС №6429026; штани чорного кольору, які після проведення експертизи разом з первинною упаковкою - спеціальним полімерним пакетом (сейф-пакет) NPU 5648966, було запаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС №6429025; кофту темно-сірого кольору із надписом «ARMADA», яку поміщено до спеціального полімерного пакету (сейф-пакет) NPU 5501908, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - повернути ОСОБА_7 .

Речові докази: купюру номіналом 200 гривень з серійним номером ЗА 2594379, купюру номіналом 200 гривень з серійним номером АР 5397826, купюру номіналом 200 гривень з серійним номером АУ 2668689, купюру номіналом 500 гривень з серійним номером СД 6829874, купюру номіналом 500 гривень з серійним номером ЗН 3443208, які після проведення експертизи разом з первинною упаковкою - спеціальним полімерним пакетом (сейф- пакет) NPU 5071761, було упаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС №6146575, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - повернути Головному управлінню Національної поліції в Одеській області.

Речові докази: змив на серветці з правої руки (долоні та пальців) ОСОБА_8 , які після проведення експертизи разом з первинною упаковкою - спеціальним полімерним пакетом (сейф-пакет) NPU 5071759, було упаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС №6146577, змив на серветці з лівої руки (долоні та пальців) ОСОБА_3 , які після проведення експертизи разом з первинною упаковкою - спеціальним полімерним пакетом (сейф-пакет) NPU 5071758, було упаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС №6146578, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити.

Речовий доказ: мобільний телефон марки REDM1 5 PLYS, 1МЕІ 1: НОМЕР_1 , 1МЕ1 2: НОМЕР_2 з сім-карткою № НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору прорезиненому, який поміщено до спеціального полімерного пакету (сейф-пакет) NPU 5071760, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області- повернути ОСОБА_3 .

Накладений, ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду від 14 листопада 2025 року, арешт на майно, яке визнано речовими доказами скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1