Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №734/1796/24 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/1796/24

Головуючий у першій інстанції – Бузунко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/218/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2025 року, суддя Бузунко О.А., повний текст оскаржуваного рішення складено – 12 червня 2025 року, місце ухвалення рішення суду – селище Козелець.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №101576022 від 01.10.2021 у розмірі 127 700 грн 00 коп., судовий збір в сумі 3 028,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101576022, відповідно до якого Товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит у сумі 20 000,00 грн, а останній зобов`язався повернути використану суму в строк до 31.10.2021 та сплатити проценти за користування кредитним коштами в розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 7 500,00 грн.

17.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №17-01/2022-54, відповідно до ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №101576022» від 01.10.2021, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

У свою чергу 10.01.2023 ТОВ «Кредит Капітал» відступило право до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, за кредитним договорами відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором про споживчий кредит №101576022» від 01.10.2021, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Станом на 08.04.2024 розмір заборгованості склав 127 700,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 20 000,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 105 500,00 грн, заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0,00 грн, заборгованість з комісії – 2 200,00 грн.

Останнім рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 101576022 від 01 жовтня 2021 року в розмірі 127 770,00 грн, судовий збір в сумі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, який у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що позивачем не підтверджено факт укладення кредитного договору. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на те, що у документах, наданих позивачем, не зазначено комбінації цифр та літер, які нібито є одноразовим паролем-ідентифікатором.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту, його погашення.

Особа, яка подала апеляційну скаргу також зазначає, що положення кредитного договору щодо комісії є нікчемними, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи и- споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, про що не однократно зазначено у відповідних правових висновках, викладених в постановах Верховного Суду.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає незаконним нарахування відсотків, посилаючись на ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, тому розмір відсотків мав би становити 6 000,00 грн, а не 105 500,27 грн.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивач нарахував відсотки за межами строку дії Кредитного договору, а також нарахував кабальні відсотки за користування кредитами, оскільки 105 500,27 грн становить 527,50% від суми кредиту, що є непропорційно великою сумою компенсації.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає сам Кредитний договір недійсним, оскільки його недійсність регламентується в розумінні нікчемності, а також вважає незаконним і відступлення права вимоги за кредитним договором, зокрема від ТОВ «Вердикт капітал» до ТОВ «Коллект центр», оскільки наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу, що в даному випадку у договорі факторингу між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» не встановлено.

ТОВ «Коллект центр» у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2025 року – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд установив таке.

Встановлено, 01 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101576022, відповідно до умов якого останньому було надано кредит в сумі 20 000 грн 00 коп. строком до 31 жовтня 2021 року зі сплатою процентів за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.6-10 т.1).

Договір про споживчий кредит №101576022 було підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора – L33492 (а.с.13 т.1).

Перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 20 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням №33207171 від 01.10.2021 (а.с.13 зворот).

Відповідно до інформації, наданої Акціонерним товариством «Акцент-Банк», на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) була емітована карта № НОМЕР_3 та на неї були зараховані кошти в розмірі 20 000 грн 01 жовтня 2021 року (що вбачається з руху коштів) (а.с.39-41 т.2).

Відповідно до кредитного договору № 101571022 від 01 жовтня 2021 року кредит був наданий строком до 31 жовтня 2021 року (п. 1.3) з можливою пролонгацією.

Так, відповідно до підп.. 2.3.1 п. 2.3 продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.ua (далі Сайт Товариства» посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід?ємною частиною цього Договору. Для продовження строк кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (підп. 2.3.1.1.) Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжу користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом

кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (підп.. 2.3.1.2).

Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (їх) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному:

а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;

б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору.

Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. Таким чином, сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

У разі прострочення Позичальником зобов?язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахування пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв?язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов?язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов?язок Позичальника по сплаті таких процентів настав після відповідної вимог Кредитодавця (пункт 4.2).

17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 101571022 від 01 жовтня 2021 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.18-20, 21-22, 23 т.1).

Згідно платіжної інструкції за 18 січня 2022 року підтверджується факт оплати за договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (а.с. 22 зворот т.1).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписано договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників, у тому числі і по кредитному договору № 101571022 від 01 жовтня 2021 року, боржником якого є ОСОБА_1 (а.с.24-26, 27-28, 29 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за договором факторингу, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Доказів оплати за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, укладеним 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», стороною позивача не надано.

За апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн (а.с. 143 т.2).

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2025 року – скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 3 633 грн 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: