Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №748/3946/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кп/748/124/26

Єдиний унікальний № 748/3946/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі : головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07 жовтня 2025 року за №12025270340002875 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Макошине, Корюківського району, Чернігівської області, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ :

06.10.2025, приблизно о «15» год «30» хв, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по трасі Р69, поблизу 144 кілометра (Київ-Вишгород-Десна-Чернігів) між селами Якубівка та Киїнка, Чернігівського р-ну, Чернігівської області.

Рухаючись по вищевказаній ділянці, водій ОСОБА_3 , пересуваючи у стані стомлення, заснув за кермом, чим порушив пункт 2.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями), та як наслідок втратив можливість бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, чим порушив пункт 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями), що призвело до повної втрати керування автомобілем, виїзду автомобіля за межі проїзної частини та зіткнення з придорожнім деревом, яке, у свою чергу, спричинило отримання пасажиркою тілесних ушкоджень.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми черевної порожнини з забоями, розчавленням та множинними розривами правої долі печінки, розриву селезінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею; закритої травми грудної клітки з переломами 9, 10, 11 ребер ліворуч ускладненої лівобічним гемопневмотораксом, двобічним травматичним пульмонітом; закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематомою лівої надбрівної ділянки. Вищевказані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів по механізму удару та струсу і в сукупності, як можливо наслідку одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п.2.9 (б), 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, що стало причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, і перебуває у причинному зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що 06.10.2025 року вони з дружиною зранку з м. Києва виїхали на автомобілі марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом якого був він до м. Чернігова так як в них були побутові справи, які потребували вирішення та відповідно після вирішення яких вони заїхали на належну їм дачу в Ріпкинському районі, після перебування на якій десь між 15 год - 16 год того ж дня почали прямувати додому до м. Київа . По дорозі на 144 км він відчув втому через напружений день та заснув за кермом, втративши керування над транспортним засобом, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його дружина ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодженення. На місці події, після зіткнення він витягнув дружину з машини та чекав прибуття швидкої допомоги, яку викликали люди з транспортного засобу, який рухався позаду їх автомобіля. У вчиненому щиро розкаявся.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та потерпілої, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання стороною обвинувачення і обвинуваченим їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява №25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява №39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини обвинуваченого у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого, ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.

Підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого, ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшує покарання.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, є учасником бойових дій, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання негативні характеристики відсутні.

За висновком органу пробації ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як низькі, можливе виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Враховуючи викладене, а також думку потерпілої, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами у межах санкції ч.2 ст.286 КК України. Суд застосовує принцип індивідуалізації покарання та враховує, що обвинувачений має на утриманні дитину з інвалідністю, яка потребує оперативного втручання на яке потрібні значні кошти, а позбавлення обвинуваченого права керування транспортним засобом, враховуючи, що його попередня робота, на якій він обіймав посаду водія та відповідно на якій він планує поновитися, призведе до втрати суттєвого джерела доходу в сімї. Також суд вважає,що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із покладенням обов"язків, визначених ст.76 КК України.

При цьому призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання та звільняючи від відбування такого, суд враховує помякшуючі обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку і відсутність обтяжуючих обставин

Цивільний позов у провадженні відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 4457 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у проваджені: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , поміщений на майданчик тимчасового тримання ТЗ ЦЗ ГУНП в Чернігівській області ( с. Козелець, пров. Фізкультурний, буд.1), слід повернути законному володільцю.

Арешт на транспортний засіб: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.10.2025 слід скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і за це кримінальне правопорушення призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 (двох ) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 4457,00 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази у проваджені: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути законному володільцю.

Арешт на транспортний засіб: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.10.2025 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1