Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №751/2176/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2176/25

Провадження №3/751/264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.

за участю захисника – Соболєва М.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , садове товариство «Текстильник», 205,

В с т а н о в и в :

26.02.2025 о 09:47:57 год в м. Чернігів по вул. Швейцарівка 11 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Wolksawagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 мм з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога ЧОПНЛ відмовився, про відповідальність був попереджений, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом щодо ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №256693 від 26.02.2025.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Соболєв М.М. заперечували винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні. Акцентували увагу, що дії працівників поліції були упередженими. Так, зазначили, що працівники поліції безпідставно почали переслідувати транспортний засіб ОСОБА_1 не маючи законної підстави для зупинки транспортного засобу. Причиною цього було те, що дані про транспортний засіб ОСОБА_1 було внесено до бази працівників поліції. Працівники поліції під`їхали до ОСОБА_1 після його зупинки біля власного будинку та своїми діями демонстрували упереджене ставлення до нього, зокрема запитували «А що це за ситуація, ось це по базі…?» та вчиняли інші дії, спрямовані на те, аби підштовхнути та спровокувати його до відмови від проходження огляду. У подальшому працівники поліції почали називати вигадані ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , які не відповідали дійсності та спростовуються відеозаписом. ОСОБА_1 ніколи не вживав наркотичних засобів, не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, та не мав жодної з перерахованих у протоколі ознак наркотичного сп`яніння. Певна блідість обличчя та можливе певне тремтіння пальців рук ОСОБА_1 були зумовлені хворобливим станом через біль у спині, про що він повідомляв працівників поліції. Нещодавно до моменту складення протоколу ОСОБА_1 , а саме 13.02.2025 ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в супроводі працівників поліції, і такий огляд не виявив в його організмі наркотичних речовин. Працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, чим сприяли такій відмові від проходження. Просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши докази, наявні у матеріалах протоколу та додатково надані учасниками провадження, а також проаналізувавши їх аргументи по суті справи, суд дійшов таких висновків

І. Щодо зупинки транспортного засобу

Суд не може погодитися із тим, що зупинка транспортного засобу мала безпідставний характер, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалом запису з відеореєстратору та бодікамери працівника поліції, працівники поліції почали слідувати за транспортним засобом ОСОБА_1 . Невдовзі після зупинки транспортного засобу працівники поліції під`їхали до транспортного засобу та почали спілкування із водієм.

У першу чергу слід відзначити, що безпідставна зупинка транспортного засобу у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не являє собою підставу для визнання адміністративного протоколу недопустимим доказом, а особа, що здійснює керування транспортним засобом у стані сп`яніння, підлягає адміністративній відповідальності незалежно від підстави зупинки транспортного засобу.

Так, у постанові Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 680/495/24 було зазначено наступне: стосовно доводів сторони захисту про перевищення працівником поліції своїх службових обов`язків, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, то апеляційний суд з таким твердженням погодитися не може. Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин

Така позиція повністю узгоджується зі сталою апеляційною практикою у справах даної категорії, зокрема: постанови Хмельницького апеляційного суду у справах №688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23; постанова Київського апеляційного суду від 09.10.2024 у справі №759/19292/23; постанова Тернопільського апеляційного суду від 11.07.2025 у справі №595/804/25; постанові Одеського апеляційного суду від 27.08.2025 у справі № 505/1412/25. Подібна за змістом правова позиція була висловлена Чернігівським апеляційним судом у постановах від 17.03.2025 у справі №738/2704/24, від 17.03.2025 у справі №747/398/24 та від 19.02.2025 у справі №750/17801/24, від 16.10.2025 у справі 751/5868/25 та від 11.12.2025 у справі №751/6769/25; Одеським апеляційним судом у постанові від 19.08.2024 у справі № 512/961/23 та від 19.08.2024 у справі № 947/36081/23; Київським апеляційним судом у постанові від 09.06.2025 у справі № 375/885/25, від 09.12.2024 у справі № 369/9223/24, від 05.10.2023 у справі № 760/17715/22 та від 19.06.2023 у справі № 379/430/23; постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2025 у справі № 607/10583/25 та від 30.04.2025 у справі № 596/235/25; у постановах Харківського апеляційного суду від 17.06.2025 у справі № 643/8653/24 та від 03.06.2025 у справі № 645/1374/25; постановах Сумського апеляційного суду від 25.07.2025 у справі №591/446/25, від 03.09.2020 у справі № 585/1205/20 та від 29.05.2020 у справі № 950/501/20 та багато інш.

Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, такий водій підлягає безумовному обов`язку пройти огляд на визначення наявності стану сп`яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп`яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що у межах даної справи при контакті із водієм працівниками поліції було озвучено причину слідування за ним – наявність зовнішньо видимих технічних пошкоджень на транспортному засобі , що могли свідчити про участь транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді. Вищевказана обставина є причиною зупинки транспортного засобу в силу п. 3 ч. 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Наявність зовнішніх пошкоджень транспортного засобу водій ОСОБА_1 не заперечував, та вказав, що транспортний засіб був учасником дорожньо-транспортної пригоди раніше (час відеозапису 09:48:38).

За наведених обставин суд не вбачає причин вважати, що зупинка або слідування працівникам поліції за транспортним засобом ОСОБА_1 з метою зупинки носили незаконний характер, або вважати, що дії працівників поліції в цій частині зумовлюють недопустимість адміністративного протоколу.

ІІ. Щодо перебування відомостей про ОСОБА_1 у інформаційній базі працівників поліції та можливого упередженого ставлення працівників поліції

Суд не заперечує того факту, що ОСОБА_1 очевидно перебував у інформаційних базах працівників поліції у зв`язку із попереднім складенням адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП. Як було озвучено захисником в судовому засіданні дійсно, щодо ОСОБА_1 було складено низку адміністративних протоколів за вказаною статтею у зв`язку із відмовою від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. У низці з них провадження щодо нього було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у межах справи №750/640/25 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова суду першої інстанції набрала законної сили. Наявність у внутрішній базі працівників поліції відомостей про ОСОБА_1 об`єктивно вбачається із з відеозапису, де на цей факт вказує працівник поліції в ході спілкування.

На переконання суду, безумовно попередні факти складення адміністративних протоколів щодо особи (або навіть факти притягнення особи судом до відповідальності) за ст. 130 КУпАП не є доказом винуватості особи при подальшому складенні щодо неї протоколу за цією ж статею КУпАП.

Водночас і наявність фактів попереднього складення таких протоколів, а так само і наявність відомостей про цю особу у внутрішній базі Національної поліції, не свідчить автоматично про упередженість працівників поліції при будь-якій подальшій взаємодії із водієм та автоматично не створює підстав вважати будь-який в подальшому складений щодо такої особи адміністративний протокол таким, що складений упереджено та безпідставно. На думку суду, обставини кожної конкретної справи необхідно оцінювати індивідуально, виходячи саме із тих відомостей, які зафіксовані наявними у цій справі доказами.

Повертаючись до обставин даної справи, суд не може погодитися із тим, що дій працівників поліції щодо висловлення вимоги були викликані саме фактом попереднього складення адміністративних протоколів, а не об`єктивною наявністю ознак можливого наркотичного сп`яніння.

Так, як уже було відзначено судом вище, станом на момент слідування працівниками поліції за транспортним засобом ОСОБА_1 на ньому були пошкодження, що могли свідчити про участь транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, і цей факт на відеозаписі чітко визнає сам водій. Також суд зауважує, що про факт попередньої взаємодії із працівниками поліції щодо підозр на предмет керування транспортним засобом у стані сп`яніння ОСОБА_1 сам повідомляє працівникам поліції практично одразу після початку спілкування (час відеозапису 09:50:10) та надає їм копію висновку про проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

За наведених обставин, на переконання суду, відсутні підстави вважати, що дії працівників поліції щодо оформлення адміністративного протоколу були зумовлені саме та виключно фактом перебування відомостей про ОСОБА_1 у внутрішній інформаційній базі патрульної поліції, і вказане твердження є припущенням сторони захисту, що не повною мірою узгоджується із доказами у справі, зокрема матеріалами відеозапису.

ІІІ. Щодо виявлених ознак наркотичного сп`яніння

На думку сторони захисту, виявлені та зазначені у протоколі працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння є надуманими та суперечать матеріалам відеозапису. Суд не може погодитися із цими доводами сторони захисту, із наступних підстав.

3.1.// Згідно вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

При цьому суд зауважує, що згідно положень вказаної Інструкції не є обов`язковим виявлення всіх передбачених пунктом 4 Інструкції ознак для направлення водія на проходження огляду. Достатнім є виявлення однієї, двох або більше таких ознак. Виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність ознак наркотичного сп`яніння, що передбачені пунктом 4 Інструкції, не є тотожним факту перебування особи у стані такого сп`яніння. Працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу не уповноважені констатувати факт перебування особи в стані наркотичного сп`яніння за наявними в неї ознаками. Такі ознаки носять лише попередній характер та можуть бути й не підтвердженими за результатами проходження огляду на визначення стану сп`яніння у лікаря-нарколога. При цьому, не в усіх випадках подальше не підтвердження стану сп`яніння за наслідками огляду є наслідком свідомого зловживання з боку працівників поліції, а може бути і наслідком добросовісної помилки працівників поліції, або навіть наслідком окремих індивідуальних особливостей організму особи (як-то виражене тремтіння пальців рук, розширені або звужені зіниці, неприродній колір шкіри та інше).

Водночас незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

3.2.// Щодо виявлення ознаки наркотичного сп`яніння – неприродна блідість обличчя.

Як вбачається із адміністративного протоколу та відеозапису з бодікамер, працівниками поліції було виявлено в ОСОБА_1 таку ознаку можливого наркотичного сп`яніння, як неприродна блідість шкіри обличчя.

Суд за наслідками дослідження доказів не може погодитися із твердженнями сторони захисту про надуманий характер такої ознаки, із урахуванням такого.

Як вбачається із відеозапису з бодікамер працівників поліції ОСОБА_1 не заперечував наявність у нього блідості обличчя та пояснював це недосипанням, нервуванням та хворобою, та фактично визнав наявність відповідного відтінку забарвлення обличчя (час відеозапису 09:53:00).

Також, на відеозаписі (09:49:09) дійсно можна побачити те, що колір шкіри ОСОБА_1 є значно більш блідим, аніж колір шкіри працівника поліції, що перебуває поряд із ним.

На переконання суду, до завдань розгляду даної справи не входить вичерпно деталізована оцінка кольору шкіри водія, як і визначення можливих причин такої блідості (як-то дійсне вживання наркотичних засобів, або ж нервування від дій працівників поліції або захворювання, на що посилалася сторона захисту). Більше того, оцінка ступеня вираження блідого відтінку шкіри водія може бути обмежена із урахуванням спроможностей камери, що здійснювала відео фіксацію.

Однак, з урахуванням наведеного вище, наявність такої ознаки узгоджується із даними протоколу та відеозапису, визнавалася самим водієм, та могла слугувати правовою підставою для направлення водія на проходження огляду.

3.3.// Щодо ознаки наркотичного сп`яніння – виражене тремтіння пальців рук.

Суд не може погодитися із тим, що ця інкримінована ознака наркотичного сп`яніння носила надуманий характер.

Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на прохання працівника поліції виконувався тест із простягненням долонь, і дійсно мало місце тремтіння пальців рук, що зафіксовано на відеозаписі (09:54:27). При цьому водій сам чітко визнає факт наявності такого тремтіння «Ну нервничаю …» (час відеозапису 09:54:27).

За таких умов суд доходить висновку про те, що інкримінована ОСОБА_1 ознака – виражене тремтіння пальців рук – дійсно мала місце, підтверджується відеозаписом та самим водієм.

Водночас до функцій і повноважень працівників поліції не входить самостійне визначення причин проявлення таких ознак, як зокрема виражене тремтіння пальців рук або неприродна блідість обличчя особи. Саме з цією метою закон передбачає проведення огляду фаховим лікарем наркологом у медичному закладів, із застосуванням тестів біологічних матеріалів особи.

3.4.// Суд не може погодитися із тим твердженням захисту, що ознака наркотичного сп`яніння - звужені зіниці, які не реагують на світло, була надуманою.

Як вбачається із відеозапису, працівникам поліції проводився тест із заплющенням та розплющуванням очей та їх підсвічуванням ліхтариком (09:53:40).

Дійсно, як і зазначає захисник, на відеозаписі не зафіксовано стан очей ОСОБА_1 під час цього тесту.

Водночас відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, ст. 266 КУпАП імперативно встановлює обов`язок працівника поліції провести відео фіксацію тих обставин, що можуть слугувати правовою підставою для складення адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 4 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

У даному випадку відеореєстратор (бодікамера) працівника поліції перебувала на тому місці, яке визначено відповідним нормативним актом, і саме таке її розміщення зумовлювало той кут видимості, який зафіксований на відеозаписі. Водночас положення ст. 266 КУпАП чи інших нормативних не визначають автоматичної недопустимості відеозапису як доказу в тому випадку, якщо такий відеозапис не дає можливості детально оцінити ступінь реагування зіниць особи на світло у ході тестів.

Наявний відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Саме з метою усунення різного роду протиріч закон передбачає обов`язкове проведення огляду на визначення стану можливого наркотичного сп`яніння саме в фахового лікаря-нарколога, із застосуванням затверджених методик та тестів. Однак від проходження огляду водій в даному випадку свідомо відмовився.

Додатково до викладеного суд не може не звернути увагу на те, що наявність звужених зіниць ОСОБА_1 зафіксована на відеозаписі з бодікамери працівника поліції (зокрема стопкадр відеозапису 09:49:05).

3.5.// Підсумовуючи наведене в даному розділі постанови суд зауважує, що за наслідками дослідження відеозапису не підтверджуються доводи сторони захисту про надуманість та недоведеність наявності ознак наркотичного сп`яніння. Матеріалами відеозапису підтверджується існування трьох вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак, існування яких як у сукупності, так і кожної окремо могло виступати правовою підставою для направлення водія на проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Незгода водія із такими ознаками, а так само посилання водія на хворобливий стан або нервування, не передбачені законом як підстава для звільнення від обов`язку щодо проходження огляду.

У разі не підтвердження стану наркотичного сп`яніння за наслідками огляду лікарем-наркологом у медичному закладі, особа має право оскаржити неправомірні, як на її думку, дії працівників поліції.

У своїх письмових та усних поясненнях під час розгляду справи ОСОБА_1 категорично стверджує, що ніколи не вживав та не вживає наркотичних засобів. На відеозаписі бодікамери працівника поліції зафіксовано, як ОСОБА_1 зазначає про те, що не вживає наркотичні засоби протягом тривалого періоду (09:52:50), а також посилається на те, що має хворобливий стан, чим викликані такі ознаки, як зокрема блідість шкіри обличчя. Водночас до функцій та повноважень суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, що пов`язано із відмовою водія від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, не входить оцінка того, чи дійсно перебував водій в стані наркотичного сп`яніння. Відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння утворює передбачений ст. 130 КУпАП самостійний склад адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ІV. Щодо решти доводів сторони захисту

4.1.// Суд не може погодитися із тим, що ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння та як наслідок цим умисно спричинено його відмову.

На відеозаписі чітко зафіксовано, що працівник поліції роз`яснює, що в разі відмови від проходження огляду дії ОСОБА_1 становитимуть порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху та склад правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП, а також попереджає, що відмова від проходження огляду фіксується на відеозапис (09:55). ОСОБА_1 двічі відмовляється від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в лікаря-нарколога, та двічі підтверджує свою обізнаність із правовими наслідками відмови. У цьому контексті суд не може оминути увагою й те, що як зазначає сторона захисту, раніше щодо ОСОБА_1 складалися адміністративні протоколи за ст. 130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду. За сукупності наведених умов суд не вбачає підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний із юридичними наслідками відмови від проходження огляду, та що його рішення про відмову від проходження огляду було викликано саме недостатнім інформуванням або введенням в оману щодо наслідків відмови з боку працівників поліції.

Посилаючись на неправомірні дії працівників поліції та зловживання ними своїми повноваженнями, ОСОБА_1 зі скаргами на дії працівників поліції при складання даного адміністративного протоколу не звертався.

4.2.// Щодо посилань на висновок КНП «ЧОПН» від 18.02.2025 №128, згідно якого 13.02.2025 ОСОБА_1 в супроводі працівників поліції проходив огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Водночас між оглядом 13.02.2025 та днем складання адміністративного протоколу від 26.02.2025 минуло більше двох годин, а саме – 13 днів, і такий термін між цими подіями об`єктивно не може виключати вживання особою наркотичних засобів.

4.3.// Щодо решти доводів захисника, як-то: не складення адміністративного протоколу в присутності особи, відсутність направлення на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, незалучення свідків до складення протоколу тощо, суд зазначає таке.

Наведені у адміністративному протоколі обставини не спростовуються доводами захисту щодо оформлення документів без участі водія, оскільки таке відбувалося на місці вчинення правопорушень, при цьому до складання документів водієві було повідомлено суть правопорушення та який саме процесуальний документ буде складено, та в подальшому оголошено зміст адміністративного протоколу (час 10:28). Факт ознайомлення водія із його процесуальними правами та зі змістом адміністративного протоколу підтверджується особистими підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу. Порушень при оформленні зазначених адміністративних матеріалів та складанні процесуальних документів, які б поставили під сумнів викладену у них суть та впливали на прийняте на їх підставі судом рішення, не виявлено.

У разі здійснення відеофіксації складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП закон не вимагає ще й додаткового залучення свідків.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

V. Щодо адміністративного стягнення

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а.

У ході розгляду справи захисник посилався на статус ОСОБА_1 як військовослужбовця на час розгляду справи. Водночас в розпорядження суду не надано відомостей про те, що керування транспортним засобом було пов`язано із реалізацією прав учасника бойових дій або військовослужбовця, зокрема що ОСОБА_1 керував транспортним засобом виконуючи службове завдання, а отже, правових підстав для звільнення від сплати судового збору в межах даної справи суд не знаходить.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови складено 04.02.2026.

Суддя: А.О. Діденко