Окрема думка від 14 травня 2025 р. у справі №296/3045/21 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Злочини проти громадської безпеки

Дата: 14 травня 2025 р.

Справа: №296/3045/21

Суддя: Бущенко Аркадій Петрович

Окрема думка судді ОСОБА_1

до постанови Касаційного кримінального суду

від 15 травня 2025 року у справі № 296/3045/21

1. Я не погодився з моїми колегами, які підтримали рішення судів попередніх інстанцій.

2. Засуджений визнаний винуватим в участі в терористичній організації та участі в діяльності непередбачених законом збройних формуваннях, під якими розумілась «Донецька народна республіка» і відповідні її військові структури.

2. Я вважаю, що до того, як з`ясовувати всі інші елементи злочинів, у яких пред`явлено обвинувачення, Суд мав більше уваги приділити з`ясуванню питання про статус ДРН та її структур.

2. Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»[1] визнавав територію АР Крим і та території, контрольовані «ЛНР» і «ДНР» окупованими Російською Федерацією.

2. Аналогічним чином визначається режим цих територій Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»[2].

2. Парламентська асамблея Ради Європи також зазначала, що «ДНР» і «ЛНР» створені, підтримувані та фактично контрольовані Російською Федерацією і це стосується всіх їхніх «установ», включаючи «суди», створені фактичною владою.[3]

2. В численних інших актах національного законодавства та міжнародних документах позиція України полягає у тому, що території «ДНР» і «ЛНР» є окупованими.

2. Зрештою, такою ж була і позиція уряду України при розгляді в Європейському суді з прав людини справи України і Нідерландів проти Росії. Погодившись загалом у цьому питанні з урядом України, ЄСПЛ зазначив, що величезна сукупність доказів … поза розумним сумнівом демонструє, що внаслідок військової присутності Росії на території на сході України, яка перебувала під контролем «ДНР» і «ЛНР», та вирішального ступеня впливу та контролю, яким вона користувалася над цими територіями внаслідок своєї військової, політичної та економічної підтримки сепаратистських утворень, ці території починаючи з 11 травня 2014 року перебували під ефективним контролем Російської Федерації.[4]

3. Держава не може на міжнародній арені підтримувати одну позицію, кардинально змінюючи її для внутрішнього вжитку в сфері кримінальної юстиції.

3. На мій погляд, статус ДНР або ЛНР як проксі Російської Федерації виключає їх визначення, за відсутності додаткових обставин, як терористичних організацій. І Суд мав прийняти довгоочікуване рішення щодо цього.

3. Без відповіді щодо статусу ДНР і її структур кваліфікація дій засудженого за статтями 258-3 та 260 КК виглядає непереконливою.

Суддя ОСОБА_1

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#Text

[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text

[3] Resolution 2133 (2016) «Legal remedies for human rights violations on the Ukrainian territories outside the control of the Ukrainian authorities», §§ 3-4, https://pace.coe.int/en/files/23167/html

[4] Ukraine and the Netherlands v. Russia (dec.) [GC], nos. 8019/16 and 2 others, §§ 520-530, 694-695, 30 November 2022

Оригінал: reyestr.court.gov.ua