Суд: Драбівський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності на земельну ділянку
Дата: 29 січня 2026 р.
Справа: №692/1765/25
Суддя: ЧЕПУРНИЙ О. П.
Справа № 692/1765/25
Провадження № 2/692/103/26
30.01.26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., за участю представниці позивача – адвоката Чирви О.В., представника третьої особи – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа – Драбівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на земельну ділянку, –
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся позивач з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на земельну ділянку. В позовній заяві вказав, що він є власником земельної ділянки площею 2,6117 га, кадастровий номер 7120680800:03:002:0492, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білоусівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. 13.11.2025 року позивачу стало відомо, що 12.11.2025 року державним нотаріусом Першої золотоніської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. на вищевказану земельну ділянку було видано свідоцтво про право на спадщину за законом гр. ОСОБА_3 після смерті його рідного дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином позивач був безпідставно позбавлений права власності на земельну ділянку. Звернувшись до нотаріальної контори позивачу було пояснено, що в даному випадку мало місце повне спів падіння прізвища, імені та по-батькові позивача та спадкодавця, а тому земельна ділянка була помилково ідентифікована як така, що належить померлому спадкодавцю ОСОБА_2 та внаслідок чого було видано свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку ОСОБА_3 . Нотаріус не може самостійно скасувати чи анулювати видане ним свідоцтво про право на спадщину, а тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явився.
Представниця позивача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, усвідомлює, що видача на його ім`я свідоцтва стала результатом повного співпадіння прізвищ, імен та по-батькові спадкодавця та фактичного власника земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку за позивачем.
Представниця третьої особи в підготовчому судовому засіданні пояснила суду, що дійсно при оформленні спадщини на відповідача сталася помилка щодо власника спірної земельної ділянки, внаслідок чого на земельну ділянку яка належить позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину, яке самостійно нотаріус не може скасувати, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №004083, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.01.2008 року реєстр.№179 є власником земельної ділянки площею 2,6117 га, яка розташована в с. Білоусівка Драбівський район Черкаська область, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності зареєстровано за ОСОБА_2 21.06.2016 за №30186876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 955797771206, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №62131337 від 24.06.2016 року. Вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді, що підтверджується додатковою угодою від 14.05.2020 року до договору оренди землі від 16.08.2005 року, який укладено між СТОВ «Придніпровський край» та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2025 року державний нотаріус Першої золотоніської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. було посвідчено, що спадкоємцем ОСОБА_2 є його рідний племінник ОСОБА_3 , спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 2,6117 га, кадастровий номер 7120680800:03:002:0492, що розташована території Білоусівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та належала померлому на праві власності, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 955797771206.
Згідно листа державного нотаріуса Першої золотоніської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори Колосовської С.О. №119/01-16 від 14.11.2025 року наданий на запит позивача, державним нотаріусом повідомлено, що 12.11.2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 7120680800:03:002:0492 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 після смерті його дядька ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючий документ у спадкодавця був відсутній, у зв`язку з повним співпадінням прізвища, імені та по-батькові позивача та спадкодавця, а тому спірна земельна ділянка була ідентифікована як належна померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.321, 328 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав. У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. В ЦК України закріплено тільки можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20, провадження № 61-9916сво21). Визнання права власності за позивачем відповідає способу захисту, передбаченому п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, тим самим усуваються будь-які невизначеності щодо власника спірного майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує права інших осіб, тому позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст.1216, 1218, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа – Драбівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку видане державним нотаріусом Першої золотоніської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. 12 листопада 2025 року за № 915 на ім`я ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,6117 га, кадастровий номер 7120680800:03:002:0492, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що розташована на території Білоусівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 004083, виданого Драбівським районним відділом земельних ресурсів 05.03.2008 року за № 179, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № А.08.78100467.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення через суд апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua