Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №691/421/25 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/421/25

провадження № 2/691/126/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гегель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , залишити їй прізвище набуте у шлюбі.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судовою повісткою за місцем реєстрації. Тому суд вважає, що відповідач без поважних причин не з`явився в судове засідання та розглядає справу без його участі.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом установлено, що 23.10.1999 сторони зареєстрували шлюб.

Від шлюбу мають спільну повнолітню дочку.

Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» звернуто увагу судів на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку із зловживанням відповідачем алкогольними напоями. Всі спроби налагодити подружні стосунки позитивного результату не принесли. Позивач уже зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, але відповідач просив у неї вибачення та надання часу для примирення, однак його поведінка у кращу сторону не змінилася. На даний час вони спільно не проживають та спільне господарство не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Заходи на примирення просила не вживати, оскільки вважає це недоцільним.

Відповідач не подав заперечень указаним твердженням позивача.

Таким чином, враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а відповідач до суду не з`явився і не подав своїх заперечень щодо предмета спору, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог.

Норми ст. 113 СК України передбачають, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право, після розірвання шлюбу, надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Тому позивач має право залишити прізвище набуте у шлюбі - « ОСОБА_3 ».

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110 - 112 Сімейного Кодексу України; ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 – 282 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.10.1999 Вільшанською с/радою Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 19.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище набуте у шлюбі - « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Суддя Л. В. Подорога