Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №638/10998/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/10998/24

Провадження № 1-кп/638/771/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Харків

Колегія суддів Шевченківського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника – адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12024221070000410 від 27 березня 2024 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, раніше не судимого, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2024 року, приблизно о 18 годині (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), знаходячись у громадському місці у парковій зоні біля палацу молоді та підлітків «Залізничник» по вулиці Заводській в м. Ізюм Харківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, діючи умисно, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в присутності відвідувачів парку, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , малолітньої ОСОБА_13 та малолітньої ОСОБА_14 , вжив шляхом ін?єкції медичний препарат «Набуфін», на що ОСОБА_8 зробив останньому зауваження щодо поведінки останнього. ОСОБА_7 , агресивно відреагувавши на зауваження з боку ОСОБА_8 та маючи умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та загальних норм поведінки, почав висловлюватися в адресу ОСОБА_8 нецензурною лайкою. Продовжуючи реалізувати свій прямий злочинний умисел, проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи нахабно, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві правил поведінки і моральності, з особливою зухвалістю, керуючись метою заподіяння смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, а саме настання смерті ОСОБА_8 та бажаючи її настання, діючи умисно, дістав із карману верхнього одягу ніж, який утримуючи у лівій руці, з метою протиправного заподіяння смерті, наніс ОСОБА_8 не менше двох ударів в область тулуба, тобто у життєво важливі органи людини, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани живота, поранення тонкої кишки, що призвело до розповсюдженого серозно-фібрінозного перитоніту, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 від 17.01.1995 МОЗ України»).

Однак, ОСОБА_7 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілий ОСОБА_8 зміг втекти з місця злочину та покликати на допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав частково, вказавши, що факт нанесення потерпілому тілесних ушкоджень визнає, але не згоден з правовою кваліфікацією своїх дій органом досудового розслідування, так як умислу на позбавлення життя потерпілого не мав. Вважає правильною кваліфікацією своїх дій за ч. 1 ст. 121 КК України, як нанесення тяжких тілесних ушкодження, небезпечних для життя в момент заподіяння. Вказав, що події відбулися 26 березня десь о 6 вечора. Так, обвинувачений гуляв з друзями на з/д вокзалі, подзвонив ОСОБА_8 , який пізніше прийшов. Вони пили у парку водку, наркотики він не вживав. ОСОБА_7 колов «Набуфін», оскільки в нього болів зуб. Колов не у вену, уколи робити не вміє. «Набуфін» йому дав ОСОБА_8 , у якого цей препарат завжди із собою, не знає чому носить. Уколи робити не вміє, був п`яний та міг не контролювати себе. Конфліктів не з ким не було, окрім ОСОБА_8 . Може були зауваження від інших. Зупинив його ОСОБА_8 , сказав заспокоїтися. Сварка виникла, у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 вдарив його по обличчю та животу, після чого ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_8 двічі ножем щоб зупинити останнього. Після удару ножем ОСОБА_7 втік в сторону з/д, оскільки злякався. ОСОБА_8 не доганяв, при цьому не бачив чи тікав він. Швидку допомогу ОСОБА_8 не викликав. Пояснив, що ОСОБА_8 також був у стані алкогольного сп`яніння. Також вказав, що в нього самого були тілесні ушкодження на обличчі. Ніж купив собі для рибалки.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 вказав, що з обвинуваченим знайомі. Пояснив, що приїхав до парку після роботи, постояли, поговорили. Крім, ОСОБА_7 були присутні його сестра та знайомий потерпілого. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`янніня, від нього було чутно запах алкоголю. ОСОБА_8 також випив дві пляшки пива. Спочатку все було добре. До сварки ОСОБА_7 зайшов у альтанку та справляв там природню потребу. ОСОБА_8 побачив, як ОСОБА_15 сів на лавочку та почав вживати якусь речовину внутрішньовенно за допомогою шприця, у парку знаходилися діти. Підійшов до ОСОБА_7 та зробив зауваження з цього приводу, у зв`язку з чим почалася сварка. Він намагався заспокоїти обвинуваченого, побачив в нього ніж, намагався прикритися рукою. ОСОБА_7 спочатку вдарив його ножем у руку, потім в область живота. Після чого ОСОБА_8 побіг у сторону зупинки, побачив патрульну службу, яка допомогла викликати швидку допомогу. Вказав, що не бачив, біг ОСОБА_7 за ним, чи ні. Коли обернувся, його не було. Свідки вказали, що ОСОБА_7 кричав в його сторону «Куди ти побіг». Перед ударом ножем ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_7 по обличчю, оскільки обвинувачений вів себе агресивно.

Свідок ОСОБА_9 , під час допиту в судовому засіданні вказав, що з ОСОБА_7 особисто знайомий. Пояснив, що у той день йому зателефонував ОСОБА_7 та запропонував зустрітися у парку біля ДК. Вонисиділи разом в компанії, пізніше до них приєднався ОСОБА_8 . Вживали алкоголь, ОСОБА_16 приніс препарат «Набуфін». Під час спілкування ОСОБА_15 різко встав та пішов до лавки, яка знаходилась напроти альтанки, достав з карману шприц, закатав лівий рукав та ввів шприц у руку, в свою чергу він разом з ОСОБА_16 почали кричати на нього щоб він припинив цим займатись, у зв?язку з тим що поруч знаходились діти та відпочивала молодь. Дамір встиг зробити ін?єкцію та сховати до карману шприц та підійшов до альтанки. Підійшовши до альтанки, ОСОБА_15 почав вести себе неадекватно, а саме розстебнув ширинку, почав випорожнятися на фасад альтанки. ОСОБА_16 у свою чергу почав говорити що так робити не можна. Дамір зайшов до альтанки. ОСОБА_16 зняв свою куртку, поклав її на лавку та підійшов до ОСОБА_15 , як тільки ОСОБА_16 підійшов до ОСОБА_15 , ОСОБА_15 достав ніж та вдарив ОСОБА_16 у живіт. Після удару, ОСОБА_16 зігнувся та поклав руку на правий бік живота та вибіг з альтанки у сторону зупинки, яка знаходиться навпроти парку. А ОСОБА_15 погнався за потерпілим та кричав останньому: « ОСОБА_17 сюди!». Коли ОСОБА_9 забирав речі ОСОБА_16 , він побачив, як ОСОБА_15 біжить за ОСОБА_16 з ножем в руках, але після того як ОСОБА_16 крикнув «Він мене вдарив ножем», ОСОБА_15 різко розвернувся та побіг у сторону ДК. Після чого, ОСОБА_9 догнав ОСОБА_16 на автобусній зупинці, та підійшовши до останнього побачив, що на його правому боці живота знаходиться велика рана, з якої йде кров, також він помітив поріз на правій руці. В свою чергу, він покликав на допомогу та прибігли хлопець з двома дівчинами та допомогли викликати швидку. Зазначив, що весь час як він бачив ОСОБА_15 , останній вів себе неадекватно. Ніж опізнати може.

Свідок ОСОБА_12 , під час допиту в судовому засіданні вказала що ніяких відноси з обвинуваченим та потерпілим не має. Пояснила, що події відбулися в 2024 році, було вже тепло. Вона з ОСОБА_11 вийшли в парк біля залізної дороги, сиділи на лавочці, з ними був брат ОСОБА_12 ОСОБА_10 . Обвинувачений був в компанії двох чоловіків та дівчини, вони сиділи в альтанці, обвинувачений вирішив справити природню нужду біля лавочки, потім він пішов на лавочку і дістав шприц і вколов себе, що саме він вколов вона не знає, потім обвинувачений повернувся до компанії в альтанку. Перед цим, обвинуваченому кричали, щоб він не коловся, кричали щоб він цього не робив. Після того, як обвинувачений вколов собі щось, він повернувся до альтанки, компанія продовжила випивати, вони вели себе адекватно, а обвинувачений кричав, був неадекватний. Двоє чоловіків пішли, обвинувачений залишився з дівчиною. У обвинуваченого з дівчиною була сварка, він був в алкогольному стані, в неадекватному стані. Дівчина покликала двох чоловіків, які були з ними та вони повернулись, у обвинуваченого з потерпілим почалась потасовка, вони спочатку почали штовхатися, обвинувачений щось дістав, у цей момент ОСОБА_12 відвернулася, тому не бачила, що обвинуваченй дістав саме ніж. Однак, її брат сказав, що обвинувачений штрикнув потерпілого саме ножем. Обвинувачений вдарив потерпілого в живіт. Після чого потерпілий схопився за рану та побіг від обвинуваченого, обвинувачений у свою чергу почав бігати за потерпілим намагаючись наздогнати потерпілого, потім обвинувачений побіг в сторону ДК. Брат ОСОБА_12 побіг за поліцією, обвинувачений побіг в іншу сторону, вони пішли до зупинки, де сидів поранений, у нього була кров на животі, вони почали викликати швидку, не пам`ятає в чому він був одягнений, підійшла поліція, вони теж надавали допомогу, приїхала швидка потерпілого забрали.

Свідок ОСОБА_11 , під час допиту в судовому засіданні вказала, що з обвинуваченим та потерпілим не знайома. Пояснила, що події були в 2024 році, було тепло на вулиці, вона була в парку з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , навпроти них сиділи дві дівчини і два чоловіка, вона їх не знала, вони себе агресивно поводили, там проходили хлопці и обвинувачений почав виражатися нецензурною лайкою в їх бік і на них також намагався лаїтися. ОСОБА_11 бачила, як обвинувачений справляв природню нужду біля лавочки. ЇЇ подруга була біля неї. Після чого, обвинувачений достав шприц, потім його друзі почали кричати, навіщо він ширяється, обвинувачений у свою чергу ввів собі щось шприцем. При цьому, вказала, що вона не знає, чи був то наркотичний засіб, потім його друзі почали ругатись за це, йому ставало погано, поведінка стала незвична, по поведінці і побічних ознаках вона зрозуміла, що обвинувачений вколов собі якісь психотропні речовини. Потім, двоє хлопців пішли, дівчата залишились і почали щось кричати і хлопці повернулись. Обвинувачений почав кричати і хлопець, який повернувся (потерпілий), почав захищати дівчину. Обвинувачений та потерпілий почали бійку, однак як саме остання почалася вона не пам`ятає. Не пам`ятає, хто перший почав наносити удари. Коли потерпілого вдарили в живіт, він почав підіймати футболку і там була кров. Потім вони всі розбіглись, ОСОБА_11 не пам`ятає, в чому потерпілий був вдягнений. Після чого, ОСОБА_11 з компанією зустріла потерпілого, який лежав на зупинці та кричав, що обвинувачений штрикнув його ножем. Також, вказала, що самого удару вона не бачила, обвинувачений з потерпілим бігали - обвинувачений за потерпілим. При цьому, обвинувачений став агресивним після того, як ввів собі щось шприцем. Він вживав алкогольні напої, вони всі були в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_10 , зазначив, що з обвинуваченим та потерпілим не знайомий, бачив тільки візуально останніх. Пояснив, що він з сестрою ОСОБА_18 та подругою ОСОБА_19 приїхали відпочивати в парк весною 2024 р. Не пам`ятає чи були вже там обвинувачений з компанією, чи прийшли потім. Вони сиділи відпочивали. Обвинувачений з компанією теж сиділи відпочивали. Вони вживали спиртні напої, стан спяніня середній, на ногах стояли. Потім, обвинувачений закотив рукав та щось вколов, встав та пішов. Через деякий час, обвинувачений почав агресивно себе поводити, вдарив дівчину ногою. За дівчину вступився потерпілий. ОСОБА_10 відвернувся, а коли повернувся, то побачив що потерпілий тримається за бік і біжить, а обвинувачений гониться за ним. Не пам`ятає чи казав щось обвинувачений, коли бігав за потерпілим. Самого удару не бачив. При цьому, бачив ніж в руках у обвинуваченого, коли останній бігав за потерпілим, намагаючись його наздогнати. Який бік поранено не памятає. Обвинувачений не догнав потерпілого, оскільки ОСОБА_10 крикнув про поліцію і обвинувачений втік. Коли свідок повернувся з поліцією, обвинуваченого вже не було. Також вказав, що він ( ОСОБА_10 ) підбіг і запитав у потерпілого, який вибіжав з альтанки що сталося і він відповів, що його підрізали. Свідок пішов на зупинку та покликав поліцію. На зупинці допомагав потерпілому, тримати кров.

Крім цього, вина ОСОБА_7 повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26.03.2024, згідно якого було оглянуто відкрита ділянка місцевості по вул. Заводській у м. Ізюм, Харківська обл. (навпроти автобусної зупинки) у парковій зоні за координатами:49,2205141 372988653, в ході якого було виявлено краплі РБК на бетонній підлозі альтанки, краплі РБК на лавочці, фагменту паперу з РБК, вологі серветки зі слідами РБК, два фрагменти тканини зі слідами РБК, чорну кепку з написом «the north face», голку зі шприца з ковпачком та слідами РБК, скляний флакон з написом «Налбуфін ін`єкції» та відповідною фототаблицею до протоколу ОМП від 26.03.2024;

- протоколом огляду місця події від 26.03.2024, згідно якого огляд проводився нежитлової споруди за адресою: АДРЕСА_2 (раніше знаходився Ізюмський тепловий завод), в ході якого було виявлено та вилучено металевий складний ніж чорного кольору з надписом «Takticals», лезо довжиною 10,5 см, рукоятка 13 см та два фрагменти шпалер зі слідами РБК та відповідною фототаблицею до протоколу ОМП від 26.03.2024;

- протоколом огляду місця події від 27.03.2024, згідно якого безпосереднім місцем огляду є приміщення Ізюмського РУП ГКНП в Харківській області, безпосереднім об`єктом огляду є кофта сірого кольору та футболка зеленого кольору, які добровільно віддав ОСОБА_8 , відповідно до якого на футболці зеленого кольору виявлено механічні пошкодження у вигляді розріза довжиною 2 см зі слідом РБК; на кофті сірого кольору виявлені механічні пошкодження правого рукава у вигляді розрізу довжиною приблизно 20 см зі слідами РБК та відповідно фототаблецею по протоколу ОМП від 27.03.2024, а саме речей ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками(за участі свідка) від 27.03.2024, згідно якого свідок ОСОБА_20 на одному з фотознімків (№1) впізнала ОСОБА_7 та відповідною довідкою до протоколу;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками(за участі свідка) від 27.03.2024, згідно якого свідок ОСОБА_12 на одному з фотознімків (№1) впізнала ОСОБА_7 та відповідною довідкою до протоколу;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 від 27.03.2024, за яким останній відтворив події, які відбувалися 26 березня 2024 року, близько 18:00 год., зокрема підтвердив, що 26.03.2024 перебував за адресою: м. Ізюм, вул. Заводська разом із сестрою та знайомими; вів себе неадекватно, ображав свою сестру; вказав, на якій лавочці ввів речовину; а також продемонстрував механізм нанесення ударів ножем потерпілому;

- відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 від 27.03.2024;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 16.04.2024, за яким останній відтворив події, які відбувалися 26 березня 2024 року, близько 18:00 год., зокрема, потерпілий вказав лавку, на якій обвинувачений вживав речовину "Набуфін"; вказав на альтанку, в якій обвинувачений наніс йому удари ножем; показав механізми нанесення йому ударів ножем; вказав напрямок, куди він втік;

- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 16.04.2024;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 06.06.2024, за яким остання відтворила події, які відбувалися 26 березня 2024 року, близько 18:00 год., зокрема, вказала, на якій лавочці вона сиділа; вказала на лавочку, на якій ОСОБА_7 робив собі ін`єкції; вказала на місце біля альтанки, де знаходився ОСОБА_8 в момент нанесення йому удару ножем; продемонструвала механізм нанесення удару ножем ОСОБА_8 ; вказала напрямок автобусної зупинки, куди побіг ОСОБА_8 та вказала напрямок, куди побіг ОСОБА_7 ;

- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 06.06.2024;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 11.06.2024, за яким останній відтворив події, які відбувалися 26 березня 2024 року, близько 18:00 год., зокрема, вказав на лавку, на якій знаходився ОСОБА_7 ; вказав, на альтанку, в якій ОСОБА_7 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_8 ; вказав на місце, де ОСОБА_7 справив природню потребу біля альтанки; показав механізм удару ножем.;

- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 061106.2024;

- відеозаписами слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 16.04.2024 та слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 11.06.2024;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 88 від 27.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Дата та час огляду: 27.03.2024 о 01:00 год.

- висновком експерта №12-14/64Бр/24 від 15.05.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по даним медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , експерт прийшов до наступного висновку: При судово-медичній експертизі медичної документації встановлені наступні тілесні ушкодження: Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз і ліворуч і провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1?0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно-фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням ТЯЖКОГО ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп. 2.1.2 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в медичній документації не описані. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в медичній документації;

- висновком експерта №12-23/37Бр/24 від 15.05.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по даним матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024221070000410 від 27.03.2024 по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , експерт прийшов до наступних висновків: При судово-медичній експертизі медичної документації встановлені наступні тілесні ушкодження: Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз 1 ліворуч і провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1?0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно-фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням ТЯЖКОГО ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп. 2.1.2 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в медичній документації не описані. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в медичній документації. Не виключено утворення проникаючого колото-різаного ушкодження живота у гр. ОСОБА_8 при тих подіях, які відображені в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі. Встановити чи наносилося гр. ОСОБА_8 колото-різаного ушкодження правого передпліччя не представляється можливим у зв?язку з тим, що в медичній документації не вказані дані про дане ушкодження;

- висновком експерта №17-169-МК/24 від 13.06.2024, відповідно до якого об`єктами огляду були одяг потерпілого ОСОБА_8 та ножа. Згідно з яким На підставі судово-медичної експертизи речових доказів: предметів одягу від громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 беручи до уваги відомі обставини справи, дані матеріалів кримінального провадження, результати попередніх експертиз, та у відповідь на питання, експерт прийшов до наступних підсумків: на представленій на експертизу: на передній поверхні кофти праворуч, в середній третині, з напівсинтетичної тканини сірого кольору та передній поверхні футболки праворуч, в середній третині, фуфайки (футболки) із трикотажної бавовняної тканини зеленого кольору є по одному наскрізному колото-різаному пошкодженню щілиноподібної форми, про що свідчать їх наскрізний характер, рівні краї ушкоджень, вільні кінці пересічених ниток крайових стовпчиків трикотажу не розволокнені, за основну лінію розподілу не виступають; верхні (ліві) кінці пошкоджень П-подібні; в області кутів П-подібних кінців пошкоджень відзначається незначна потертість волокон ниток; нижні (праві) кінці ушкоджень - гострокутні, нитки поперечних кінцевих стовпчиків трикотажу не пошкоджені. На представлених на експертизу предметах одягу - кофті трикотажній з напівсинтетичної тканини сірого кольору та футболці (фуфайці) в області їх передніх поверхонь праворуч в середніх третинах, встановлено по одному колото-різаному пошкодженню, аналогічних по характеру, про що свідчить їх наскрізний характер, щілиноподібна форма, де кінці пошкоджених крайових ниток вистоять в просвіт на одному рівні, волокна їх перервані рівно, наявність одного кінця (лівого) в пошкоджені - «П»-подібної форми, де відзначається потертість крайових прикордонних стовпчиків трикотажу (тканини), і другого кінця (правого) - гострокутного з повним перетином кінцевої прикордонної нитки та рівним пошкодженням її волокон. Ці пошкодження одягу та поранення «.. черевної порожнини, поранення тонкого кишківника...» можуть утворювати єдиний колото-різаний канал на тілі потерпілого ОСОБА_21 . Зазначені пошкодження одягу і тіла потерпілого утворились від дії одного плаского, гострокінцевого, однобічно-гострого клинка колюче-ріжучого предмета, який мав виражений (товстий) обушок з «П»-подібним поперечним перерізом і вираженими ребрами, найбільша ширина зануреної через одежу в тіло частини якого була не більше 2,6см. (3 урахуванням розтягнення трикотажу одягу). Такими характеристиками і конструктивними особливостями володіє клинок представленого на експертизу розкладного ножа господарсько-побутового призначення. Не можна виключити утворення цих пошкоджень одягу та тіла представленим розкладним ножом, за умови занурення його клинка в тіло через одяг не на повну довжину, де найбільша ширина його у основи - 3см;

- висновком експерта №12-23/38Бр/24 від 10.06.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по даним матеріалів досудово розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024221070000410 від 27.03.2024 по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , експерт прийшов до наступних висновків: При судово-медичній експертизі медичної документації встановлені наступні тілесні ушкодження: Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз і ліворуч і провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1?0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно-фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету, який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням ТЯЖКОГО ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп. 2.12 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в медичній документації не описані. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в медичній документації. Не виключено утворення проникаючого колото-різаного ушкодження живота у гр. ОСОБА_8 від однократної ударної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості при тих подіях, які відображені на DVD-диску при проведенні слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 . Встановити чи наносилися гр. ОСОБА_8 колото-різані ушкодження по яких-небудь інших частинах тіла не представляється можливим у зв?язку з тим, що в медичній документації не вказані дані про які-небудь інші ушкодження;

- висновком експерта №12-23/39Бр/24 від 12.06.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по даним матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024221070000410 від 27.03.2024 по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , експерт прийшов до наступних висновків: При судово-медичній експертизі медичної документації встановлені наступні тілесні ушкодження: Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз і ліворуч і провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1?0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно-фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням ТЯЖКОГО ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп. 2.1.2 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в медичній документації не описані Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в медичній документації. Не виключено утворення проникаючого колото-різаного ушкодження живота у гр. ОСОБА_8 при тих подіях, які відображені в протоколі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12 . Встановити чи наносилися гр. ОСОБА_8 колото-різані ушкодження по яких-небудь інших частинах тіла не представляється можливим у зв?язку з тим, що в медичній документації не вказані дані про які-небудь інші ушкодження;

- висновком експерта №12-23/40Бр/24 від 12.06.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по даним матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024221070000410 від 27.03.2024 по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , експерт прийшов до наступних висновків: При судово-медичній експертизі медичної документації встановлені наступні тілескі ушкодження: Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз і ліворуч провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1х0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно- фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням ТЯЖКОГО ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя (пп. 2.1.2 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в медичній документації не описані Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в медичній документації. Не виключено утворення проникаючого колото-різаного ушкодження живота у гр. ОСОБА_8 при тих подіях, які відображені в протоколі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 . Встановити чи наносилися гр. ОСОБА_8 колото-різані ушкодження по яких-небудь інших частинах тіла не представляється можливим у зв?язку з тим, що в медичній документації не вказані дані про які-небудь інші ушкодження;

- висновком експерта №14/970-Дм/24 від 16.04.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В;

- висновком експерта №14/971-Дм/24 від 17.04.2024, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

- висновком експерта 15-12/ №277-ДМ/Ц/2024р. від 16.05.2024, відповідно до якого згідно «Висновку експерта 14-12/№970-І/Дм» від 16.04.2024р., проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-в. 3.2. Згідно «Висновку експерта 14-12/№971-I/Дм» від 16.04.2024р., проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О (I) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-в. 3.3. В результаті проведення судово-медичної експертизи складного ножу тм «Tackticals», вилученого за адресою: Х/о, м. Ізюм, вул. Київська, 4, знайдені сліди крові людини. При неодноразово проведеному серологічному дослідженні виявлений тільки антиген Н, характерний для крові групи 0(I) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-в. При цитологічному дослідженні встановити статеву належність крові не має можливості в зв?язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Отже, враховуючи отримані результати дослідження та групові характеристики осіб, які проходять по справі, можна припустити походження слідів крові від будь-якої людини з групою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_7 . Даних про домішок крові яка би походила від потерпілого ОСОБА_8 , не отримано. Слідів потожирових виділень на руків`ї ножу, не знайдено;

- висновком експерта №14/983-Дм/24 від 20.04.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Група крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На куртці чоловічої (об?єкти №№ 1-3) TM «OUT BURST COMPANY», вилученої в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затриманого згідно ст. 208 КПК України, знайдена кров людини, виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у зазначених вище об`єктах на куртці, належить до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, властивій самому ОСОБА_7 . Від ОСОБА_8 ця кров походити не могла;

- висновком експерта №14/984-Дм/24 від 30.04.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Група крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На спортивних штанах (об?єкти №№ 1-15), вилученої в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затриманого згідно ст. 208 КПК України, знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у зазначених вище об`єктах на куртці, належить до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, властивій самому ОСОБА_7 . Від ОСОБА_8 ця кров походити не могла;

- висновком експерта №14/982-Дм/24 від 20.04.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Група крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На спортивних штанах (об?єкти №№ 1-15), вилученої в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в даних об`єктах відноситься до групи О з ізомаглютинінами анти-А і анти-В та статися від ОСОБА_8 не могла. Походження цієї крові від ОСОБА_7 не виключається, за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент вказаних подій;

- висновком експерта №14/980-Дм/24 від 18.04.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Група крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті шпалер (об?єкт №l), вилученому в ході огляду місця події за адресою: Харківської область, м. Ізюм, вул. Київська, буд.4, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яка статися від ОСОБА_8 не могла. Походження цієї крові від ОСОБА_7 не виключається, за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечою на момент вказаних подій. На фрагменті шпалер (об?єкт №2), вилученому в ході огляду місця події за адресою: Харківської область, м. Ізюм, вул. Київська, буд.4, знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в даному об?єкті відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В та статися від ОСОБА_8 не могла. Походження цієї крові від ОСОБА_7 не виключається, за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечою на момент вказаних подій;

- висновком експерта №14/974-Дм/24 від 20.04.2024, відповідно до якого групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - А з ізогемаглютиніном анти-В. На полімерному пакеті ТМ «Пасад» (об?єкти №№1,2), виявленому та вилученому 26.03.2024р. в ході огляду місця події на вільній ділянці місцевості по вулиці Заводській в м. Ізюм Харківської області (у парковій зоні в садово-парковій споруді), знайдена кров людини групи О з ізогемалюкинінами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_8 не можливе;

- висновком експерта №14/973-Дм/24 від 20.04.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з підлоги садово-паркової споруди (об?єкт №1), вилученому 26 березня 2024 року на марлевий тампон і позначеному об?єктом №2 в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виключається;

- висновком експерта №14/972-Дм/24 від 18.04.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Кров ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті марлевого бинту зі змивом з центру підлоги садово-паркової споруди (об?єкт №l), вилученим в ході огляду місця події на вільній ділянці місцевості по вул. Заводській в м. Ізюм, Харківської області, знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в даному об?єкті відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В та статися від ОСОБА_8 не могла. Походження цієї крові від ОСОБА_7 не виключається, за наявності у нього телесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечою на момент вказаних подій;

- висновком експерта №14/977-Дм/24 від 22.04.2024, відповідно до якого групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На папері №4 в об?єктах №№1,2, вилученому на вільній ділянці місцевості парковій зони в садово-парковій споруді по вул. Заводській в м. Ізюм Харківської області. знайдена кров людини в якій виявлено антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в цих об?єктах належить до групи групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яка властива підозрюваному ОСОБА_7 . Від потерпілого ОСОБА_8 ця кров статися не могла;

- висновком експерта №14/976-Дм/24 від 26.04.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

відноситься до групи О с ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На серветці (об?єкт №1), вилученій в ході огляду місця події на вільній ділянці місцевості по вул. Заводській в м. Ізюм, Харківської області, знайдена кров людини, в якй виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в даному об?єкті відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В та походити від ОСОБА_8 не могла. Однак, не можна виключити походження цієї крові від ОСОБА_7 , за наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечою на момент вказаних подій;

- висновком судово-психіатричного експерта №300 від 29.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.

Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.

Підстави ставити під сумнів вказані вище показання та документи відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.

Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України

Згідно Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.

Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 лютого 2020 року в справі №164/1826/17 (провадження № 51-6292 км 19).

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» роз`яснено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК ( 2341-14 ), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Відповідно до частини першої та третьої статті 15 КК та положень пунктів 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Як встановлено в ході судового розгляду, та суд враховує перебіг подій, що передували вчиненню самого злочину, 26 березня 2024 року приблизно о 18 годині знаходячись у громадському місці у парковій зоні біля палацу молоді та підлітків «Залізничник» по вулиці Заводській в м. Ізюм Харківської області, між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 виник конфлікт, при цьому за деякий час до цього як обвинувачений, так і потерпілий вживали алкогольні напої та обидва перебували у стані алкогольного сп`ягніння. До конфлікту обвинувачений справляв природню потребу в альтанці біля лавочки, а також вжив шляхом ін?єкції медичний препарат «Набуфін», на що ОСОБА_8 зробив останньому зауваження щодо поведінки останнього, також обвинувачений вчинив сварку зі свої сестрою, у результаті чого між обвинувачений та потерпілим виник конфлікт. Під час конфлікту обвинувачений ОСОБА_7 проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи нахабно, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві правил поведінки і моральності, з особливою зухвалістю, керуючись метою заподіяння смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, а саме настання смерті ОСОБА_8 та бажаючи її настання, діючи умисно, дістав із карману ніж та наніс потерпілому ОСОБА_8 два удари, один з яких в область тулуба, тобто у життєво важливі органи людини, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження. Перший удар прийшовся в руку, обвинувачений не зупинився та наніс потерпілому другий удар в область живота справа, де знаходяться життєво важливі органи (Проникаюча колото-різана рана живота (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями, раневий канал йде вниз і ліворуч і провалюється в черевну порожнину). Поранення тонкої кишки (на 80см від зв?язки Трейца визначається рана тонкої кишки 1?0,6см із рани кишковий вміст). Розповсюджений серозно-фібрінозний перитоніт. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника утворилося за єдиним механізмом від однократної дії предмету який має колюча-ріжучі властивості в область живота справа (в правій мезогастральній ділянці на 6см вище і праворуч від пупка). Колото-різане ушкодження проникає в черевну порожнину, з пошкодженням тонкого кишківника, що призвело до серозно-фібрінозного перитоніту та по ступеню тяжкості відноситься к тілесним ушкодженням тяжкого ступеню тяжкості по критеріям небезпеки життя).

Суд враховує поведінку обвинуваченого після нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тобто суб`єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, а саме після нанесення ударів ножем потерпілий побіг від обвинуваченого, при цьому останній побіг за ним з ножем та намагався його наздогнати, тобто обвинувачений не припинив свою протиправну поведінку та мав бажання реалізувати свій умисел на позбавлення життя потерпілого. Водночас, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, а саме потерпілий зміг втекти з місця злочину. Крім того, як пояснив свідок ОСОБА_22 , після того як останній крикнув, що викличе поліцію, обвинувачений втік.

З огляду на встановлені обставини, сукупність доказів переконливо свідчить про те, що поведінка засудженого до та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб вчинення та локалізацію тілесних ушкоджень, вказують на спрямованість дій ОСОБА_7 саме на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі та з використанням малозначного приводу. Також про наявність у нього умислу саме на заподіяння смерті потерпілого свідчить і той факт, що обвинувачений не припинив свої протиправні дії після того, як після заподіяння потерпілому ударів ножем, останній побіг від обвинуваченого, а навпаки намагався його наздогнати з ножем у руці, тобто бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, однак не закінчив протиправне діяння з причин, які не залежали від нього. А тому дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст.115 КК України як незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Враховуючи викладене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Крім того, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням за ч.4 ст.296 КК України приходить до наступних висновків.

Вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та частини 2 статті 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Приписом частини 3статті 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо кого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення «Кобець проти України» (заява № 16437/04, 14 лютого 2008 року, п.43); «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, заява № 25657/94, 10 липня 2001 року, п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК.

Так, як встановлено судом ОСОБА_7 своїми діями вчинив незакінчений замах на вбивство з хуліганських мотивів за ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в дану кваліфікацію врахована ознака хуліганських дій. Водночас, судом не становлено, що ОСОБА_7 вчинив інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 за вказаним епізодом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують чи/та обтяжують покарання.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, на обліках у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, конкретні обставини, особу винного, наявність обставин, які обтяжують покарання та відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

Зважаючи на викладене, суд з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років позбавлення волі.

Даний вид покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2024.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. 12, 50, 65, 68, 70, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання – з 26 березня 2024 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Після набрання вироком законної сили речові докази – полімерний пакет ТМ «Посад» зі слідами РБК (об?єкт № 1), змив РБК (об?єкт № 2), змив РБК (об?єкт № 3), фрагмент бумаги зі слідами РБК (об?єкт № 4), паперова серветка зі слідами РБК (об?єкт № 5), паперова серветка зі слідами РБК (об?єкт № 6), 2 фрагменти тканини з малюнком квітів зі слідами РБК (об?єкт № 8), голка з-під медичного шприця зі слідами РБК та ковпачок від неї (об?єкт № 9), фрагмент скляної колби із написом «Налбуфін ін?єкція 10 мг», (об?єкт № 10), змив РБК (об?єкт № 11), складний ніж чорного кольору з написом «Tackticals, 2 фрагмента шпалер зі слідами РБК, 2 змиви РБК на 2 марлеві тампони з тильної сторони долоней правої та лівої рук, зрізи нігтівих пластин правої та лівої руки, які знаходяться в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області – знищити, знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2024;

- Чорні чоловічі штани ТМ «Adidas» з білими вставками з боку, зі слідами РБК; куртку чоловічу темного кольору ТМ «OUT BYPST COMPANY», які знаходяться в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_7 , знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2024;

- Кофту сірого кольору у клітку, на правому рукаві якої, на початку знаходиться механічне пошкодження у виді розрізу, по периметру якого присутні сліди РБК; футболка зеленого кольору посередині якої, знаходиться механічне пошкодження у вигляді розрізу, з права від якого мається сліди РБК, які знаходяться в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_8 , знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2024.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_23 - в той же строк з моменту вручення їй копії цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3