Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №570/6111/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6111/25

Номер провадження 3/570/40/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Коробов С.О., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Мазурка В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №493211 від 25 жовтня 2025 року ОСОБА_1 на 322км автодороги М-06 Київ-Чоп поблизу с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області керував транспортним засобом "Opel Combo", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, що підтверджується тестом №958 від 25.10.2025, результат огляду становить 2,37 проміле. Вказаними діями водій порушив п.2.9 "а" ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення. Вказав, що його підзахисний свою вину у вказаному правопорушенні категорично не визнає. Також зазначив, що він вважає, що докази, надані до суду не є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість водія у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також захисник подав до суду письмові заперечення стосовно протоколу та додатково зазначив, що матеріалами справи не підтверджується керування особою транспортним засобом. До того ж вказав, що керування транспортним засобом неможливо встановити через відсутність відеофіксації керування транспортним засобом та зупинки транспортного засобу інспекторами поліції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, а також іншими допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що свідки для проведення огляду перебування особи у стані алкогольного сп`яніння не залучалися, в протоколі зазначено, що здійснювалася безперевна відеофіксація події

Участь свідків не є обов`язковою при проведенні огляду на стан сп`яніння із використанням технічних засобів відеозапису, як зазначено в ст. 266 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №493211 від 25 жовтня 2025 року, що зазначений протокол складений без участі свідків за наявності здійснення безперервної відеофіксації огляду.

Однак, захисник просив звернути увагу на те, що коли під`їхав патруль, транспортним засобом ОСОБА_1 не керував. В момент, коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_1 дійсно перебував за кермом автомобіля і прогрівав автомобіль, який був нерухомий, бо було холодно і чекав водія. Матеріали справи він не підписував, бо не погоджувався із твердженням працівників поліції.

У даній справі відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а саме керування транспортним засобом, а лише містить процесуальну послідовність винесення протоколу, а тому не є належним доказом.

Зокрема, із вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 25 жовтня 2025 року в 00 годин 00 хвилин керував транспортним засобом, як це вказано у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності останнього. Відеозапис розпочинається з того, що ОСОБА_1 у цей час перебував в транспортному засобі, який перебував у нерухомому стані, а тому останній ніяк не міг керувати таким транспортним засобом за обставин та часі, що вказаний у протоколі.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року у справі №760/3696/16-а.

Підставою для огляду та освідування водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність об`єктивних даних, що він перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (ст.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735).

Відтак, щоб виявити такі ознаки, поліцейський повинен зупинити транспортний засіб, щоб особа, яка перебуває за його кермом, мала статус водія відповідно до п.1.10 ПДР України (водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста- машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII ("Про Національну поліцію"). Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Адже знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Отже, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Моменту руху транспортного засобу не зафіксовано.

Відсутність належних та допустимих доказів по даній справі, невідповідність доказів одне одним, виключає можливість встановлення винуватості особи поза розумним сумнівом і у спосіб, передбачений законом.

Посилання на обставини, викладені в протоколі, як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є недостатнім, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Докази щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції в матеріалах справи відсутні.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи, зазначеної у протоколі, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Коробов С.О.