Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №569/28367/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/28367/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП __________________ , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №750078 від 19.12.2025, 19 грудня 2025 року близько 15:22 год. гр. ОСОБА_1 здійснював за адресою м. Рівне, площа Театральна, 1 із 3-х кіосків на ярмарку глінтвейном (гарячим алкогольним напоєм) без ліцензії та порушив ст. 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX».

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не визнав, оскільки вважає, що ним на ярмарку було реалізовано столове вино, на яке не потрібна ліцензія.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Сулковський Б.П. подав до суду письмові пояснення, в яких просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. На доведення доводів посилався на те, що роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб`єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Звертає увагу на те, що роздрібна торгівля ОСОБА_1 здійснювалась столовими винами, які реалізовувались під різними комерційними назвами («Малина», «Журавлина», «Гранат», «Вишня»). Зазначені найменування використовувалися виключно для ідентифікації відповідного виду столового вина та відображали спосіб його подачі або смакові характеристики. Використання таких назв не змінює правової природи продукції як столового вина, не свідчить про виготовлення чи реалізацію іншого алкогольного напою та не утворює обов?язку щодо отримання ліцензії на реалізацію. Разом з тим, кожна ємність містила інформацію під комерційною назвою про те, що фактично реалізується столове вино.

В судовому засіданні захисник Сулковський Б.П. підтримав вказані письмові пояснення.

Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Сулковського Б.П., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у якості доказів долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №750078 від 19.12.2025, дані з бази «Армор» щодо реєстрації події, протокол огляду, пояснення ОСОБА_3 , пояснення та розписка ОСОБА_1 , фотоматеріали кіоску, де реалізовувався товар, акт перевірки.

На переконання суду вказані докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Разом з тим, інші докази, а саме дані з бази «Армор» щодо реєстрації події, пояснення та розписка ОСОБА_1 , фотоматеріали кіоску, де реалізовувався товар, акт, не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоклу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП є реалізація ним саме алкогольного напою «глінтвейну» без наявності відповідної ліцензії.

Підставою для такого висновку став акт фактичної перевірки, в ході якому зафіксовано факт реалізації напою в кіоску із тари з написом «глінтвейн» (без зазначення його складу) та виявлення на місці торгівлі 16 пет. пляшок ємкістю 5 л загальним об`ємом 80 л із столовим вином, яке ОСОБА_1 передано на зберігання до рішення суду.

За таких обставин, які зафіксовані актом перевірки, визначальною обставиною, що тягне за собою застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 є доведення факту реалізації ним саме алкогольного напою.

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817),р оздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому, згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 Податкового Кодексу України, платникам єдиного податку заборонено здійснювати діяльність з продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин).

Статтею 1 Закону № 3817 визначено, що вино столове - це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється, зокрема, на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово- ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб?єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Отже, роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб?єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Роздрібна торгівля ОСОБА_1 здійснювалась столовими винами, які реалізовувались під різними комерційними назвами («Малина», « ОСОБА_4 », «Гранат», «Вишня»).

Як зазначає сторона захисту, зазначені найменування використовувалися виключно для ідентифікації відповідного виду столового вина та відображали спосіб його подачі або смакові характеристики.

Втім, використання таких назв не змінює правової природи продукції як столового вина, не свідчить про виготовлення чи реалізацію іншого алкогольного напою та не утворює обов?язку щодо отримання ліцензії на реалізацію.

Разом з тим, з фототаблиць наявних в матеріалах справи вбачається, що кожна ємність містила інформацію під комерційною назвою про те, що фактично реалізується столове вино.

Також з досліджених в судовому засіданні видаткових накладних № У-001439815 від 01.12.2025 року, № У-001533970 від 24.12.2025 р., № Б-00006731 від 24.12.2025 р., № Б-00006732 від 24.12.2025 р., № Б-00006733 від 24.12.2025 р. вбачається, що фактично здійснювалась реалізація столового вина, яке було придбано ОСОБА_1 за даними видатковими накладними.

Як зазначає ОСОБА_1 столове вино перед продажем було лише підігріте, що є лише способом подачі напою і не змінює його класифікації. Підігрів не супроводжувався ні додаванням спирту, ні змішуванням з іншими алкогольними напоями чи будь-якими іншими інгредієнтами (в т:ч. будь-якими спеціями, фруктами чи іншими напоями), тому продукція залишалася столовим вином.

Крім того, підтвердженням того, що реалізація здійснювалась безалкогольного глінтвейну, який складавсь із соку та концентрату чаю «RIОВА» з різними смаками підтверджується товарними накладними № 3407055 від 07.12.2025 р., № 3405164 від 12.12.2025 р., № 3401021 від 18.12.2025 р., № 3402017 від . 22.12.2025 р., № 3404068 від 25.12.2025 р., № 3408001 від 28.12.2025 р.

При цьому, суд зазначає, що вміст спирту етилового у напої, реалізація якого була зафіксована у акті перевірки, під час проведення перевірки не встановлено.

Суд вважає, що в даному випадку наявними та допустимими доказами не було доведено факту продажу алкогольного напою під назвою «Глінтвейн».

До того ж, в поясненнях ОСОБА_3 , який є працівником ГУ ДПС у Рівненській області від 19.12.2025 зазначено: «19.12.2025 мною було придбано глінтвейн «Журавлинний» 400 мл по ціні 200 грн.». Однак, інформація про те, що саме ОСОБА_1 здійснив реалізацію алкогольної продукції в даних поясненнях відсутня.

Як встановлено в судовому засідання під час перевірки було вилучено 16 пет. пляшок ємкістю 5 л загальним об`ємом 80 л із столовим вином і вони на момент розгляду матеріалів були передані на зберіганні ОСОБА_1 під розписку, яка підписана також і працівником поліції, який складав протокол.

Однак, під час розгляду матеріалів по акту фактичної перевірки не було встановлено, яка саме рідина містилася в пет. пляшках, що була реалізована під час контрольної закупки при проведенні фактичної перевірки 19.12.2025 та чи є ця рідина алкогольним напоєм для виготовлення глінтвейну.

На думку суду, саме контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був довести, що проданий напій був саме алкогольним напоєм із вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць та повинен був ініціювати питання проведення експертного дослідження вилученої рідини на вміст спирту етилового, чого в даному випадку не зробив, хоча відповідні повноваженнями посадові особи для цього мали.

Отже, під час проведення перевірки працівниками поліції не досліджено того факту, чи являється речовина вилучена під час фактичної перевірки спиртовмісною.

Враховуючи ту обставину, що контролюючим органом не було достовірно встановлено ні під час перевірки, ні на час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, яка саме рідина була реалізована ОСОБА_1 19.12.2025 під назвою «Глінтвейн» і, що саме така рідина є алкогольним напоєм, суд вважає, що підстав для оцінки продажу ОСОБА_1 саме алкогольного глінтвейну, на який необхідна ліцензія немає.

Протилежного судом не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН