Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №564/4495/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4495/25

02 лютого 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240030002355 від 25.03.2025 за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", відповідно до ст. 89 КК України судимості не має, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву рядового роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, 23.01.2025 близько 09 год. 00 хв. (точніше досудовим розслідування не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі) самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 та проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби до 28.02.2025, коли прибув до військової частини НОМЕР_1 (з місцем дислокації в АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов`язків.

Крім цього, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву рядового роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 07.04.2025 близько 18 год. (точніше досудовим розслідування не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі) повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та проводив службовий час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував до 14.09.2025, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про себе.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав за фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся. При цьому показав, що двічі вчинив самовільне залишення військової частини у зв`язку із збігом тяжких сімейних обставин, хворобою дружини, а також через те, що за станом здоров`я потребував лікування та повторного проходження військово-лікарської комісії, є обмежено придатним до військової служби. На даний час має намір повернутися на військову службу.

Крім того, винуватість ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, доводиться дослідженими у ході судового розгляду доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку.

Зокрема, витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 19 від 20.01.2024 про призов на військову службу під час мобілізації солдата ОСОБА_4 (а.с.73);

довідкою військово-лікарської комісії від 19.01.2024 про те, що солдат запасу ОСОБА_4 обмежено придатний до військової служби, придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.74);

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2025 № 21 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_4 з 20.01.2025 (а.с.19);

доповіддю про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 від 23.01.2025 (а.с.13);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування від 23.01.2025 № 630 (а.с.12);

актом службового розслідування від 21.02.2025 (а.с.10-11);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1479 від 05.03.2025 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 (а.с. 9);

повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.03.2025 (а.с.8);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2025 № 24 про зняття з усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_4 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини;

військовим квитком ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (а.с.21-31);

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2025 № 61 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_4 після повернення із самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 з 28.02.2025 (а.с.32);

доповіддю про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 від 07.04.2025 (а.с.13);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування від 07.04.2025 № 2153 (а.с.42);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2025 № 100 про зняття з усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_4 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини;

актом службового розслідування від 11.04.2025 (а.с.40-41);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2209 від 12.04.2025 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 (а.с. 39);

повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2025 (а.с.38);

постановою прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 від 12.09.2025 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 12.09.2025 (а.с.90-91);

повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 про розшук ОСОБА_4 (а.с. 85);

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.09.2025 (а.с.105-107).

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, зокрема те, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України є тяжкими злочинами.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем несення служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує положення ст. 50, 65 КК України, зокрема, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, тяжкість вчинених злочинів, їх підвищену суспільну небезпеку, а також особу винного, його бажання продовжувати несення військової служби, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої його покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та є необхідним призначити йому покарання за вчинені ним злочини у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з розрахунку день за день.

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 06 січня 2026 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 06 березня 2025 року.

Враховуючи те, що ризики, які стали підставою для застосування щодо обвинуваченого такого виду запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, є необхідним продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набранням вироком законної сили, але не більше, ніж на 60 днів.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільні позови не пред`являлися.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання - 15 вересня 2025 року 10 год. 00 хв.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше як на 60 днів, з дня проголошення цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1