Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №564/4814/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4814/25

02 лютого 2026 року м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Цумань Ківерцівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, 02 лютого 2025 року, приблизно о 15 год. 50 хв., у світлу пору доби, як водій, керуючи автомобілем OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою місцевого значення О-181004 Малий Стидин-Злазне-Іваничі, зі сторони с.Базальтове Рівненського району, Рівненської області в напрямку до с.Головин Рівненського району, Рівненської області, за межами населеного пункту поблизу с.Базальтове Рівненського району, Рівненської області, в порушення вимог пунктів 10.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, під час руху, не врахував дорожню обстановку, не переконався в тому, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав виконання маневру розвороту (повороту ліворуч).

Одночасно, автодорогою місцевого значення О-181004 Малий Стидин-Злазне-Іваничі, зі сторони с.Базальтове Рівненського району, Рівненської області в напрямку до с.Головин Рівненського району, Рівненської області, в попутному напрямку, позаду, рухався автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 .

В результаті виконання вказаного маневру з боку водія ОСОБА_3 відбулось зіткнення автомобіля OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_6 застосував екстрене гальмування, однак з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів.

У результаті даної дорожньо-транспортної пасажир автомобіля OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, у вигляді струсу головного мозку, закритої травми грудної клітки, у вигляді травматичних переломів 9-го, 10-го та 11-го лівих ребер, закритого перелому верхньої гілки лівої лобкової кістки з незначним зміщенням, закритого перелому верхньої гілки лівої лобкової кістки з переломом даху лівої вертлюгової западини з незначним зміщенням без порушення цілісності тазового кільця, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та пасажир автомобіля OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, тупої травми живота травматичного розриву лівого купола діафрагми, посттравматичного защемлення 1/4 лівого шлуночка лівим куполом діафрагми, внутрішньочеревної кровотечі легкого ступеня, гематоми кореня брижі тонкої кишки, гематоми бриж сигмовидної та прямої кишки, закритого вивиху акроміального кінця лівої ключиці, перелому поперечних відростків L4, L5 хребців справа, переломів верхніх гілок обох лобкових кісток з помірним зміщенням, перелому бокової маси крижової кістки справа з незначним зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя у момент їх заподіяння.

Порушення ОСОБА_3 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, які вимагають від водія: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, знаходиться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Тобто, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати. Також просив суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки він утримує малолітню дитину, проживає з мамаю, яка часто хворіє, а інших близьких родичів немає, і у нього є необхідність керувати транспортними засобами.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, подали до суду заяви, у яких просили проводити розгляд кримінального провадження у їх відсутності, просили суворо не карати ОСОБА_3 , застосувати до останнього положення ст.75 КК України та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України правильна, оскільки останній скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем попереднього навчання та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, має на утриманні малолітню дитину, добровільно відшкодував потерпілим завдану шкоду, а також відшкодував шкоду завдану державі в особі Національної служби здоров`я України в сумі 77385,66 грн.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу обвинуваченого, характеризуючі його дані та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою вину у вчиненому, його особисте ставлення до вчиненого, та обставини, що пом`якшують покарання, і за міркуванням суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди державі та потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відсутність умислу у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, позицію потерпілих, які просили не призначати суворе покарання обвинуваченому, не заперечували, щодо призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, вважає за вірне призначити покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений нею злочин без позбавлення права керувати транспортними засобами та застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про незастосування до обвинуваченого додаткового покарання, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами, судом було враховано обставини вчинення злочину - вчинення з необережності, особу обвинуваченого, котрий позитивно характеризується, визнав свою вину та щиро розкаявся, думку потерпілих, які просили не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання, а також ту обставину, що транспортний засіб є необхідністю в його житті.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки у відповідності до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Процесуальні витрати, а саме витрати пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні в загальному розмірі 28731,95 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 74 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення у виді арешту, застосованого ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 05.02.2025.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66-67, 76, ч.2 ст. 286 КК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувались.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 28731 /двадцять вісім тисяч сімсот тридцять одна/ гривня 95 копійок покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 та стягнути в дохід держави.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2025 року на автомобіль марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.

Після набрання вироком суду законної сили речові докази:

-автомобіль Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 - вважати повернутим за належністю;

-автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 - вважати повернутим по належності;

-осип уламків транспортних засобів, який упаковано за підписами понятих в спеціальний пакет «Національна поліція України» PSP 4368088, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що в м.Костопіль по вул.Коперніка, 15, Рівненського району Рівненської області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1