Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №382/2195/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2195/25

Провадження 1-кп/382/84/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025111100001734 від 11.09.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сулимівка, Яготинського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працючого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, має вищу освіту, пільг не має, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України,

угода про визнання винуватості укладена 30 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України за таких обставин.

Так, 10.09.2025 0 08 годині 38 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи злочиний умисел направлений на завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що факт цього кримінального правопорушення не мав місця і розуміючи, що чинить протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив завідомо неправдиве повідомлення до органу досудового розслідування, а саме ВП № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що вказане повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є неправдивим, оскільки дозвіл на користування та керування автомобілем він надав особисто, подав заяву про те, що ОСОБА_6 незаконно заволодів автомобілем марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, 1990 року випуску, червоного кольору, vin код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , та який перебуває в його користуванні. На підставі вказаної заяви ОСОБА_4 відомості про вчинення кримінального правопорушення за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2025 року та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12025111100001728 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , 10.09.2025 будучи визнаним потерпілим по кримінальному провадженню, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111100001728 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України маючи та реалізуючи умисел на дачу завідомо неправдивого показання потерпілого слідчому в указаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщені ВП № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Бориспільський району м.Яготин, вул. Незалежності, 109, 10.09.2025 в період час з 14 годин 40 хвилин по 15 годину, діючи умисно, цілеспрямовано, під час допиту в якості потерпілого, будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, надав слідчому у вказаному кримінальному провадженні, а саме старшому слідчому слідчого відділення Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_8 , завідомо неправдиве показання, саме про те, що період часу з 19:00 години по 19:30 годину 09.09.2025 ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 , незаконно заволодів автомобілем марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, 1990 року випуску, червоного кольору, vin код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , та який перебуває в його користуванні, усвідомлюючи, що вказані відомості є неправдивими, оскільки дозвіл на керування вказаним автомобілем він надав особисто.

Таким чином, ОСОБА_4 надав завідомо неправдиве показання потерпілого органу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному правопорушенні № 12025111100001728 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як завідомо неправдиве показання потерпілого, наданого органу, що здійснює досудове розслідування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. Сторони погодили покарання за ч.1 ст.383 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, за ч.1 ст.384 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі та згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з покладенням обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

В силу п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин передбачений ч.1 ст.383 у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, та обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.384 КК України.

При цьому, судом перевірено та з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час підготовчого судового засідання прокурор Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника підтримали угоду про визнання винуватості.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для затвердження угоди від 30 вересня 2025 року про визнання винуватості між прокурором прокурор Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання є всі підстави.

Керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 30 вересня 2025 року про визнання винуватості між прокурор Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025111100001734 від 11.09.2025 року відповідно до якої ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, та за ч. 1 ст. 384 КК України, тобто завідомо неправдивому показанні потерпілого, наданого органу, що здійснює досудове розслідування, та призначити йому покарання за цією статтею узгоджене сторонами:

- за ч. 1 ст. 383 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 384 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання ОСОБА_4 , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді обмеження волі строком на - 1 (один) рік 6 (шість) місяців .

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У випадку невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст..476 КПК України прокурор має право протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Міра запобіжного заходу не обиралася.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку та обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 366 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1