Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №382/2667/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2667/25

Провадження № 2-о/382/9/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за заявою ОСОБА_1 в собі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних О.В. про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернулася з заявою до Яготинського районного суду Київської області заінтересована особа: заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних О.В. про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до вимог якої просить встановити, що ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обгрунтовано тим, що ОСОБА_3 є знайомим батьків заявниці, який не мав ні власної родини, ні дітей. З часу знайомства ОСОБА_3 мав теплі відносини із заявницею та сприймав її за доньку. Заявниця допомагала ОСОБА_3 по господарству. Проте у січні 2019 року стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився та останній прохав проживати разом з ним. З того часу по день смерті ОСОБА_3 заявниця проживала з ним однією родинною та була пов`язана спільним побутом. З огляду на вказані обставини ОСОБА_3 залишив на ім`я заявниці заповіт, а саме на житловий будинок в м. Яготин Київської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Заявниця по справі являється спадкоємицею майна померлого за заповітом розташованого в м. Яготин Київської області.

В свою чергу ОСОБА_2 являється спадкоємицею майна померлого в м. Київ. Проте, під час перебирання заявницею документів померлого, остання виявила державний акт на право приватної власності на землю, а саме на земельну ділянку площею 0, 52 га, яка призначена для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с Юшки Кагарлицького району Київської області.

На вказане майно з огляду на проживання разом з померлим протягом 5 років до дня відкриття спадщини, заявниця має право як спадкоємицею за законом.

В передбачений законодавством термін заявниця та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. із заявами про прийняття спадщини за заповітом.

При цьому, заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, як спадкоємиця четвертої черги.

Вказана заява була направлена засобами поштового зв`язку, оскільки після смерті ОСОБА_3 заявниця поїхала на заробітки за межі кордону України.

Так, за роз`ясненням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцю четвертої черги в порядку вимог ст. 1264 Цивільного кодексу України позивачці необхідно долучити до спадкової справи рішення суду, що набрало законної сили, про підтвердження факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Представник заявника звернулася до суду з заявою, в котрій просила розглянути справу у її відсутності, заявлені вимоги підтримала.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутність, щодо заявлених вимог не заперечує та підтверджує факт що з січня 2019 року по день своєї смерті ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_1 в м. Яготин, де остання здійснювала за ним догляд та допомога по господарству.

Заінтересована особа: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних О.В. в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність, проти задоволення вимог заявника не заперечував.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27.11.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень. Зобов`язано приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В., юридична адреса: вул. Каштанова алея 1, м. Яготин Київської області, Бориспільський район надати до суду копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є знайомим батьків заявниці, який не мав ні власної родини, ні дітей. Заявниця допомагала ОСОБА_3 по господарству. Проте у січні 2019 року стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився та останній прохав проживати разом з ним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. В матеріалах спраив міститься копія державного акту на право приватної власності на землю, а саме на земельну ділянку площею 0, 52 га, яка призначена для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с.Юшки Кагарлицького району Київської області. (а.с.7-12)

Згідно спадкової справи №126/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. з заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 за законом та за заповітом. (а.с.19-39)

Так, відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до ч.1, 2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд вважає, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та являється спадкоємицею четвертої черги за законом.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 293-294, 315, 354 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в собі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних О.В. про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 29 січня 2026року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О. А.