Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №379/1754/25 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1754/25

Провадження № 3/379/2/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справи, що надійшли що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 28.09.2025 о 03 год 17 хв за адресою: с. Ківшовата, вул. Космонавтів, 44, водій ОСОБА_1 керував ТЗ RENAULT KANGO д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, проводився у встановленому законодавством порядком в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога висновок №39, результат огляду: перебуває в стані алкогольного сп`яніння, з результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

08.10.2025 від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП до суду надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судове засідання призначено на 23.10.2025.

23.10.2025 судове засідання відкладено до 12.11.2025 у зв`язку з клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності для отримання правової допомоги.

12.11.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.12.2025 за клопотанням захисника Поліщука Р.А. для ознайомлення з матеріалами справи.

26.12.2025 судове засідання відкладено до 29.01.2026 у зв`язку з клопотанням захисника Поліщука Р.А. у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 29.01.2026 відмовився від дачі пояснень на підставі до ст. 63 Конституції України.

Захисник Поліщук Р.А. в судовому засіданні заявив письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що порушено принцип територіальності та безперервності освідування (розділ III Інструкції). Згідно з пунктом 1 розділу III, медичний огляд має проводитися в найближчому закладі охорони здоров`я. Проте замість прямого та оперативного огляду особу тричі перевозили різними населеними пунктами (Тараща — Рокитне — Сквира), що вказує на неналежну організацію дій працівників поліції. Крім того, відмова поліції оплатити послуги Рокнтнянської лікарні, де вже був здійснений забір крові, є не просто процесуальним порушенням, а фактичним перешкоджанням встановленню об`єктивної істини, що призвело до втрати ключового біологічного доказу та затягування процедури. Також порушено граничний строк проведення медичного огляду — дві години з моменту виявлення ознак сп`яніння (п. 9 розділу II Інструкції). У даному випадку між часом фіксації ознак (03:17 год.) та моментом прибуття до Сквирської лікарні (06:15 год.) минуло майже три години. Перевищення допустимого строку є суттєвим, оскільки впливає на точність результатів у зв`язку з природним метаболізмом алкоголю. Медичний висновок, зроблений понад дві години з моменту зупинки, не може об`єктивно відображати стан особи на момент керування транспортним засобом. Відсутні належні докази дотримання вимог до висновку та акту медичного огляду, передбачених п. 22 розділу III Інструкції. З матеріалів справи не вбачається, що працівники поліції були присутні при огляді Омельченка у Сквирській лікарні, а також відсутня відеофіксація цієї процедури. Така фіксація є обов`язковою умовою для перевірки дотримання лікарем затвердженої методики (тестування, спостереження за поведінкою, реакцією тощо). У зв`язку з цим, висновок лікаря, складений о 06:20 год., є юридично нікчемним, адже не підкріплений жодним підтвердженням законності та прозорості самої процедури. Крім того первинне освідування за допомогою приладу Drager (результат 0,91%о) не може вважатися допустимим доказом. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі незгоди особи з результатами огляду за допомогою технічного засобу, такий огляд не вважається завершеним, і необхідне медичне підтвердження у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 чітко відмовився визнавати результати огляду, що зафіксовано в акті, отже спроба поліції посилатися на ці дані в протоколі є ігноруванням гарантованого права особи на об`єктивну перевірку. У наявному акті огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «драгер» Омельченком власноруч зазначено: «Не згоден». Отже, показник 091 проміле зафіксований о 3-38 втратив юридичну силу з моменту, коли особа письмово висловила незгоду з ним. Стан сп`яніння не був встановлений у законний спосіб і відповідно вважається недоведеним. Надані суду відеозаписи мають фрагментарний характер та не забезпечують безперервності фіксації всіх етапів процедури. Зокрема, в матеріалах справи повністю відсутній відеозапис, який би підтверджував доставлення ОСОБА_1 до Сквирської лікарні, його перебування у цьому закладі, присутність працівників поліції, а також сам процес проведення медичного огляду лікарем. У зв`язку з цим неможливо верифікувати, чи проводився огляд взагалі, у який спосіб, за якою методикою, та чи були дотримані вимоги Інструкції 1452/735. Отже висновок лікаря Сквирської лікарні, який не підтверджений відеозаписом процесу його складання, є недопустимим доказом.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, долучені відеозаписи з нагрудної БК поліцейського, заслухавши пояснення захисника Поліщука Р.А. суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з положень ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водіїв на стан сп`яніння має проводитись поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно зі ст 31 Закону України «Про Національну поліцію» один із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Перелік пристроїв, за допомогою яких поліції надано право проводити відео фіксацію, визначається Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року. До таких віднесено автомобільну систему технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відео-, аудіо запису, безпілотний літальний апарат та відеореєстратор (нагрудна боді-камера).

Відносно доводів захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , щодо порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 встановлено наступне.

У матеріалах справи наявні відеозаписи з місця зупинки транспортного засобу. Однак встановити чи було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з дотримання норм чинного законодавства, зокрема, чи огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводився вприсутності поліцейського, не є можливим, оскільки такий запис із бодікамер працівників патрульної поліції до суду не було надано.

З урахуванням вищенаведених положень закону, доходжу висновку, що долучений працівником поліції до матеріалів справи відеозапис не може бути належним доказом у справі.

У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №39 від 28 вересня 2025 року КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня» зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 0,9% проміле.

Однак в матеріалах справи відсутні чеки із приладу «Drager», які дають підстави, вважати, що такий огляд було проведено належним чином.

Аналогічна позиція висловлена Київським апеляційним судом у постанові від 01.08.2025 справа № 379/35/25.

Судом у оглянуті відеозаписи, яка містяться на двох дисках.

Так, на відеозаписі диск 1-2«Clip-1» час 3год. 39 хв. ОСОБА_1 після того, як продув прилад «Драгер» не погодився з результатом огляду.

«Clip-2» час 3-54 працівники поліції разом з ОСОБА_1 прибули до Таращанської лікарні.

«Clip-4» час 4-21 працівники поліції разом з ОСОБА_1 прибули до Рокитнянської лікарні.

«Clip-6» час 4-59 працівнику поліції в телефонному режимі надійшла вказівка проїхати у Сквирську лікарню».

«Clip-7» працівники поліції разом з ОСОБА_1 направляються у Сквирську лікарню.

«Clip-8» - відеозапис з іншої бодікамери з моменту зупинки ОСОБА_1 .

Судом також оглянутий у судовому засіданні диск 2-2, на якому також відсутня фіксація прибуття до Сквирської лікарні та процедура огляду ОСОБА_1 у медичному закладі.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами не доводиться те, що ОСОБА_1 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. За таких підстав, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 не може вважатись достанім доказом вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності.

Тому, враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247, 251, 283-285, 287-291, 294 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя:В. І. Зінкін