Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №183/3731/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3731/25

№ 2/183/3372/25

02 лютого 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №7125701 від 01.10.2023 у розмірі 31567,02 грн., посилаючись на те, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору , ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 11700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 на день.

Позивач вказував, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору.

31.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами. Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договір факторингу № 01.02-22/24 від 31.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №7125701 від 01.10.2023 складає: 31567,02 грн., яку позивач просить стягнути.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись із позовом, відповідач ОСОБА_1 подав відзив у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що первісний кредитор коштів у кредит відповідачу не переказував, доказів у вигляді первинного банківського документу не надано. Кредитний договір з додатками, надані позивачем у копіях, відповідачу не надавався і не був укладений ні в якій формі: ні в паперовій, ні в електронній, а надані копії є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами. Умови про "договірне" продовження строку кредитування та зміну кредитором фіксованої процентної ставки та витрат по кредиту є нікчемними.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Подав заяву у якій просить суд про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає з підстав, наведених у відзиві.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28.01.2026 є дата складення повного судового рішення – 02.02.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7125701 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 9.8. договору (Розділ 9), відповідач, підписавши вказаний договір підтвердив, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 11700 грн. (п.1.3. договору); строк кредиту 360 днів. (п.1.4) Дата повернення кредиту визначена в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком №1 до договору, згідно якої строк кредитування закінчується 25.09.2024.

Відповідно до п. 1.5.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 0995% в день та застосовується у разі, якщо споживач до 31.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 01.10.2023 або 02.10.2023 (п.2.2 договору).

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C1361».

Також сторонами договору погоджено графік платежів та загальна вартість кредиту, що підтверджується Додатком 1 від 01.10.2023 до Договору про надання споживчого кредиту №7125701 від 01.10.2023.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ "Універсал Банк" надано відповідь №БТ-Е-20847від 10.12.2025 та копію меморіального ордеру №49240-209940577501-8713275506.1 від 01.10.2023, згідно яких на картковий рахунок № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ), відкритий на ім`я ОСОБА_1 01.10.2023 перераховано грошові кошти у сумі 11700 грн. Також банк повідомив, що платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація про особу платника вищевказаного переказу.

Відповідно до інформаційної довідки № 20240814-2.1 від 14.08.2024, наданої ТОВ «Пейтек» для ТОВ «Авентус Україна», 01.10.2023 на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «Авентус Україна» перераховано 11700 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК», номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» 39439054, Session ID 021473607208, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації 334621, банк-еквайр - АТ «ПУМБ».

Отже, зазначені докази у своїй сукупності свідчать про факт укладення договору, а також про отримання грошових коштів позичальником ОСОБА_1 . При цьому, відсутність відомостей про платника коштів у меморіальному ордері не підтверджує доводів відповідача про неотримання ним грошових коштів, оскільки жодних відомостей про те, що вказані кошти надійшли на його рахунок на виконання будь-яких інших договірних чи недоговірних зобов`язань, відповідачем не надано. Натомість дата і час переказу, реквізити платіжної картки, сума переказу співпадають із відповідними відомостями, зазначеними у кредитному договорі .

З картки обліку договору (розрахунок заборгованості), складеного ТОВ "Авентус Україна", вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 31567,02 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 11350,76 грн., заборгованості за відсотками - 20216,26 грн.

31.07.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС», право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №7125701 від 01.10.2023, що укладений між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та боржником, яким є ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №9717 від 01.08.2025, ТОВ "Свеа фінанс" сплатило ТОВ "Авентус Україна" за договором факторингу №01.02-22/24 від 31.07.2024, кошти в сумі 1289082,18 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч.1 ст.509 ЦК України міститься визначення поняття зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту між первісним кредитором та позивачем укладений в електронній формі, підписано позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, зазначений у кредитному договорі.

У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено , що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 01.10.2023 ТОВ "Авентус Україна" договору про надання споживчого кредиту №7125701 з відповідачем в електронному вигляді, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем доведено виконання ТОВ "Авентус Україна" своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 11700грн.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно наданого розрахунку становить 31567,02 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 11350,76 грн., заборгованості за відсотками - 20216,26 грн.

Доводи відповідача про неотримання ним кредитних коштів спростовуються дослідженими судом належними і допустимими доказами, зокрема меморіальним ордером, який є первинним бухгалтерським документом.

Перевіряючи складений первісним кредитором розрахунок заборгованості, суд також враховує, що законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Як убачається з картки обліку договору (розрахунку заборгованості) первісний кредитор припинив нарахування відсотків за користування кредитом 27.01.2024. Після вказаної дати ні первісний кредитор, ні його правонаступник, відсотки за користування кредитними коштами не нараховували.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок, та встановлено, що його здійснено з дотриманням умов кредитного договору та вищенаведених норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

З приводу доводів відповідача про недійсність договору та про нікчемність частини його умов, суд зазначає таке.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких ці правочини можуть бути визнані недійсними (оспорювані) за відсутності оспорення або визнання їх недійсними у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Доказів належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення 01 жовтня 2023 року між ТОВ ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором; факт отримання кредитних коштів позичальником та неналежного виконання останнім зобов`язань за кредитним договором; факт набуття позивачем права вимоги за договором №7125701 від 01.10.2023.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатив, а тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у сумі 31567,02 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №7125701 від 01.10.2023 року у розмірі 31567,02 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 11350,76 грн., заборгованості за відсотками - 20216,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса: 03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ: 37616221;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 02 лютого 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.