Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №182/575/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №182/575/26

Суддя: Чуприна А. П.

Справа № 182/575/26

Провадження № 1-кп/0182/812/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 за №12026046340000010 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оржонікідзе, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який на утримані має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

30 листопада 2025 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , на побутовому грунті, під час раптово виниклого конфлікту із своєю дружиною ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння їй тілесних ушкоджень, застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх дій, підійшов до своєї дружини - ОСОБА_4 та стоячи навпроти неї, обома руками схопив її за плечі та із застосуванням фізичної сили стиснув руками плечі, після чого продовжуючи свої протиправні дії наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в область лівого плеча останньої, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 26 від 16.01.2026, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 02.02.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 за №12026046340000010 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_5 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі (а.с.12-13). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілою ОСОБА_4 надано також письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначивши, що вона ознайомлена із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.11).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілою стороною судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: витягу з ЄРДР за №12026046340000010 від 14.01.2026 року ( а.п. 1-4); протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450295 від 30.11.2025 року ( а.п. 13); електронного рапорту від 30.11.2026 року ( а.п. 14); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( або таке, що готується) від 30.11.2025 року ( а.п. 15); протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( або таке, що готується) від 14.01.2026 року ( а.п. 26); протоколу проведення слідчого експерименту від 16.01.2026 ( а.п. 32-38); акту судово-медичного (дослідження) обстеження № 1029 від 01.12.2025 року ( а.п. 41); висновку експерта №26 від 16.01.2026 року ( а.п. 42); висновку експерта (додатковий) № 37 від 19.01.2026 року ( а.п. 45-46); протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2026 року ( а.п. 52-55); протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.2026 року ( а.п. 66-70); висновку експерта (додатковий) №56 від 26.01.2026 року ( а.п. 73-74); протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.2026 року ( а.п. 75-79); висновку експерта (додатковий) №57 від 26.01.2026 року ( а.п. 82-83).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 92); офіційно не працевлаштований; має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально ( а.п. 93); на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває та до консультативно-діагностичного центру не звертався ( а.п. 97); раніше судимий, однак відповідно до ст.. 89 КК України, вважається особою раніше не судимою ( а.п. 99-100).

Обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Обставини, що обтяжують покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати – відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати – відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua