Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №208/15919/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/15919/25

провадження № 3/208/327/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського у складі: головуючого судді Похваліта С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноши А.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526095 від 28.11.2024 року, 28.11.2025 р. о 11:20 годин в м. Кам`янське, пр. Свободи, 42, водій т/з Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого пішоходу, не надав перевагу у русі пішоходу гр. ОСОБА_2 , 25.05.2015 в наслідок чого скоїв наїзд на нього, що призвело до забію коліна та пошкодження майна пішохода, чим порушив п.18.1.ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526122 від 28.11.2025 року, 28.11.2025 р. о 11:20 годин в м. Кам`янське, пр. Свободи, 42, водій т/з Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого пішоходу, не надав перевагу у русі пішоходу гр. ОСОБА_2 , та залишив на порушення встановлених правил місце ДТП, до якого він причетний чим порушив п.2.п10.а., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124-4 КУпАП.

Постановою судді Заводського районного суду м. Кам`янського Похвалітої С.М. вказані епізоди адміністративних правопорушень об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 , свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю, просив суворо не карати.

В судовому засіданні представники потерпілого Терещенко Т.В., та ОСОБА_4 , зазначили, просили визнати ОСОБА_3 , винним та позбавити його права керування транспортним засобом.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винний у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Положення статті 124 КУпАП вказує, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 , підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№526095 від 28.11.2025 року, серії ЕПР1 №526122 від 28.11.2025 року;

- поясненнями водія ОСОБА_1 , доданих до матеріалів справи;

- поясненнями потерпілого доданих до матеріалів справи;

- схемою місця ДТП.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 2.10 Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний виконати зазначені в положенні вимоги.

За змістом ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ст. 251 КУпАП вказує, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.

Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також залишення водієм транспортного засобу, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, її матеріальне становище та прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_5 , та попередження скоєння ним нових адміністративних правопорушень буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 122-4 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню за кожне правопорушення окремо відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. 33-36, 40-1, 122-4, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративні стягнення:

-за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР № 526095 від 28.11.2025 року) у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

-за ст. 122-4 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 526122 від 28.11.2025 року) у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.М. Похваліта