Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №211/647/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/647/26

Провадження 1-кп/211/903/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041720000024 від 06 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина Украі?ни, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1 статті 129-1 Конституції України, Суд ухвалює рішення імене України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Металургійного (Дзержинського) районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2021 року по справі № 210/6172/20, провадження № 3/210/42/21, яка вступила в законну силу 29.01.2021 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років та безоплатного вилучення т/з; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2020 року по справі № 211/1946/20, провадження № 3/211/879/20, яка вступила в законну силу 14.04.2020 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 року по справі № 211/2203/20, провадження № 3/211/1033/20, яка вступила в законну силу 09.06.2020 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років та безоплатного вилучення т/з; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 року по справі № 211/6099/20, провадження № 3/211/16/21, яка вступила в законну силу 25.01.2021 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2021 року по справі № 211/592/21, провадження № 3/211/678/21, яка вступила в законну силу 27.04.2021 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 28.06.2022 року по справі № 211/7238/21, провадження № 3/211/318/22, яка вступила в законну силу 11.07.2022 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 12.04.2023 року по справі № 211/1898/23, провадження № 3/211/1387/23, яка вступила в законну силу 25.04.2023, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років; постанови Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року по справі № 211/282/24, провадження № 3/211/560/24, яка вступила в законну силу 26.02.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 5 років.

В подальшому ОСОБА_5 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що в нього відсутнє водійське посвідчення та про наявність вказаних постанов суду, будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання постанов суду, що набрали законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, у невстановлений час, але не пізніше 01.10.2025 року, ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 2107» р. н. НОМЕР_1 .

У подальшому, ОСОБА_5 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.

Так, близько о 10 год. 40 хв. 01.10.2025 року по вул. Тульській, 27а, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 2107» р. н. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, де був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг, екіпажем «Буран -204», у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

22 січня 2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026041720000024 від 06 січня 2026 року, та ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 382 КК України, та покарання, яке він повинен понести, а саме у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 22.01.2026 року, призначити йому узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, а також підтвердив, що йому роз`яснені наслідки укладення угоди, її затвердження та наслідки невиконання угоди.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості від 22.01.2026 року, укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначити останньому узгоджену в угоді міру покарання.

Суд, заслухавши думку сторін щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Підстав для відмови в її затвердженні судом не встановлено.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 22.01.2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором, та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 368-370, 373-374, 392, 394-395, 468, 471-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 січня 2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026041720000024 від 06 січня 2026 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 22 січня 2026 року покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Речовий доказ: диск DVD-R з відеофайлами - залишити зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1