Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №207/27/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/27/26

№ 3/207/97/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Суддя Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області Притуляк С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Кам`янського РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-4 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-4 КУпАП України.

Відповідно до протоколу серія ВАД № 869991 від 11.12.2025 року, в період часу з 01.09.2025р. по 18.11.2025р. у КЗ «Ліцей №24» КМР син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , систематично вчиняв булінг щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , психологічного та фізичного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, приниженні честі та гідності потерпілого, умисному завданні фізичного болю, створенні загрозливою атмосфери в освітньому середовищи, внаслідок чого була заподіяна моральна шкода потерпілому та фізичний біль, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що протокол відносно неї було складено через конфлікт її сина з однокласником, який полягав у взаємних образах. Вона провела з ним бесіду щодо поведінки.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 173-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 передбачає відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Однак, зі змісту складеного протоколу та доданих документів вбачається, що булінг вчинено ОСОБА_2 (сином ОСОБА_1 ), тобто учасником освітнього процесу, який є малолітньою особою.

Відповідальність за діяння, передбачене ч.1 ст.173-4 КупАП, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, передбачена ч.3 ст.173-4 КУпАП.

Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Аналіз статті 256 КУпАП свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.

При цьому під формулюванням порушення (суть) розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено, що «обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч.3 ст.6 Конвенції…».

Таким чином, особа, якій висунуте звинувачення, повинна бути детально поінформована про його причину, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення останнього, а також про його характер, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові, як-то: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.

Уточнювати, відредактовувати протокол з цього питання Суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення невірно кваліфіковані обставини адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Суд не вбачає наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 184, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП закрити у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя С.А. Притуляк