Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №376/3789/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3789/25

Провадження № 2/376/674/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судових засідань Гіптенко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, що зареєстрований 25.07.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 759, стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 усіх його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку починаючи з дня подачі заяви до суду до досягнення дитиною повноліття та стягнути на її користь судові витрати в розмірі 605,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем і перебувають на її утриманні. На протязі останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, оскільки зникло почуття любові та поваги. На даний момент ведення спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено.

Позивач в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою в якій просить розгляд справи здійснювати у його відсутність, позов визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 759. (а.с.12)

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13,14)

Суд дійшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, виходячи з наступного.

Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

В ході розгляду справи, судом встановлено наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Із змісту ст. 112 СК України вбачається, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Враховуючи що подружні стосунки між сторонами не підтримуються, подальше сумісне проживання суперечить інтересам сторін, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо стягнення аліментів.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 20.01.2021 р. Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.13)

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 06.06.2012 р. Виконкомом Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.14)

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статті 182 СК України обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачом аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, враховуючи стан здоров`я та матеріальний стан відповідача, суд вважає, стягнути аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.12.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 23.12.2025 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрат зі сплати судового збору на користь позивача (понесені витрати за вимогу про розірвання шлюбу). Також позивач просила розділити судові витрати з відповідачем у вигляді суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. Іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. залишити за позивачем.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, тому згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 81, 141, 206, 211, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114,115, 180,181,182,184,191 СК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.07.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 759 – розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605,60 грн. покласти на позивача.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Суддя І.Г. Батовріна