Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №296/505/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/505/26

3/296/413/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали справ, які надійшли з УПП в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.01.2026 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини – ОСОБА_2 , а саме: зачинив двері однієї з кімнат в яку не впускає та виражався нецензурною лайкою, чим було завдано шкоди психічному здоров`ю останньої. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 12.01.2026 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру стосовно своєї дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: з пояснень колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не забезпечує фінансово дитину та не сплачує аліменти, вчиняє конфлікти в присутності малолітньої дитини, чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю дитини. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.

Постановою суду від 20.01.2026 року справи стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що конфлікт з дружиною дійсно був, двері до кімнати зачинив, оскільки там знаходяться його речі.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: заяву ОСОБА_2 від 12.01.2026 року, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.01.2026 року, рапорт інспектора взводу № 1 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП В.Кравченка від 12.01.2026 року.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В порядку статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 173-2 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ст.1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та його вина повністю підтверджується представленими суду доказами по справі, у зв`язку із чим накладає на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Окрім того, на ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП за те, що він вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру стосовно своєї дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: з пояснень колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не забезпечує фінансово дитину та не сплачує аліменти, вчиняє конфлікти в присутності малолітньої дитини, чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю дитини.

Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції.

Таким чином, диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Натомість з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не забезпечує фінансово дитину та не сплачує аліменти, вчиняє конфлікти в присутності малолітньої дитини, чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю дитини.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про це зазначено у 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто, які дії стосовно дитини було ним вчинено внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю цієї дитини. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 ч. 2 КУпАП не містить інформацію про те, що малолітньому сину було завдано шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Вищевказаним Законом (№ 3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не безпосередньо стосовно дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Водночас, частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При цьому, суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини передбачена ст. 183-1 КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи, що згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн..

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача UА228999980313090106000006797; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу вказаного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Cуддя О. Б. Покатілов