Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №930/2154/25 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 930/2154/25

Провадження по справі №2/276/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Шморгуна О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, встановлених судовим наказом Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2023 року у справі № 276/484/23. Позивач просив змінити стягнення з 1/4 частини від заробітку (доходу) на тверду грошову суму у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, йому встановлено І групу інвалідності, і він звільнений з військової служби. Його дохід складається лише з пенсії, при цьому він потребує постійного дороговартісного лікування. Сплата аліментів у частці від доходу, що складає орієнтовно 3867,62 грн, на думку Позивача, є для нього непосильним тягарем, оскільки на його утриманні перебувають також інші діти — син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 .

У судове засідання Позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Шморгун О.П. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. Відповідач пояснила, що Позивач тривалий час (з 2023 по вересень 2025 року) не сплачував аліменти, фактичні виплати розпочалися лише з вересня 2025 року. Представник відповідача наголосив, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, з ким проживає дитина, а не платнику. Крім того, сторона відповідача зазначила, що Позивачем не надано належних доказів неможливості сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі, а витрати на лікування частково покриваються державою.

Ухвалою суду від 23.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку загального позовного провадження.

Підготовче засідання, призначене на 24.11.2025, було відкладено на 11.12.2025 у зв`язку з першою неявкою позивача та необхідністю ознайомлення відповідача з матеріалами позову. 11.12.2025 засідання було відкладено на 06.01.2026 у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

Ухвалою суду від 06.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2026.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України (Вінницька область) від 15.08.2025 вих. № 669/0200-0216-07, Позивач отримує пенсію по інвалідності. Розмір виплат за період з лютого по липень 2025 року становив від 11 589,08 грн до 11 957,02 грн щомісячно. Загальна сума отриманого доходу за вказані 6 місяців становить 71 374,18 грн.

На підставі судового наказу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19.04.2023 у справі № 276/484/23 з Позивача стягуються аліменти на користь Відповідача ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з виконавчим листом № 276/1308/14-ц, виданим 22.10.2014 Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області, з Позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно.

18 серпня 2023 року Позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , про що складено актовий запис № 142, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивач є батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (матері — ОСОБА_8 ). Це підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 20 січня 2024 року Немирівським районним відділом ДРАЦС (актовий запис № 173 від 27 липня 2018 року).

ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту Батьківщини (поблизу н.п. Гончарівське Чернігівської обл.) Позивач отримав тяжке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини (мінно-вибухова травма, відкрита ЧМТ, переломи тощо), що підтверджується Довідкою про обставини травми № 45 від 28.08.2022, виданою в/ч НОМЕР_3 , та Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 391.

Позивачу встановлено І групу інвалідності (підгрупа Б) з 01.11.2023 безстроково. Причина інвалідності: поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. Позивач потребує сторонньої допомоги. Це підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 674449 та Посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_4 , виданим 06.11.2023.

Згідно зі Свідоцтвом про хворобу № 2025-0320-1225 від 20.03.2025 та Довідкою ВЛК від 20.03.2025, Позивача визнано непридатним до військової служби.

Згідно з консультаційними висновками (зокрема, кабінету лікування болю від 05.09.2024 та виписки № 391), Позивач потребує медикаментозного лікування (габапентин, карбамазепін, трамадол тощо).

Щодо понесених витрат на лікування позивачем надані докази:

-Фіскальний чек від 14.05.2025 (ТОВ "ОНІКСМЕД") на суму 355,20 грн (придбання препарату Димедрол).

-Квитанцію про оплату карткою (термінал S1VI058B) від 22.10.2024 на суму 1378,17 грн. (не вказано за які товари, роботи, послуги здійснена оплата й ким).

-Квитанцію про оплату карткою (термінал S1VIOPOF) від 01.06.2024 на суму 761,80 грн. (не вказано за які товари, роботи, послуги здійснена оплата й ким).

-Квитанцію про оплату карткою (термінал 50110204) від 02.11.2024 на суму 788,20 грн. (не вказано за які товари, роботи, послуги здійснена оплата й ким).

-Роздруківки (скріншоти) замовлень в аптеках (статус оплати та особа платника на скріншотах чітко не ідентифіковані): Замовлення на суму 2669,60 грн (Налбуфін, 8 упаковок); Замовлення на суму 1956,00 грн (Налбуфін, 6 упаковок); Замовлення на суму 1592,00 грн (Налбуфін, 5 упаковок).

Вирішуючи спір, суд керується положеннями Сімейного кодексу України (далі — СК України).

Щодо вимоги про зміну способу стягнення аліментів (з частки на тверду грошову суму), суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Аналіз даної норми свідчить про те, що законодавцем закріплено право вибору способу стягнення аліментів саме за стягувачем (тим з батьків, з ким проживає дитина). Платник аліментів не наділений правом вимагати зміни способу стягнення аліментів проти волі одержувача, якщо тільки такий спосіб не визначений судом як єдино можливий за певних обставин (наприклад, нерегулярний, мінливий дохід). Враховуючи, що відповідач (стягувач) заперечує проти зміни способу стягнення, а позивач отримує регулярний дохід у вигляді пенсії, що підтверджується довідкою ПФУ, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про зміну способу стягнення аліментів за ініціативою платника.

Щодо вимоги про зменшення розміру аліментів, суд враховує положення ст. 192 СК України, згідно з якою розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Оцінюючи аргументи Позивача щодо погіршення стану здоров`я та майнового стану, суд зазначає наступне.

Факт інвалідності І групи є беззаперечним. Однак, наявність інвалідності сама по собі не звільняє батька від обов`язку утримувати дитину. З наданої довідки про доходи вбачається, що Позивач отримує пенсію у розмірі близько 12000 грн щомісяця. Стягнення 1/4 частини від цієї суми (орієнтовно 3000 грн) не ставить Позивача у скрутне становище, яке б унеможливлювало його існування, і водночас забезпечує дитині рівень утримання, наближений до достатнього.

Посилання Позивача на необхідність дороговартісного лікування (9000 грн/міс) не підтверджено належними та допустимими доказами. Надані суду скріншоти з «кошиків» інтернет-магазинів (на суми 2669,60 грн, 1956,00 грн, 1592,00 грн) не є розрахунковими документами та не підтверджують факт реального придбання ліків. Єдиний фіскальний чек від 14.05.2025 на суму 355,20 грн є доказом понесення витрат, однак ця сума не є критичною. Крім того, суд погоджується з аргументом представника відповідача про те, що Позивач, як особа з інвалідністю внаслідок війни, має право на пільгове медичне забезпечення.

Наявність на утриманні інших дітей (сина ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_10 ) також не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_11 . Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19) неодноразово наголошував, що зміна сімейного стану платника аліментів, зокрема народження інших дітей, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, якщо не доведено погіршення майнового стану, що перешкоджає сплаті коштів у попередньому розмірі. Суд також враховує, що донька ОСОБА_10 народилася у 2018 році, а обов`язок утримувати сина ОСОБА_9 виник ще у 2014 році, тобто ці обставини існували на момент видачі судового наказу у 2023 році.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено наявності виключних обставин, які б вимагали зменшення розміру аліментів нижче рівня, встановленого чинним законодавством та попереднім судовим рішенням. При цьому, суд виходить з пріоритету інтересів дитини, які не можуть бути порушені через зміну матеріального стану батька, якщо він зберігає стабільне джерело доходу. Пропонований Позивачем розмір (50% прожиткового мінімуму) суттєво погіршить матеріальне забезпечення дитини порівняно з існуючим станом.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 192 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та розміру аліментів – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 03.02.2026.

Суддя А.С. Семенюк