Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №165/2699/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2699/25

провадження №2/165/158/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_5, (в режимі ВКЗ)

відповідача ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Думич І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради, до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Представник позивача Улибіна-Вельгус М.В. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради, до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_4 . Позивач мала статус одинокої матері. 17 березня 2017 року сторони зареєстрували шлюб. Після укладення шлюбу відповідач визнав своє батьківство та офіційно став батьком ОСОБА_4 , у зв`язку з чим було видано повторне свідоцтво із відповідними змінами в актовий запис про народження дитини. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 26 квітня 2018 року шлюб між сторонами розірвано. Наголошує, що відповідач не контактує з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , не вважає себе його біологічним батьком.

Вказує, що відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , про що надав письмову заяву, нотаріально завідчену 18.09.2024.

Наголошує, що відповідач не цікавиться сином, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не приймає жодної участі у житті, вихованні та утриманні дитини. За таких обставин, вважає, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 (а.с.6) та її представник ОСОБА_5 підтримали заявлені позовні вимоги з підстав наведених у позові. Просили позов задоволити. Судові витрати у справі просили залишити за позивачем.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги, не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що не має наміру виховувати дитину, її життям не цікавиться. Ствердив, що свідомо не виконує свої батьківські обов`язки та розуміє наслідки такої поведінки.

Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Думич І.О. у судовому засіданні підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що затверджено рішенням Виконавчого комітету 06.11.2025 №1055. Зазначила, що ОСОБА_2 запрошувався на засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Нововолинської міської ради, повідомлявся про дату та час засідання, в телефонному режимі повідомляв, що не прибуде і не заперечує щодо позбавлення його атьківьких прав стосовно сина ОСОБА_4 .

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 у судовому засіданні висловив думку про підставність позову. При цьому повідомив, що батько не спілкується з ним давно, не цікавиться його життям та утриманням. Усі питання вирішує мама. Батько ніколи не вітає його з днем народження, не допомагає матеріально, не турбується про його навчання та виховання. Вони є чужими людьми.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_2 , думку неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , беручи до уваги висновок представника органу опіки та піклування Думич І.О., дослідивши письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку про достатність підстав, передбачених ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного Кодексу України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8).

Із висновку виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 06.11.2025 № 1055 (а.с.31) вбачається, що беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 самоухилився від виконання своїх батьківських обов`язків, перебування його в статусі юридичного батьківства, суперечить інтересам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, у суді встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самоухилився від виконання батьківських обов`язків стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проявляє про нього щонайменшої батьківської турботи, вихованням дитини не займається, будучи здоровим та працездатним, матеріально сина не утримує, і така його винна поведінка свідчить про наявність законних підстав для позбавлення батьківських прав.

Згідно з ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Відповідно до п.2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом даної норми закону, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. При цьому зазначені фактори можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомо нехтування своїми обов`язками.

Разом з тим, відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини 1 Статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитини не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають, відповідно до закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною, або не піклуються про неї, або коли проживають роздільно і необхідно прийняти рішення про місця проживання дитини.

Позбавлення батьківських прав як спосіб впливу на батьків, не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи наведені норми і роз`яснення, суд повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи і проаналізувавши їх в сукупності, виходячи виключно з інтересів неповнолітньої дитини, беручи до уваги, що відповідач тривалий час ухиляється від обов`язку по вихованню сина, неналежно ставиться до виконання батьківських обов`язків по відношенню до нього, не проявляє про нього щонайменшої батьківської турботи, матеріально не утримує дитину, будучи працездатною особою.

Вказані обставини, не дають суду підстави зробити висновок про належне ставлення батька до свого неповнолітнього сина, а навпаки свідчать про винну поведінку відповідача і умисне ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини. Така поведінка відповідача шкодить правам та інтересам його сина, негативно впливає на його психологічний стан.

Враховуючи вище наведене, суд позов задовольняє і позбавляє ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За клопотанням позивача сплачений судовий збір залишити за нею.

Керуючись ст. 12, ст. 13, ст.81, ст. 89, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, - суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлений 29.01.2026.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук