Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №162/1180/25 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/1180/25

Провадження № 3/162/2/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року селище Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., здійснюючи розгляд об`єднаної справи, за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП) відносно неповнолітнього

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , студента Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету, РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 всупереч вимогам пунктам 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху о 23 годині 15 хвилин 30 травня 2025 року по вулиці Вільхівка у селі Седлище Камінь-Каширського району Волинської області, не маючи права на керування таким транспортним засобом, керував мотоциклом «Loncin LX300GY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справи відносно ОСОБА_1 передано на розгляд судді Глинянчуку В.Д.

Справи за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАПвідносно ОСОБА_1 в суді об`єднано в одне провадження.

Суддею Глинянчуком В.Д. заявлено самовідвід.

Самовідвід умотивовано тим, що під головуванням судді Глинянчука В.Д. 26 січня 2026 року постановлено вирок щодо неповнолітнього ОСОБА_2 за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Обставини кримінального правопорушення щодо ОСОБА_2 та справи за частиною другою статті 126, за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 стосуються однієї і тієї ж події дорожньо-транспортної пригоди о 23 годині 15 хвилин 30 травня 2025 року по вулиці Вільхівка у селі Седлище Камінь-Каширського району Волинської області. У справах про адміністративні правопорушення наявні матеріали, яким суддя уже надав правову оцінку, розглядаючи кримінальне провадження. Вказані обставини, на думку судді, викликають об`єктивні сумніви у можливості неупередженого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -- Конвенції) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006, пункти 49, 50, 52) виокремлено критерії безсторонності суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вказані у заяві про самовідвід обставини дійсно викликають об`єктивні сумніви у неупередженості судді Глинянчука В.Д. при розгляді справи за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, керуючись статтею 280 КУпАП,

постановив:

Заяву про самовідвід судді Глинянчука Віталія Дмитровича у розгляді об`єднаної справи № 162/1180/25 за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 -- задовольнити.

Об`єднану справу № 162/1180/25 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати у канцелярію Любешівського районного суду Волинської області для її повторного авторозподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області В.Д. Глинянчук