Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №159/8006/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №159/8006/25

Суддя: Шишилін О. Г.

Справа № 159/8006/25

Провадження № 2/159/444/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ремонтного житлово-комунального підприємства №1, про зобов`язання анулювати безпідставно нарахований борг

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду в уточненій позовній заяві від 26.11.2025р. з вимогою про зобов`язання РЖКП №1 анулювати безпідставно нарахований борг за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресом АДРЕСА_1 . Інші вимоги ухвалою від 28.11.2025р. суд залишив без розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не є власником будинку, а тільки проживає в ньому. Власник будинку помер у 2015р., а спадщину вона не приймала. Проте відповідач продовжує нараховувати їй борг який утворився за життя померлої. Також просить застосувати строк позовної давності.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав відзив із відповідними додатками, в якому позовні вимоги не визнав з тієї підстави, що позивач приєднався до публічного договору на отримання послуг у вигляді мовчазної згоди. РЖКП надає послуги із вивозу побутових відходів, а позивач споживає ці послуги шляхом приєднання до публічного договору, оскільки проживає у будинку.

На підставі наявних у суду доказів суд дійшов такого висновку.

Позивачем не оспорюється факту проживання та користування послугами відповідача по вивезенню твердих побутових відходів.

Оспорюваним є нарахування плати за особовим рахунком № НОМЕР_1 до смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Притому розрахунку сум нарахування, або доказів нарахування сум за період до 30.10.2015р. позивач не надає. Та в судовому засіданні суду не повідомив.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З копії ухвали суду №159/3963/25 від 18.07.2025р. вбачається, що було скасовано судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за надані послуги в розмирі 3842,50 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 242,24 грн. Період стягнення заборгованості та особовий рахунок за певною адресом в ухвалі не зазначено.

Із заяв від 11.09.2025р. вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою про надання інформації про період заборгованості за послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , про наявність оформленого на позивача особового рахунку та чи проводилося переоформлення договору після смерті власника ОСОБА_2 . Такою ж заявою позивач просив скасувати безпідставно нараховану заборгованість, оскільки вона не є власником житла, а спадщину вона не приймала. Також просила в заяві надати їй довідку про відсутність боргу.

17.10.2025р. відповідач надав відповідь на заяву позивача від 19.09.2025р. в якій вказав, що заборгованість виникла з 01.10.2014р. та становить 4081,18 грн, станом на 01.10.2025р. Також повідомлено позивача про необхідність подання доказів про зміну власника.

21.10.2025р. відповідач відповів на заяву позивача від 11.09.2025р., що особовий рахунок відкритий за певною адресою, а не на конкрентну особу. Заборгованість за послуги отримані попереднім власником переходять на нового квартиронаймача. А також роз`яснено, що позивач несе солідарний обов`язок по сплаті послуг наданих відповідачем, тому станом на 01.10.2025р. за позивачем рахується заборгованість в сумі 4081,18 грн. Для здійснення перерахунку просили позивача у строк до 20.11.2025р. надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію свідоцтва про спадщину, довідку про зареєстрованих осіб у будинку, інформацію про власників будинку.

В свідоцтві про смерть НОМЕР_2 від 31.10.2015р. вказано, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В інформаційній довідці з ДРРП відомості про реєстрацію будинка АДРЕСА_1 – відсутні.

В довідці №2599 від 18.08.2025р. вказано, що за адресом АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 з 23.08.1989р. Про що також вказано у паспорті позивача.

У відзиві відповідач вказує, що судовий наказ був виданий по заборгованості за період з 01.06.2022р по 01.06.2025р. в розмирі 3842,50 грн., станом на 01.06.2025р. Послуги надаються за адресом за особовим рахунком із розрахунку на 1 особу, зареєстрованої позивачки з 23.08.1989р.. Надання послуг відбувається на підставі публічного договору та фактично отриманих послуг за тарифами затвердженими рішенням Виконкому Ковельської міськради. Посилаються, що позивач не надав доказів на спростування неправомірності нарахувань.

З наданих відповідачем:

-скріншот з офіційного веб-сайту: https//kovelrgkp.com розділ «Публічний договір для населення від 04.01.2022 року» з текстом Договору;

-скріншот з офіційного веб-сайту: https//kovelrgkp.com розділ «Публічний договір для населення від 01.09.2023 року» з текстом Договору;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 04.10.2018 року №325 «Про організацію та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ковель»;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 21.01.2022 року №38 «Про організацію вивезення побутових відходів на території міста Ковель»;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 08.02.2024 року №32 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ковеля»;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 20.02.2019 року №69;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14.07.2022 року №216;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 29.02.2024 року №60;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 13.02.2025 року №53;

-копія рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.02.2021 року №44;

Вбачається, що за адресом АДРЕСА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Організаційні та правові засади регулювання відносин у сфері надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.30 Закону України «Про управління відходами».

Статтями 7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов`язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, тоді як на споживача покладається обов`язок своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідач є надавачем послуг з вивозу твердих побутових відходів, а позивач споживачем на підставі публічного договору, опублікованого сайті за встановленою формою, що підтверджено відповідним витягом.

Відповідно до вимог статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку та /або споживання послуги.

На фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справі №6-2951цс15, у справі №751/3840/15-ц, у справі №753/1391/17, у справі №464/5927/15.

Згідно із статтею 10 Закону №21890-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

З копії рішень Виконкому міської ради вбачається, що відповідач при нарахуванні плати за послуги користується кількістю проживаючих осіб у будинку відповідно до затверджених тарифів.

Статтями 67,68 ЖК України визначено, що наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 за адресом АДРЕСА_1 зареєстровано з 23.08.1989р. тому нарахування позивачу плати за послуги з 01.10.2014р. є правомірним.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вважає недоведеним посилання позивача, що у боргове зобов`язання увійшли нарахування за померлу ОСОБА_2 , оскільки позивач із цього приводу не надав жодного доказу та відповідного розрахунку.

Що стосується обставин нарахування послуг за межами позовної давності, суд зазначає, що позовна давність передбачена главою 19 ЦК України. Наслідки спливу позовної давності зазначені в ст.267 ЦК України, згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тобто дії з нарахування відповідачем боргового зобов`язання не обмежені строками позовної давності, а є лише підставою для відмови у позові, якщо заявлено кредитором у цьому випадку грошову вимогу.

Отже оскільки спір стосується вимоги зобов`язання аналювати нарахований борг, і право на яке споживачем не спростоване, суд вважає вимогу про застосування строку позовної давності такою, що не ґрунтується на законі.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ремонтного житлово-комунального підприємства №1, про зобов`язання анулювати безпідставно нарахований борг – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.01.2026 року.

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua