Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №521/13825/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вимагання

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №521/13825/25

Суддя: Тихонова О. А.

521/13825/25

1-кп/521/1094/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_15 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_16 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025 за №12025163470000015 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тузли Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця помічника гранатометника 2 механізованого відділення - бойової машини 3 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , солдата, останні рази судимого:

-13.11.2018 Татарбунарським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 27.10.2022 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 395 КК України до 2 місяців арешту;

- 25.02.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;

- 17.03.2025 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Одеси, із середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_4 , останні рази судимого:

- 02.03.2021 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 28.06.2022 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 25.04.2023 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою АДРЕСА_8 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, солдата військової частини НОМЕР_6 , раніше судимого:

- 17.01.2025 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 рік;

- 20.05.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працевлаштованого, РНОКПП: НОМЕР_7 , не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025 за № 12025163470000015 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_18 від. 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-XI введено військовий стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжений.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (Закон № 389-VIII від 12.05.1995 в редакції від 29.09.2022) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Також, відповідно до ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Крім цього, військовослужбовці призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та направлені для проходження служби до військових частин, яких зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посади під час проходження ними військової служби відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрими, ініціативними і дисциплінованими, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, не заважаючи на обізнаність з вказаними нормативно-правовими актами військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, солдат військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та у грудні 2024 року, маючи досвід вчинення злочинів проти власності, розробив план щодо протиправного заволодіння грошовими коштами, що належать іншим громадянам України та з цією метою вирішив утворити стійке злочинне об?єднання, а саме організовану групу.

Для реалізації свого злочинного плану, використовуючи свої яскраво виражені лідерські якості, солдат ОСОБА_8 організував та очолив організовану групу для вчинення злочинів проти власності, до складу якої залучив раніше судимого за вчинення злочинів проти власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, солдата військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якими підтримував дружні відносини та довів розроблений ним злочинний план, розподіливши при цьому їх ролі та функції, спрямовані на досягнення цього плану, шляхи прикриття своєї злочинної діяльності, отримання та розподілу незаконних матеріальних благ між членами організованої групи.

Стійкість організованої групи виражалася в стабільних, міцних, дружніх і близьких стосунках, внутрішніх зв`язках між її учасниками, існуванні певних правил поведінки, підтримання фізичної підготовки, спільної мети, яка базувалася на бажанні кожного з них отримувати стабільні незаконні прибутки для задоволення власних потреб у виді грошових коштів, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи про план вчинення злочинів, який розроблений солдатом ОСОБА_8 і узгоджений з іншими учасниками організованої групи.

Згідно з розробленим планом, солдат ОСОБА_8 взяв на себе роль організатора, при цьому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 виступили виконавцями (співвиконавцями) вчинення злочинів, прагнучи тісно поєднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату, спрямованого на виконання відомого всім єдиного плану.

Як організатор злочинів та керівник організованої групи, солдат ОСОБА_8 особисто підшукував осіб, у яких у подальшому вимагалися грошові кошти; планував та керував вчиненням злочинів, та доводив розроблений план вчинення конкретних злочинів до усіх учасників організованої групи; розподіляв ролі учасників групи як безпосередньо під час вчинення злочину, так і перед його вчиненням; особисто за допомогою аудіо та відео зв`язку через мобільний додаток Telegram та через звичайний мобільний зв`язок, знаходячись в камерному приміщенні №345 на корпусному відділенні №3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 11, брав участь у вимаганні грошових коштів у громадян; після вчинення злочинів, як особисто, так і через учасників організованої групи проводив розподіл незаконно отриманих грошових коштів між учасниками групи; підтримував у організованій групі постійні міцні внутрішні зв?язки між учасниками та високий рівень узгодженості їх дій, дисципліни та фізичної підготовки; із погрозою застосування насильства та застосуванням такого, вимагав від потерпілих грошові кошти; надавав доручення усім членам організованої групи, постійно контролював їх виконання; застосовував заходи психологічного впливу щодо учасників злочинного об?єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених ним правил поведінки.

Як виконавці, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 відповідно до плану злочинної діяльності, та розподілених ролей виконували злочинні накази солдата ОСОБА_8 , інформували його про хід та результати виконання розробленого ним злочинного плану.

Під час вчинення злочинів членами даної організованої групи для конспірації та координації своїх дій використовувалися термінали мобільного зв`язку, номери яких постійно змінювалися учасниками організованої групи.

Таким чином, солдат ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 з метою власної наживи, у продовж кількох місяців зорганізувались для спільної злочинної діяльності у стійку організовану групу і згідно розподілених між собою ролей, домовившись, що для отримання грошових коштів будуть застосовані погрози вбивства та заподіяння тілесних ушкоджень до потерпілих та їх близьких родичів, в період з грудня 2024 року по 27.02.2025 до припинення їх злочинно діяльності правоохоронними органами, діючи як у складі частини учасників організованої групи так і окремо за попередньою змовою групою осіб, вчинили ряд злочинів, пов`язаних із вимаганням грошових коштів у жителів міста Одеси.

Епізод 1.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, солдат ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , діючи у складі організованої групи починаючи з 04.12.2024 по 27.01.2025, як особисто так і неодноразово у телефонному режимі почали висувати потерпілому ОСОБА_23 незаконну вимогу у необхідності передачі їм грошових коштів у сумі 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу, погрожуючи при цьому фізичним насильством.

В подальшому, 27.01.2025 приблизно о 15 год. 54 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , діючи умисно, спільно, у складі організованої групи осіб, прибули на перехрестя вулиць Старопортофранківської та Пастера в м. Одесі, де постійно підтримували зв`язок з солдатом ОСОБА_8 по відео зв`язку через мобільний додаток Telegram, який перебував у камерному приміщенні № 345 на корпусному відділенні №3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Так, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , побачивши потерпілого ОСОБА_23 , який йшов їм на зустріч зі сторони скверу по вул. Балківській, заздалегідь обумовивши свої ролі, почали зближатися з потерпілим, зокрема ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_11 оточили ОСОБА_23 з обох боків, а ОСОБА_10 залишився на відстані, тим самим виконуючи роль контрспостереження.

Далі, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_23 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, під керівництвом солдата ОСОБА_8 та виконуючи його вказівки, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу.

Незважаючи на позицію ОСОБА_23 про відсутність боргу, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , який знаходився в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 600 доларів США, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, що в свою чергу надалі супроводжувалось вимогою передачі їм хоча б частини грошових коштів із загальної суми вигаданого боргу.

Надалі, потерпілий ОСОБА_23 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 300 доларів США, на що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , продовжуючи вимагати грошові кошти, використовуючи при цьому психологічний тиск, погрозу застосування потерпілому ОСОБА_23 тілесних пошкоджень, близько о 15 год. 55 хв. забрали 300 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27.01.2025 становило 12 600 гривень) з рук ОСОБА_23 , які ОСОБА_9 брав особисто, пригрозивши ОСОБА_23 фізичною розправою у випадку неповернення вчасно решти суми коштів вигаданого боргу.

Стороною обвинувачення кваліфіковано дії:

- солдата ОСОБА_8 - за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану.

- ОСОБА_9 - за ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану.

- ОСОБА_10 - за ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану.

- солдата ОСОБА_11 - за ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану.

Епізод 2.

Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з вимаганням грошових коштів, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, повторно, діючи у складі організованої групи, 03.02.2025, близько о 15 год. 04 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою організованою групою осіб, прибули до парку ім. Т.Г. Шевченка зі сторони вулиці Маразліївської у м. Одеса, де постійно підтримували зв`язок з солдатом ОСОБА_8 по звичайному мобільному зв`язку, який перебував у камерному приміщенні №345 на корпусному відділенні №3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

В подальшому, приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , прогулюючись парком біля ресторану «Лобстер», розташованому за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1Г, побачили потерпілого ОСОБА_24 , який стояв біля ресторану, та заздалегідь обумовивши свої ролі, почали зближатися з потерпілим, зокрема ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 оточили ОСОБА_24 з обох боків, а ОСОБА_9 залишився на відстані, тим самим виконуючи роль контрспостереження.

Далі, ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_24 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, під керівництвом солдата ОСОБА_8 та виконуючи його вказівки, висунули ОСОБА_24 незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів, під приводом вигаданого боргу.

Незважаючи на позицію ОСОБА_24 про відсутність боргу, ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , який знаходився в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, на що потерпілий ОСОБА_24 , усвідомлюючи реальну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 3 000 гривень, які близько о 15 год. 40 хв. ОСОБА_10 забрав особисто з рук ОСОБА_24 .

Проте, будучи незадоволеними сумою грошових коштів, яку їм надав потерпілий ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , продовжили далі вимагати грошові кошти у потерпілого ОСОБА_24 , використовуючи при цьому психологічний тиск, погрозу нанесення тілесних пошкоджень, на що потерпілий ОСОБА_24 , приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього на карті ще коштів у сумі 5 000 гривень.

Як наслідок, ОСОБА_10 надав потерпілому ОСОБА_24 номер своєї банківської карти АТ «Перший український міжнародний банк» № НОМЕР_8 , на яку об 15 год. 42 хв. потерпілий перевів вказану суму у розмірі 5 000 гривень, на що ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 та ОСОБА_9 пригрозили ОСОБА_24 фізичною розправою у випадку неповернення їм щотижня частини суми із суми вигаданого боргу.

Стороною обвинувачення кваліфіковано дії:

Епізод 3.

Також, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, пов`язаного з вимаганням грошових коштів, діючи повторно, в період з 02.01.2025 по 27.02.2025 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 за попередньою змовою організованою групою осіб неодноразово у телефонному режимі висували вимогу ОСОБА_25 у необхідності передачі грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, погрожуючи фізичним насильством.

В подальшому, 19.02.2025 приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою організованою групою осіб, прибули поряд із місцем перебування потерпілого, біля ресторану «Tref cinema cafe», розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 16, де постійно підтримували зв`язок з ОСОБА_8 по відео зв`язку через мобільний додаток Telegram.

Так, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , побачивши ОСОБА_25 біля ресторану «Tref cinema cafe», підбігли до нього зі спини, викрикуючи його ім`я та взявши його під руки відвели в сторону у глиб парку, розташованого біля ресторану «Tref cinema cafe».

Далі, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_25 , діючи спільно, в складі організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, під приводом вигаданого боргу.

Незважаючи на позицію ОСОБА_25 про відсутність боргу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 під керівництвом солдата ОСОБА_8 , продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство.

Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 , який знаходився в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та підтримував з ними зв`язок по відео зв`язку через мобільний додаток Telegram, відвели потерпілого ОСОБА_25 якомога далі у глиб парку, здійснюючи тим самим психологічний вплив та продовжили висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_25 з вимогою передати їм частину грошових коштів із загальної суми вигаданого боргу.

Надалі, потерпілий ОСОБА_25 , усвідомлюючи реальну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 500 доларів США та 8 000 гривень, на що ОСОБА_9 , продовжуючи разом із ОСОБА_10 та солдатом ОСОБА_11 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 вимагати грошові кошти, використовуючи при цьому психологічний тиск, погрозу застосування тілесних пошкоджень, близько о 16 год. 30 хв. забрали 500 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.02.2025 становило 20 800 гривень) та 8 000 гривень з рук ОСОБА_25 , які солдат ОСОБА_11 брав особисто, пригрозивши ОСОБА_25 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 10 000 доларів США.

В подальшому, 26.02.2025 на виконання вказівок організатора організованої групи солдата ОСОБА_8 щодо залучення до вчинення злочину більшої кількості людей, з метою доведення єдиного злочинного умислу організованої групи направленого на вимагання грошових коштів від ОСОБА_25 до кінця, ОСОБА_10 залучив ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до безпосереднього вимагання грошових коштів від ОСОБА_25 , про що повідомив усім іншим учасникам організованої групи.

В подальшому, 27.02.2025 приблизно о 14 год. 20 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та солдат ОСОБА_11 під керівництвом солдата ОСОБА_8 прибули за адресою АДРЕСА_10 , де солдат ОСОБА_8 підтримував з ними зв`язок по відео зв`язку через мобільний додаток Telegram.

Так, ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_11 , залишились навпроти вказаного будинку, тим самим виконуючи роль контрспостереження, для того, щоб їх дії лишились непоміченими для оточуючих, а ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , побачивши ОСОБА_25 , який виходив із ЖК «Прохорівський квартал», підбігли до нього та під керівництвом солдата ОСОБА_8 , реалізуючи свій єдиний спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого, з винятковим цинізмом, розуміючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства, обмеження його свободи та нанесенням тілесних ушкоджень, які виразились у нанесенні долонею ляпасів по обличчю, голові та шарпанню за верхній одяг, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів під приводом вигаданого боргу.

Незважаючи на позицію ОСОБА_25 про відсутність боргу, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , під керівництвом солдата ОСОБА_8 та під прикриттям ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, після чого ОСОБА_10 дістав з лівого кармана куртки потерпілого ОСОБА_25 грошові кошти у сумі 7 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27.02.2025 становило 291 200 гривень) в рахунок погашення неіснуючого боргу, після чого усі четверо покинули місце вчинення кримінального правопорушення, де залишився потерпілий ОСОБА_25 , однак, під час спроби втечі, були затримані співробітниками правоохоронних органів.

Стороною обвинувачення кваліфіковано дії:

- ОСОБА_12 - за ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свою провину в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, визнали повністю та надали покази щодо обставин кримінальних правопорушень аналогічні відомостям, які зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялись та виразили готовність нести відповідальність за вчинене.

Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинувачених і дослідженням документів, що характеризують їх особи, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог ст.. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілі ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 надали до суду заяви про проведення судового розгляду без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повністю визнали свою вину у скоєнні наведених кримінальних правопорушеннях, підтвердили, що саме вони вчинили кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин.

При цьому, всі обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не оспорюють та визнають всі фактичні обставини, встановлені як в ході досудового так і в ході судового слідства, що знайшло своє відображення в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що він здійснював організацію та контроль за вчиненням кримінальних правопорушень за допомогою аудіо та відео зв`язку через мобільний додаток Telegram та через звичайний мобільний зв`язок, знаходячись в камерному приміщенні №345 на корпусному відділенні №3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні під час допиту пояснив, що був раніше знайомий з ОСОБА_8 ; з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 познайомився не задовго до вчинення першого епізоду; з ОСОБА_12 познайомився в день вчинення останнього епізоду. Підтвердив, обставини кримінальних правопорушень, за викладених в обвинувальному акті обставин: зазначив про кількість потерпілих та суми коштів, які вимагались у кожного з них.

Обвинувачений ОСОБА_10 під час допиту підтвердив, обставини, які зазначені в обвинувальному акті. При допиті підтвердив дати та місця вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Зокрема, пояснив, що саме він залучив ОСОБА_12 до здійснення останнього кримінального правопорушення. Зазначив, що його дії були помилкою та він жалкує про вчинене.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні під час допиту підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення, за викладених в обвинувальному акті обставин. Зазначив, що раніше був знайомий тільки з ОСОБА_9 , вказівки отримував від ОСОБА_8 . Висловив щирий жаль з приводу скоєного.

Обвинувачений ОСОБА_12 під час допиту підтвердив, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується стороною обвинувачення. Підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Щиро кається у вчиненому.

Показання обвинувачених є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обвинувачення, добровільності та істинності їх позиції. Зважаючи на те, що обвинувачені підтвердили викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, покази обвинувачених суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам, які встановлені судом.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення і кваліфікує дії обвинувачених:

ОСОБА_8

- за 1 епізодом - за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України - організація вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- за 2 епізодом - за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України - організація вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- за 3 епізодом - за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України - організація вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому,

ОСОБА_9 :

- за 1 епізодом - за ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- за 2 епізодом - за ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- за 3 епізодом - за ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому,

ОСОБА_10 :

ОСОБА_11 :

- за 1 епізодом - за - ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

ОСОБА_12 :

-за 3 епізодом - за ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , згідно з ст. 66 КК України суд визнає : щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , згідно з ст. 67 КК України суд визнає: рецидив злочину.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , згідно з ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , згідно ст. 67 КК України суд визнає: рецидив злочину.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 , згідно з ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_10 , згідно з ст. 67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 , згідно з ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_11 , згідно з ст. 67 КК України: суд визнає рецидив злочину.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_12 , згідно з ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_12 , згідно з ст. 67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65, ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує:

-ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, визнання вини у повному обсязі;

- наявність попереднього вироку, за яким покарання ще не відбуто (вирок від 17.03.2025 року Суворовського районного суду міста Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі);

-вчинення нових кримінальних правопорушень під час відбування покарання за попереднім вироком;

-особу ОСОБА_8 , його вік, та соціальні зв`язки, одружений, має трьох дітей ІНФОРМАЦІЯ_7., ІНФОРМАЦІЯ_8., ІНФОРМАЦІЯ_9. (копія довідки багатодітної сім`ї № 04-345 від 18.06.2024), стан здоров`я (без інвалідності);

-відсутність перебування на обліку лікарів психіатра та нарколога; обставину, що ОСОБА_8 , є військовослужбовцем; психологічну характеристику та характеристику з ДУ «ОСІ», відповідно до останньої зарекомендував себе посередньо, не допускав порушень встановленого режиму тримання; характеристику ДОП СП ВП № 2 Одеського РУП ГУНП в Одеській області; службову характеристику ОСОБА_8 , яка надана тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 ;

-наявність обставин, що пом`якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винної до вчиненого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 не можливе без ізоляції.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, а саме ту обставину, що на шлях виправлення обвинувачений не став, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Суворовського районного суду м. Одеси від 17.03.202, Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 06.03.2025 року з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; визнання вини у вчиненому;

-те, що ОСОБА_9 ; раніше судимий (останній раз 25.04.202 року Суворовським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 146,ч. 3 ст. 189 КК України до 5 років позбавлення волі),

- особу ОСОБА_9 , його вік, стан здоров`я (без інвалідності); відсутність на обліку у лікаря психіатра та нарколога, згідно з довідкою КНП "ООМЦПЗ"ООР" № 1688 від 18.03.2025 ОСОБА_9 знаходився в лікарні з 12.06.2012 по 18.06.2012 року з діагнозом соціальний розлад поведінки на фоні віддаленого ураження ЦНС;

-наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого а саме те, що на шлях виправлення обвинувачений не став, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року, тобто з моменту фактичного затримання, до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 залишити без змін.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує:

-ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень;

- кількість епізодів, в яких він приймав участь, визнання вини у вчиненому;

- відсутність судимостей; особу ОСОБА_10 ,

-його вік; стан здоров`я; на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває;

-наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Суд звертає увагу на наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину, матеріали, що характеризують його особу: має середню освіту, працював неофіційно, з моменту затримання висловлював щирий жаль з приводу скоєного, проявив відчуття розкаяння. На стадії досудового розслідування ОСОБА_10 активно сприяв розкриттю скоєних злочинів.

Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується критичною оцінкою своєї поведінки, визнанням своєї вини у вчиненні злочинів, а також готовністю нести передбачену законом кримінальну відповідальність.

Обов`язковою умовою для правомірного застосування ст. 69 КК України законодавець передбачив наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину. До них можуть належати як обставини, що зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, так і визнані судом такими, що пом`якшують покарання, однак ці обставини повинні знижувати (зменшувати) ступінь тяжкості злочину істотно, і такі обставини мають перебувати одна з одною у такому співвідношенні і взаємодії та у своїй сукупності настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б несправедливим.

Норма ч. 2 ст. 66 КК України визначає, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 69 КК України. Ці обставини можуть характеризувати меншу ступінь небезпечності як самого діяння так і особи винного.

На думку суду, покарання повинно бути як карою, так і засобом для стримування у майбутньому самого обвинуваченого та інших громадян від неправомірних дій.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч. 4 ст. 189 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, а саме у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацію майна.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує, що на шлях виправлення обвинувачений не став, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; визнання вини у вчиненому; наявність попередніх судимостей, зокрема за корисливі кримінальні правопорушення; особу ОСОБА_11 , його вік, ту обставину, що він є військовослужбовцем; стан здоров`я (без інвалідності); на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; -наявність обставин, що пом`якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину

З врахуванням викладеного, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, та приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_11 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року, тобто з моменту фактичного затримання, до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, участь обвинуваченого тільки в одному епізоді, визнання в повному обсязі вини у вчиненому; ту обставину, що ОСОБА_12 раніше несудимий; наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Крім того, враховує особу ОСОБА_12 , його вік (34 роки), наявність на утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_6 , стан здоров`я (без інвалідності); на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд звертає увагу на наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину, матеріали, що характеризують його особу: має середню освіту, працював неофіційно, з моменту затримання висловлював щирий жаль з приводу скоєного, проявив відчуття розкаяння, на утриманні має малолітню дитину.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року N?12, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_12 підтверджується критичною оцінкою своєї поведінки, визнанням своєї вини у вчиненні злочинів, а також готовністю нести передбачену законом кримінальну відповідальність.

Таким чином, визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд доходить висновку, що у даному випадку останній заслуговує на надання йому можливості для виправлення.

Крім того, суд враховує ту обставину, що відносно ОСОБА_12 з 27.02.2025 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто майже протягом 11 місяців ОСОБА_12 перебуває у ДУ «Одеський слідчий ізолятор». На думку суду, це спонукало обвинуваченого до висновків про хибність його поведінки та утримання від кримінальної поведінки в подальшому.

Відповідно, з урахуванням декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених правопорушень до ОСОБА_12 можливо застосувати положення ст. ст. 69, 75 КК.

Суд приходить до висновку, що кваліфікація правопорушення, вчиненого ОСОБА_12 , у випадку відсутності в державі правового режиму воєнного стану, була б за ч. 2 ст. 189 КК, де санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Відповідно за інших умов, обвинувачений все ж таки мав б можливість отримати більш м`яке покарання.

Суд, враховуючи обставини вчиненого ним одного епізоду кримінального правопорушення, кваліфікацію такого аправопорушення, зокрема вчинення киримінального правопорушення за попередньою змовою осіб, особистість обвинуваченого, який має молодий вік, з метою надання можливості виправитись та продовжити життя, яке не буде пов`язане з вчиненням кримінальних правопорушень.

Крім того, суд зазаначає по те, що вісі інші обвинувачені заявили про найменшу участь ОСОБА_12 у вчиненому. Суд, звичайно, не може гарантувати правомірної поведінки ОСОБА_12 в подальшому, але з урахуванням всіх обставин справи, вважає за необхідне надати йому можливість продовжувати життя в суспільстві без ізоляції.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного: щире каяття, усвідомлення та жаль з приводу скоєного, наявність обставин, що пом`якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах про можливість застосування ст. 69 КК України, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за ч. 4 ст. 189 КК України з застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України та вважає за необхідне призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, встановивши іспитовий строк у три роки. Конфіскацію майна не застосовувати.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_12 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року, тобто з моменту фактичного затримання, до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

В кримінальному провадженні заявлені цивільні позови потерпілих а саме:

- ОСОБА_23 на загальну суму 12 600 гривень;

- ОСОБА_24 на суму 8 000 гривень;

Розглядаючи заявлені цивільні позови потерпілих, наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 128 КПК України, яка кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Цивільні позови потерпілих по цьому кримінальному провадженню були подані до початку розгляду провадження, надійшли до суду разом з обвинувальним актом.

Судом встановлено, що майнова шкода завдана потерпілим була заподіяна саме обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які позовні вимоги потерпілих визнали беззаперечно в повному обсязі.

Враховуючи, що визнання позовних вимог обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст.174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільні позови підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну з суму 20 600 (двадцять тисяч шістост) гривень.

Суд приходить до висновку про стягнення зазначеної суми з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в рівних частинах по 5 150 (п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень з кожного.

Арешти, накладені ухвалою слідчого судді Хаджибейського (Малиновского) районного суду від 04.03.2025, 06.03.2025- скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Відповідно до ст. 96-1 КПК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що мобільні телефони, які вилучені у обвинувачених є знаряддям вчення злочину, зазначене майно підлягає конфіскації в дохід держави.

Відповідно до ст. 122 КПК України стягнути з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування, на загальну суму - 132 289 (сто тридцять дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 70 копійок, з кожного окремо - по 26 457 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 94 копійки, а саме за проведення:

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.04.2025 № СЕ-19/116-25/5982-КТ - 7 131,20 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 30.04.2025 № СЕ-19/116-25/5983-КТ - 5 348,40 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.04.2025 № СЕ-19/116-25/5979-КТ - 7 131,20 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 28.04.2025 № СЕ-19/116-25/5981-КТ - 5 348,40 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 24.04.2025 № СЕ-19/116-25/5977-КТ - 7 131,20 грн;

- судової експертизи відео-, звукозапису від 23.04.2025 № СЕ-19/116-25/9430-ВЗ - 11 142,50 грн;

- комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 04.06.2025 № 2303-34-25 - 89 056,80 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили - скасувати та обрати нічний домашній арешт за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_9 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Суворовського районного суду м. Одеси від 17.03.2025, Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2025 та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження, період з 06.03.2025, тобто з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 25.04.2025 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року (тобто з моменту фактичного затримання) до дня набрання цим вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 189 КК України, а саме покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання ОСОБА_11 , частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2025 та Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2025 та остаточно призначити ОСОБА_11 покарання за сукупністю вироків у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року (тобто з моменту фактичного затримання) до дня набрання цим вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року (тобто з моменту фактичного затримання) до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_10 залишити без змін

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України призначити ОСОБА_12 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши нього обов`язки, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК:

- зобов`язати в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження період з 27.02.2025 року (тобто з моменту фактичного затримання) до дня набрання цим вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Іспитовий строк ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 03.02.2026 року.

Звільнити ОСОБА_12 в залі суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_9 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за виключенням часу оголошення повітряної тривоги.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_23 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь ОСОБА_23 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) гривень, в рівних частинах з кожного окремо по 3 150 (три тисячі сто п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_24 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_24 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень, в рівних частинах з кожного окремо по 2 000 (дві тисячі) гривень.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Хаджибейського (Малиновского) районного суду від 04.03.2025, 06.03.2025 - скасувати.

Речові докази, відповідно до постанов слідчого від 27.02.2025, 13.03.2025, 03.05.2025, а саме:

1) мобільний телефон марки «Iphone 7 Plus» у корпусі чорного кольору, у чохлі чорного кольору з написом «I'm Ukrainian», IMEI: НОМЕР_9 , з сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_10 , який було вилучено під час особистого обшуку 27.02.2025 затриманого ОСОБА_9 - конфіскувати в дохід держави.

2) мобільний телефон марки «Huawei Y7 2019», IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , в корпусі чорного кольору з розбитим екраном, з сім-картами мобільних операторів «Лайфселл» НОМЕР_13 та «Київстар» НОМЕР_14 , який було вилучено під час особистого обшуку 27.02.2025 затриманого ОСОБА_11 - конфіскувати в дохід держави.

3) мобільний телефон марки «Blackview A52 Pro», IMEI1: НОМЕР_15 , IMEI2: НОМЕР_16 , з сім-картою мобільного оператору «Водафон» НОМЕР_17 , які було вилучено під час особистого обшуку 27.02.2025 затриманого ОСОБА_10 - конфіскувати в дохід держави.

4) імітаційні грошові кошти у сумі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) доларів США, а саме 69 купюр номіналом по 100 доларів США з серією та номером PK03119692І - знищити;

5) купюру номіналом 100 доларів США з серією та номером PK03119692І - повернути за належністю до УСБ України в Одеській області.

6) мобільний телефон марки «Meizu M6 Note», IMEI1: НОМЕР_18 , IMEI2: НОМЕР_19 , в корпусі чорного кольору, який було вилучено під час особистого обшуку 27.02.2025 затриманого ОСОБА_12 - конфіскувати в дохід держави.

7) мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «А53», IMEI1: НОМЕР_20 , IMEI2: НОМЕР_21 , із сім-картами мобільних операторів «Київстар» НОМЕР_22 та «Водафон» НОМЕР_23 , який належить ОСОБА_8 - конфіскувати в дохід держави.

8) чорнові записи на 1 аркуші із номером НОМЕР_32, які було вилучено під час обшуку 27.02.2025 в камерному приміщенні №345 на корпусному відділенні №3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - знищити.

9) мобільний телефон марки Nokia C21 IMEI1: НОМЕР_24 , IMEI2: НОМЕР_25 з сім-картою НОМЕР_26 - вважати поверненим потерпілому ОСОБА_24

10) носій інформації DVD-R диск з позначенням «01.1-13147з» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

11) мобільний телефон марки Redmi Note 9 IMEI1: НОМЕР_27 , IMEI2: НОМЕР_28 з сім-картою НОМЕР_29 - вважати поверненим потерпілому ОСОБА_23

12) носій інформації «Kingston» 32 Gb, на якому міститься аудіозапис з назвою «REC0005» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

13) носій інформації DVD-R диск з позначенням «01.1-13142з» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

14) мобільний телефон марки Redmi 12 IMEI1: НОМЕР_30 , IMEI2: НОМЕР_31 - вважати поверненим потерпілому ОСОБА_25

15) носії інформації DVD-R диски (2 шт.) з написами «Лайф 1-кс/1329/25», «GD-25-05523/кі» від 28.04.2025, СD-R диск з написом «вх. 6677, 9116, вих.6572/з/кт, 6573/з/кт» та СD-R диск №LH6170DC03033820 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування, на загальну суму - 132 289 (сто тридцять дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 70 копійок рівними частинами з кожного окремо - по 26 457 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 94 копійки, а саме за проведення:

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.04.2025 № СЕ-19/116-25/5982-КТ - 7 131,20 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 30.04.2025 № СЕ-19/116-25/5983-КТ - 5 348,40 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.04.2025 № СЕ-19/116-25/5979-КТ - 7 131,20 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 28.04.2025 № СЕ-19/116-25/5981-КТ - 5 348,40 грн;

- судової комп`ютерно-технічної експертизи від 24.04.2025 № СЕ-19/116-25/5977-КТ - 7 131,20 грн;

- судової експертизи відео-, звукозапису від 23.04.2025 № СЕ-19/116-25/9430-ВЗ - 11 142,50 грн;

- комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 04.06.2025 № 2303-34-25 - 89 056,80 грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченим та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua