Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №496/7961/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7961/25

Провадження № 3/496/23/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого робочим по комплексному ремонту на комунальному підприємстві м. Одеса,

за ч. 5 ст. ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. ст. 126 КУпАП.

16.12.2025 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення слухання справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та зверненням за правовою допомогою. Заяву було задоволено.

15.01.2026 року ОСОБА_2 через канцелярію суду повторно надав заяву про відкладення слухання справи з метою звернення за правовою допомогою та ознайомленням з матеріалами справи. Заяву було задоволено.

23.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Конєвої Л.Д. яка діє в інтересах ОСОБА_1 (відповідно до ордеру), надійшла заява про відкладення розгляду справи і надання доступу до матеріалів електронної справи та можливості ознайомлення, яка була задоволена.

Крім того 23.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Конєвої Л.Д. надійшло клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на дооформлення.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 23.01.2026 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Конєвої Л.Д. про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання залишено без задоволення.

27.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Конєвої Л.Д. надійшло клопотання про залучення до розгляду справи перекладача з російської мови на українську мову.

У судовому засіданні захисник Конєва Л.Д. заявила клопотання про залучення перекладача на молдавську мову, так як він є громадянином Молдови та не володіє українською мовою, тобто мовою, якою ведеться судочинство, хоча в заяві виклала вимогу щодо залучення перекладача для перекладу з української на російської мову.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 27.01.2026 року заяву захисника про залучення перекладача задоволено.

Крім того 27.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Конєвої Л.Д. надійшла заява про закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення.

02.02.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Конєвої Л.Д. надійшло заперечення на протокол, яке мотивоване тим, що 14.11.2025 р. на момент складання Протоколу ОСОБА_1 керував ТЗ маючи право керування таким ТЗ та не порушував вимоги п. 2.1.а ПДР. Станом на 14.11.2025 р. ОСОБА_1 мав чинне посвідчення водія Республіки Молдова, видане 29.06.2022 р. та дійсне до 29.06.2032 р., категорії В, В1 та таке, що відповідає вимогам додатку 6 Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 р., що виключає подію і об`єктивну сторону адміністративного правопорушення. Також зазначила, що на момент складання Протоколу така кваліфікуюча ознака як повторність, поліцейським була застосована безпідставно. У фабулі Протоколу від 14.11.2025 р. як на кваліфікуючу ознаку повторності міститься посилання на Постанову Ена 6107556 від 07.11.2025 р.. Кваліфікуючи описані в Протоколі події за ч. 5 ст. 126 КУпАП поліцейський не звернув увагу, що з моменту винесення Постанови не пройшло 10 днів, тобто беззаперечним був той факт, що станом на момент складання Протоколу попередня Постанова не набула чинності, а отже кваліфікуюча ознака повторності у такому випадку відсутня. У зв`язку із зазначеним просить провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Конєва Л.Д. не з`явилися, але на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заперечення підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. У зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання ОСОБА_1 просила не залучати перекладача.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512726 від 14.11.2025 року вбачається, що 14.11.2025 року о 11.58 год. дорога Київ-Одеса 449 км водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes –Benz Vito 113 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не отримував посвідчення водія відповідної категорії в сервісних центрах МВС, вчинено повторно протягом року ЕНА 6107556 від 07.11.2025, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 5 п. 30 Положення посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).

Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022р. №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» (далі - Постанова №184) встановлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану строк дії посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, у разі його закінчення у період дії воєнного стану, продовжується на рік і після цього підлягає заміні. Заміна такого посвідчення проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , є громадянином Республіки Молдова, має посвідку на постійне проживання, яку отримав 20.01.2022 року за №900070873. Керування транспортними засобами він здійснював на підставі міжнародного водійського посвідчення № НОМЕР_3 , виданого 29.06.2022 року, та яке має строк до 29.06.2032 року.

При зупинці інспектором поліції ОСОБА_1 пред`явив міжнародне водійське посвідчення № НОМЕР_3 , виданого 29.06.2022 року.

Відповідно до абз. 1 пункту 30 Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993р. №340 (далі - Положення), особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовано літерами латинського алфавіту.

Міжнародне водійське посвідчення № 229401824 від 29.06.2022р. відповідає вимогам Додатку №3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020р. №844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та є дійсним до 29.06.2032 року.

Таким чином, посвідчення № 229401824 від 29.06.2022р. є чинним, а тому станом на день складання протоколу ОСОБА_1 мав право на керування транспортним засобом, тобто у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Разом з цим, суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 правопорушення відповідними належними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також, необхідно зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.126 КУпАП необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю діючої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч.2 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.

КУпАП не містить норми, яка б визначала, що слід розуміти під поняттям «повторне вчинення адміністративного правопорушення».

В той же час зі змісту ст. 35 КУпАП слідує, що під повторне вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Крім того, п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).

З наведеного вбчається, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова серії ЕНА № 6107556 від 07.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, набирає законної сили 17.11.2025 року, а протокол серії ЕПР № 512726 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП був складений 14.11.2025 року.

Таким чином, станом на 14.11.2025 року ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому його дії щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, які мали місце 14.11.2025 року не можуть бути кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Тобто, факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу мав місце до набрання законної сили постанови серії ЕНА № 6107556 від 07.11.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП і тому кваліфікуюча ознака ч.5 ст.126 КУпАП як повторність, в даному випадку відсутня.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щодо особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, є недоведеною.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 126, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.П. Портна