Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №462/344/26
Суддя: Ліуш А. І.
справа № 462/344/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Потелич Жовківського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
обвинувачений ОСОБА_4 , який 20 березня 2025 року та 15 квітня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлявся рішенням суду права керування транспортним засобом терміном на 1 рік, достовірно знаючи про наявність постанов суду, які набрали законної сили, а саме постанови Жовківського районного суду м. Львова № 444/785/25 від 20 березня 2025 року та постанови Жовківського районного суду м. Львова №444/1011/25 від 15 квітня 2025 року, згідно яких ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік без оплатного вилучення транспортного засобу, які набрала законної сили, про що обвинуваченого ОСОБА_4 було повідомлено у визначений законом спосіб, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для виконання всіма фізичними особами на всій території України, діючи умисно, 12 червня 2025 року о 20 год. 20 хв., будучи позбавленим права керування транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, здійснював керування на вул. Левандівській 5 у місті Львові автомобілем марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , при цьому, вказаний автомобіль рухався без страхового полісу, тобто порушив п.2.1.г «Правил дорожнього руху України», під час чого був виявлений працівниками УПП у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та надалі притягнутий до встановленої законодавством адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 12 червня 2025 року о 20 год. 20 хв., будучи позбавленим права керування транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, здійснював керування на вул. Левандівській 5 у місті Львові автомобілем марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими за порушення правил дорожнього руху. З постановою суд, повністю обізнаний.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не суджений, позитивно характеризується за місцем проживання, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
На основі наведеного суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 323 324 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та обрати йому покарання у виді 1000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень штрафу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua