Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №686/17643/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/17643/25

Провадження № 33/820/140/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Яхієва Олега Адамовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

За постановою суду, 13 червня 2025 року о 20 год. 12 хв., в м. Хмельницький по вул. Івана Пулюя, 6, ОСОБА_1 в порушення п. 2.9. а Правил дорожнього руху, керував автомобілем Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, узвязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стверджує, що місцевий суд порушив його право на захист, оскільки розглянув справу без його участі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Яхієва О.А., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 360902 від 13 червня 2025 року, з яких вбачається, що 13 червня 2025 року о 20 год. 12 хв. ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9. а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Alcotest Drager 0389. Результат тесту № 673 становив 1,83 ‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- роздруківки з приладу Alcotest Drager 7510 № ARLM - 0389 від 13 червня 2025 року, якими підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,83 ‰ (а.с. 3);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARLM - 0389, результат тесту - позитивний, 1,83 ‰ (а.с. 4);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 червня 2025 року, якими підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Результат огляду, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, - позитивний, 1,83 ‰ (а.с. 5);

- рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Хмельницькій області, яким підтверджується, що 13 червня 2025 року, близько 20 год. 10 хв. по вул. Івана Пулюя було зупинено транспортний засіб Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 № 0389. Результат тесту - позитивний, 1,83 ‰. Щодо таких результатів водій не заперечував, від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовився. У зв`язку із цим, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 10);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими підтверджується, що поліцейські зупинили автомобіль Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліції», у зв`язку із повідомленням про те, що останні керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення такого стану на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Правоохоронець роз`яснив водію порядок застосування спеціального технічного засобу та надав запакований мундштук для перевірки цілісності герметичного упакування. Після продуття ОСОБА_1 приладу Alcotest Drager 7510 № 0389, результат тесту становив 1,83 ‰. Водій не заперечував щодо результатів такого, від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовився. Працівник поліції роз`яснив йому права передбачені ст. 68 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ознайомив із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами та відсторонив ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом (а.с. 13).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист, оскільки суд розглянув справу за його відсутності, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року «Мороз та інші проти України» та інші).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року (справа № 11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 3 ст. 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 20 червня 2025 року.

Судові засідання у даній справі призначались неодноразово, зокрема: 30 червня 2025 року, 18 липня 2025 року, 19 вересня 2025 року, 21 жовтня 2025 року, 20 листопада 2025 року та 13 січня 2026 року.

Судові засідання, призначені на 30 червня 2025 року, 18 липня 2025 року, 19 вересня 2025 року, 21 жовтня 2025 року та 20 листопада 2025 року, були відкладені за клопотаннями захисника.

Разом з тим, 13 січня 2026 року у судовому засіданні місцевого суду був присутній захисник ОСОБА_1 , адвокат Яхієв О.А.

Натомість, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, у вказане судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин не надсилав, причин неявки до суду не повідомив.

Крім того, в апеляційній інстанції було відновлене право ОСОБА_1 як на особисту участь у судовому засіданні, так і на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами.

Однак, у судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, також не з`явився, доказів, які б спростовували висновки місцевого суду щодо доведеності його вини у інкримінованому правопорушенні він не надав.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушення права ОСОБА_1 на захист.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.