Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №447/3844/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/132/26

Справа №447/3844/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025142250000130 від 08.11.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуваючому на обліку в центрі зайнятості та який отримує допомогу по безробіттю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

У невстановлений органом досудового розслідування точно час та місці, зокрема, у серпні 2025 року у с. Підлісся Стрийського району Львівської області, у ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний умисел, спрямований на придбання завідомо підробленого документа, який видається компетентним органом, з метою його подальшого використання: а саме: посвідчення водія.

Зокрема, у невстановлений органом досудового розслідування точно час та місці, зокрема, у серпні 2025 року у с. Підлісся Стрийського району Львівської області, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків, маючи кримінальний протиправний умисел, домовився із невстановленою органом досудового розслідування особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) про придбання в неї за 21 000 гривень посвідчення водія без проходження встановленого порядку процедур, передбачених чинним законодавством. При цьому, останній за допомогою мобільного додатку «Телеграм» надіслав невстановленій органом досудового розслідування особі свої анкетні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, свою електронну фотографію, а також домовився про подальше місце для отримання такого посвідчення. Отже, ОСОБА_3 своїми діями посприяв у підробленні вищевказаного офіційного документу, який видається компетентним органом, шляхом надання своїх анкетних даних, а саме: прізвища, ім`я, по батькові, дати та місця народження, своєї електронної фотографії.

В подальшому, невстановлена органом досудового розслідування особа, у невстановлений органом досудового розслідування час, місці та спосіб, підробила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24.07.2025 з відкритими категоріями «С», «В» «С1» зі строком дії до 24.07.2055 на ім`я ОСОБА_3 та його електронною фотографією.

Надалі, в кінці вересня 2025 року, ОСОБА_3 , всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, перебуваючи у відділенні «Нової пошти», отримав від невстановленої органом розслідування особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24.07.2025, видане на його ім`я, за яке передав невстановленій особі грошові кошти у розмірі 21 000 гривень.

Згідно з висновком експерта № CЕ-19/114-25/28101-ДД від 27.11.2025, бланк посвідчення водія серія НОМЕР_1 - виготовлений не поліграфічним підприємством ПК «Україна», яке здійснює виготовлення типових бланків документів, а виконаний за допомогою комп`ютерної техніки з використанням термопринтера кольорового відтворення зображень термосублімаційним способом друку. Посвідчення водія серія НОМЕР_1 , видане 24.07.2025 ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 - не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України. В посвідченні водія серії НОМЕР_2 , яке видане 24.07.2025 ТСЦ на ім`я ОСОБА_3 змін першочергових реквізитів (підчистки, виправлення, додрукування чи інше) - не виявлено.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив пособництво шляхом надання засобів, підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27-ч.1 ст.358 КК України.

ОСОБА_3 07.11.2025 близько 19 год. 30 хв., продовжуючи свій кримінальний протиправний умисел, користуючись підробленим водійським посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.07.2025 з відкритими категоріями «С», «В» «С1» зі строком дії до 24.07.2055, видане на його ім`я, маючи при собі вказане завідомо підроблене посвідчення водія, проїжджаючи на автомобілі марки «Хюндай акцент», д.н.з. НОМЕР_3 у с. Дроговиж Стрийського району Львівської області, біля заправки «Укрнафта» зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВнП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області за адресою: м. Миколаїв, пл. Ринок, 9 у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху.

На вимогу працівників патрульної поліції ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, пред`явити документ на право керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , діючи протиправно та з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи та усвідомлюючи, що вказане посвідчення водія підроблене та містить завідомо недостовірні відомості, пред`явив для перевірки працівникам патрульної поліції ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24.07.2025 з відкритими категоріями «С», «В» «С1» зі строком дії до 24.07.2055, видане на його ім`я, а відтак використав вищевказане завідомо підроблене посвідчення шляхом його пред`явлення та надання працівникам управління патрульної поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, та щиро кається у вчиненому, зазначив, що придбав посвідчення водія через інтернет, оскільки є позбавлений такого права, та надалі був зупинений працівниками поліції, які виявили підроблений документ.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.5 ст.27 – ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України є правильною.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд ураховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27 – ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, відповідно до статті 12 КК України, є кримінальними проступками.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченому враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, обставину, яка пом`якшує, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, його роль у кримінальному правопорушенні, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції за ч.5 ст.27 – ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги всі обставини справи, суд, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.373,374,376,381,382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.1 ст. 358 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Речові докази:

Скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10.11.2025 у справі № 447/3598/25 про арешт майна.

Посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 24.07.2025 ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 , залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати, понесені за проведення судової експертизи у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь держави.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1