Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №461/27/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВП №1 (м.Радехів) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ВП №1 (м.Радехів) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.12.2025 року Серія ЕНА № 6413557 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а саме за те, що 26.12.2025 року о 10:37 год. в с. Сілець, вул. Надбужна, 15, водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР. З даною постановою позивач не погоджується, вважає таку протиправною, оскільки вона містить неправдиві відомості. Вказує на те, що жодних Правил дорожнього руху 26.12.2025 позивач не порушував, а наведене в оскаржуваній постанові не відповідає дійсності.

У зв`язку з цим просить позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України до суду не надійшло.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву з додатком (відеозаписом), в якому зазначає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Суд встановив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.12.2025 року Серія ЕНА № 6413557, ОСОБА_1 - притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 26.12.2025 року о 10:37 год. в с. Сілець, вул. Надбужна, 15, водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР - порушення правил користування ременями безпеки.

Статтею ч.5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно ПДР п.2.3.в Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій та пасажири повинні користуватися ременями та іншими засобами пасивної безпеки: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як було встановлено судом, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.5 ст. 121 КУпАП за оскаржуваною постановою стало порушення правил дорожнього руху, а саме порушення правил користування ременями безпеки, п. 2.3.в ПДР.

Позивач у своєму позові зазначає, що не погоджується з винесеною відносно нього постановою; жодних Правил дорожнього руху 26.12.2025 року не порушував, а наведене в оскаржуваній постанові не відповідає дійсності.

Разом з цим, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучений до матеріалів справи, відеозапис проводився безперервно з моменту зупинки і до завершення оформлення адміністративних матеріалів. На відеозаписі зафіксовано, що водій на момент зупинки не пристебнутий ременем пасивної безпеки, а сам ремінь застебнутий в нього за спиною.

Суд звертає увагу на те, що громадянин ОСОБА_1 також сам наголосив, що ремінь безпеки застебнутий в нього за спиною, при цьому сам він пристебнутий не був.

В той же час, пасажир говорить про те, що вони їдуть недалеко в магазин та не заперечують факту вчинення правопорушення.

В ході надання пояснення, інспектор СРПП ВнП №1 Шептпцького РВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції Рудь К.І. повідомила, шо 26.12.2025 року перебувала на службі спільно із інспектором СРПП ВнП №1 Шептпцького РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Остапчуком Володимиром Михайловичем та здійснювали патрулювання вулиць села Сілець, Шептпцького району, Львівської області на службовому автомобілі. Під час здійснення нагляду за дорожнім рухом о 10:37 год. в с. Сілець по вул. Надбужна 15, було виявлено автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDI», н.з. НОМЕР_1 , при наближенні до якого було виявлено, що водій керує транспортним засобом та був непристебнутпй ременем пасивної безпеки. Даний автомобіль було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а саме п. 1 «якщо водій порушив правила дорожнього руху». Після зупинки даного транспортного засобу було встановлено, що ним керував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 . На місці зупинки водієві було роз`яснено причину зупинки, а саме те, що він керував автомобілем будучи непристебнутим ременем пасивної безпеки, на що водій повідомив, що ремінь безпеки застібнутий в нього за спиною і самим ременем безпеки він не користувався. Дане усне пояснення водія ОСОБА_1 було зафіксовано на нагрудну камеру. В подальшому на водія ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері БДР за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.. Дана подія була зафіксована на нагрудну камеру згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що інспектор мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та доводи, надані позивачем, суд дійшов до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваної постанови діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481 МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВП №1 (м.Радехів) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско