Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №303/7889/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 лютого 2026 р.

Справа: №303/7889/25

Суддя: Гутій О. В.

Справа № 303/7889/25

2/303/2996/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду, шлюб між сторонами розірвано. Також рішенням Мукачівського міськрайонного суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 500,00 гривень на кожну дитину.

Позивачка зазначає, що батько дітей проживає окремо, з дітьми не спілкується, не сплачує аліменти в розмірі 1000,00 гривень, які на теперішній час є настільки мізерними, що не покривають навіть елементарних витрат, які необхідні для утримання дітей. Відповідач є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має. Тому на сьогоднішній день розмір стягуваних аліментів є недостатнім, що ставить її у скрутне матеріальне становище.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, просить суд збільшити розмір аліментів в розмірі 5000,00 гривень на кожну дитину, повернути їй додаткові витрати, які були витрачені на дітей в розмірі 30 500, 00 гривень та судовий збір.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 03.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду про відкриття провадження строк, відзив на позовну заяву не подав.

Так як учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15.04.2016 року розірвано.

Від даного шлюбу у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10.10.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 500 (п`ятсот) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 06.09.2016 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язками батьків по вихованню та розвитку дитини відповідно до ст. 150 СК України, є обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2025 року - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При цьому законодавство не містить вимоги визначення точного розміру аліментів як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Також згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.

З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.

Спільні діти сторін проживають разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.

Тому з урахуванням вимог ст.ст. 182, 183 СК України, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 3500 гривень щомісячно на кожну дитину.

Визначений розмір аліментів відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та моральності, спрямований на захист інтересів дітей та забезпечення одержання нею коштів, необхідних достатніх для забезпечення здоров`я дитини та гармонійного розвитку.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо позовних вимог в частині стягнення половини суми додаткових витрат на дітей в розмірі 30 500,00 гривень суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду із позовом в цій частині позивач в обґрунтування вимог просила повернути половину коштів за лікування, телефони, велосипед в розмірі 30 500,00 гривень

Тобто, між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення додаткових витрат, понесених позивачем до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, матеріальним законом передбачено, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові.

Зазначене положення закону стосується особливих обставин, до яких закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, всупереч зазначеному позивач не надала суду належних доказів, які підтверджують, що вона понесла витрати за лікування, купівлю телефонів, велосипеда в розмірі 30 500,00 гривень, а тому суд приходить до висновку відмову позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 79, 80, 84, 141, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2016 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Рішення виготовлено 04 лютого 2026 року.

Головуюча О.В.Гутій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua