Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №404/4581/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/4581/24

Номер провадження 2/404/1280/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Суркової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , по якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 76715,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 08.10.2018 року.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, в анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11).

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 60 000,00 гривень.

Водночас відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 76715,82 грн.

22 травня 2024 року ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 квітня 2025 року за клопотанням представника відповідача витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» належним чином завірену виписку по рахунку ОСОБА_1 починаючи з 08.10.2018 (підписання договору) та до моменту подачі позовної заяви до суду.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, представник відповідача подала додаткові пояснення, в яких позовні вимоги не визнала в повному об`ємі /а.с.79-86/.

В судове засідання 28 січня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 не з`явилась, на адресу суду направила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування на лікарняному, надавши підтвердження.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача ОСОБА_2 суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції передбачено що кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Вирішуючи питання про можливість відкладення розгляду справи, суд приймає до уваги те, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні режимі відео конференції; необхідність витребування нових доказів; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи без її участі, дала особисті пояснення.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Виходячи з вищенаведеного, суд враховує тривалість розгляду справи та те, що після призначення справи до розгляду з 22 травня 2024 року представник відповідачаХарламова Т.В. 4 (чотири) рази не з`явилася в судове засідання /а.с.60,70,145,152-154/.

Беручи до уваги викладене, враховуючи вимоги закону щодо строків розгляду справ, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи а клопотання представника відповідача Харламової Т.В. залишає без розгляду.

Суд враховує і те, що Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє, із наступних підстав.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У п.п. 1, 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява N 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 08.10.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank, згідно з якою він погодився з тим, що дана анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі по тексту договір).

Зі змісту анкети-заяви від 08.10.2018 року убачається, що вона є також заявою на відкриття рахунку, в якій відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал банк» у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку.

Згідно статуту від 08.10.2018 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування банку змінено на акціонерне товариство «Універсал Банк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства «Універсал Банк».

До договору банком також долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Також з долучених до позову документів вбачається, що сторонами підписано паспорт споживчого кредиту «Чорної карти monobank», який серед іншого містить інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а саме: процентна ставка, відсотки річних: пільгова процентна ставка - 0,00001%, базова процентна ставка - 3,1 % в місяць (37,2% річних), тип процентної ставки фіксована, порядок зміни процентної ставки не передбачено, загальні витрати за кредитом - 36 668,07 грн, розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100 000 грн, погашення якого відбувалося впродовж 12 місяців; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) у розмірі 136 668,07 грн. розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100 000 грн, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26 %. Зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року. Міститься вказівка також про те, що споживач підписує паспорт споживчого кредиту у вигляді електронного цифрового підпису.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 03.04.2024 року загальна сума заборгованості складає 76 715,82 грн.

Випискою про рух коштів по картці клієнта підтверджується, що відповідач за період з 08.10.2018 по 22.02.2024 користувався грошовими коштами на рахунку/а.с.101-125/.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами 08.10.2018 року було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Також встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі.

Як убачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору та не було спростовано ні відповідачем, ні його представником, як не спростовано і розрахунку заборгованості та її відсутності.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року при розгляді цивільної справи №200/5647/18.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідачем існування заборгованості у розмірі 76715,82 грн. не спростовано.

Враховуючи викладене та те, що використані кошти у добровільному порядку позичальником не повернуті АТ «Універсал Банк», а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» 76715,82 грн. загального залишку заборгованості за кредитом (за тілом кредиту).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.10.2018 року в розмірі 76 715,82 грн., а саме: 76 715,82 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту), а також 3 028,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 02.02.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО