Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №345/6737/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6737/25

Провадження № 2/345/305/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026 м. Калуш

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бойко Роман Богданович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4 . На випадок свої смерті він склав заповіт, яким все своє майно і майнові права заповів відповідача ОСОБА_2 , однак ОСОБА_2 (син спадкодавця) спадщину за заповітом не прийняв, оскільки постійно проживає за межами України і заяви про прийняття спадщини не подавав. Так само і другий відповідач (син спадкодавця) лише зареєстрований за вищевказаною адресою, але тривалий час, в тому числі і на час відкриття спадщини, фактично не проживав, заяву про прийняття спадщини за законом не подавав.

Позивачка подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем. До складу спадщини входить право власності на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не надано правовстановлюючих документів. Оригінал вищевказаного свідоцтва про право власності у позивачки відсутній, тому й не наданий нотаріусу.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно змушена звертатися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Представник позивачки ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без їх участі, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 , подав до суду заяву, в якій вказав, що наміру успадковувати майно не має, не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій вказав, що з позовом згідний, а розгляд справи просить проводити без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 27 (а.с.9).

Відповідно до заповіту від 24.10.2007, посвідченого секретарем Кадобнянської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 71, ОСОБА_4 заповів сину ОСОБА_4 всі належні йому майнові права, а також все його майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що за законом він буде мати право (а.с. 20), що також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 11559500 (а.с. 21).

Відповідно до довідки, виданої Кадобнянським старостинським округом № 39/16-12 від 24.07.2025, згідно із записом в погосподарській книзі за № 2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований по АДРЕСА_1 , з ним проживали дружина ОСОБА_1 та сини ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 (а.с.10).

Факт сімейних відносин між позивачкою та померлим ОСОБА_4 , підтверджується свідоцтвом про одруження народження серії НОМЕР_2 (а.с. 15 зв).

Враховуючи, що син ОСОБА_2 спадщину не прийняв, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Гаврилюка О.В. зі заявою від 14.08.2025 № 175 про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 8).

Листом від 17.10.2025 № 159/02-14 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не надано правовстановлюючих документів (а.с.7).

Належність ОСОБА_4 нерухомого майна підтверджується довідкою від 07.10.2025 № 00312 ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», з якої вбачається, що 20.11.1990 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 20.11.1990 зареєстровано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.23).

Згідно висновку ПП «Земексперт - ІФ» вартість, домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 07.11.2025 року становить 129 750,00 грн (а.с.24).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку, стайні, стодоли, сараю, вбиральні, криниці, воріт та огорожі (а.с.25-30).

Таким чином між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки відповідач спадщини за заповітом не прийняв.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правововим висновком Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 .

Спадкодавець склав заповіт, яким все своє майно і майнові права заповів відповідача ОСОБА_2 , однак ОСОБА_2 (син спадкодавця) спадщину за заповітом не прийняв, оскільки постійно проживає за межами України і заяви про прийняття спадщини не подавав.

Ухвалою суду від 05.12.2025 витребовувалася інформація в Адміністрації ДПС України про перетин державного кордону громадянином ОСОБА_2 , з якої вбачається, що відповідач 11.02.2022 виїхав з території України та більше державний кордон не перетинав.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1218ЦКУкраїни до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Крім позивачки, інших спадкоємців, які б у встановлений законом строк звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

Таким чином позивачка, будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_4 , вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки проживала спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не завила про відмову від спадкового майна. Водночас відповідачі відповідно до вимог ст. 1273 ЦК України відмовився від прийняття спадщини після смерті батька.

Як визначено ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, яка постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та від спадкового майна не відмовлялася, беручи до уваги відмову відповідачів від спадщини та визнання ними позову, а також те, що позивачка не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1273, 1296, ЦК України, ст.ст. 2, 13, 80, 81, 200, 206 ЦПК України,керуючисьст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: