Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №686/26508/22 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

02 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/26508/22

Провадження № 22-з/820/9/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

розглянув у порядку ч. 3 ст. 270 ЦПК України заяву представника за заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Кузини Марії-Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення, у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Дениса Олександровича про надання дозволу на звернення стягнення на майно у цивільній справі № 686/26508/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з заявою, суд

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. звернувся до суду з поданням, в якому просив надати дозвіл на примусову реалізацію в межах процедури виконавчого провадження № 72114386 частки у праві власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала від померлого боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та у якому зареєстрований неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2025 року подання задоволено, надано дозвіл на примусову реалізацію в межах процедури виконавчого провадження № 72114386 частки у праві власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала від померлого боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у якому зареєстрований неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_5 не погодився з такою ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2025 року залишено без змін.

23 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузина М.С. подала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтримання заявлених вимог посилалася, що у відзиві на апеляційну скаргу, була наявна заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої представник просила стягнути з ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в додатках до відзиву надано: Договір про надання правничої допомоги № 61 від 19.02.2025; Додаток 04.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 61 від 19.02.2025; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.11.2025, однак, апеляційним судом при прийнятті постанови від 22.01.2026 не було здійснено розподіл судових витрат, тому просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

ОСОБА_5 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, при цьому посилається, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт. Просить врахувати, що представник ОСОБА_1 – адвокат Кузина М.С. вже давно співпрацює з позивачкою, неодноразово представляла її інтереси в судах, крім того постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2025 року, на користь позивачки вже стягувалися з відповідачки ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 15 000 грн, представник позивачки надавала ті ж самі докази, про розмір понесених витрат на правничу допомогу, що в даному випадку, при цьому жодних інших послуг адвокатом надано не було.

Тому ОСОБА_5 просить в задоволенні заяви відмовити або зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000 грн.

Колегія суддів вважає, що подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частинами третьою, п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Керницька та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 61.

Додатком до Договору про надання правничої допомоги № 61 від 04 листопада 2025 року, сторони визначили що гонорар адвоката становить 15 000 грн, який клієнт має сплатити протягом 30-ти банківських з дня ухвалення судового рішення.

Також між сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13 листопада 2025 року, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг складає 15 000 грн, при цьому адвокатом надано наступні послуги підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу Никитюка О.І. та представництво інтересів ОСОБА_1 у судовому засіданні.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу та окремій заяві представником позивачки заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та надано відповідні докази.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення ОСОБА_5 щодо стягнення судових витрат у заявленому представником позивачки розмірі, колегія суддів приходить до висновку про неспівмірність витрат на правничу допомогу та вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3 000 грн.

Зокрема, як вбачається із додатку до Договору про надання правничої допомоги № 61 від 19.02.2025 року, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги в сумі 15 000 грн.

При цьому адвокатом подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який за своїм змістом схожий з іншими процесуальними документами, які подавалися представником позивачки раніше, а тому розмір витрат за написання відзиву, з огляду конкретні обставини справи, має становити 2 000 грн.

Також, колегія суддів враховує, що представник позивачки приймала участь в трьох судових засіданнях, перше засідання відбулося 25 листопада 2025 року і тривало 12 хв, другє судове засідання проводилося в режимі відеоконференції, тривало 26 хв, в останньому засіданні, Кузина М.С. була особисто присутня в залі судового засідання, розгляд справи тривав 49 хв, отже участь в справі адвоката в судових засіданнях зайняло трохи більше однієї години витраченого часу адвоката, тому розмір витрат за участь в судових засіданнях слід визначити в розмірі 1 000 грн.

Отже колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, враховуючи, суть даного спору та складність справи, вважає, що розмір понесених позивачем у справі витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, слід зменшити до 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кузини Марії-Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у даній справі, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 грн, які понесені в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.

Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова