Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №683/3663/25 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3663/25

3/683/41/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Луговий О.М., за участю секретаря судового засідання Градомської Д.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Віхерко Н.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу по АДРЕСА_1 , класного керівника Старокостянтиніської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6,

за ч.1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №422625 від 22.12.2025 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, будучи класним керівником та учасником освітнього процесу, перебуваючи по вул.Кожедуба 1 в м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької обл., в приміщенні Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6, з 14.10.2025 року по 06.11.2025 року систематично здійснювала булінг (цькування) учня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у психічному насильстві, а саме приниженні честі та гідності: образливі висловлювання, приниження та насміхання, підвищення голосу, публічне висловлювання помилок або невиконання завдань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим порушила вимоги ст.53 Закону України «Про освіту», ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила щодо своєї вини, та зазначила що таких дій з її сторони не було вчинено. Факти викладені в протоколі не відповідають дійсності. Конфліктів ні з дітьми ні з батьками у неї не було.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності – Віхерко Н.О. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

ОСОБА_3 , як законний представник малолітнього потерпілого в судовому засіданні пояснила, викладених в протоколі обставин не бачила та її дитина будь – яких скарг щодо вчительки ОСОБА_1 не повідомляла. Зазначила, що ОСОБА_1 гарно відноситься до дітей та в її дитини підвищився рівень знань завдяки ОСОБА_1 . Ініціювання скарг щодо вчительки були дії іншої матері.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та покази як законного представника малолітнього потерпілого, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи документи, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У положеннях статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-4 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона систематично вчиняє дії психологічного характеру (булінг) відносно ОСОБА_2 ..

Так, у ч. 1 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Булінг це систематичне, повторюване та навмисне цькування, тобто дій або бездіяльності кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

- словесні образи, погрози, в тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

- інші правопорушення насильницького характеру.

Фізичний булінг це умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін.;

Психологічний булінг це насильство, пов`язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.

Аналізуючи вказані вимоги законодавства та докази, долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що матеріали справ не містять будь-яких доказів, що саме навмисні дії ОСОБА_1 призвели або могли призвести до наслідків (причинно-наслідкового зв`язку), у вигляді шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 ..

Протокол №6 засідання комісії з протидії боулінгу від 19.11.2025 року та долучений диск з відеозаписом, суд до уваги не бере, оскільки протокол складений з порушенням процедури під час антибулінгової комісії, оскільки ОСОБА_1 , яка відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вчинила булінг, не запросили на засідання комісії та, відповідно, не дали можливості надати особисті пояснення, що суперечить наказу МОН № 1646 від 28.12.2019 року, який прямо зобов`язує комісію вислухати всі сторони конфлікту, включно з ОСОБА_1 , яку звинувачують.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів її вини у скоєнні нею адміністративного правопорушення, та не доведено усі обставини, про які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи обставини справи, а також враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

У пункті 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову подається через Старокостянтинівський районний суду Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя: