Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №361/10571/24 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 361/10571/24

Провадження № 2-о/677/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області:

у складі головуючого - судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

учасники справи (сторони):

заявник ОСОБА_1 ,

представник заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Заяву обґрунтовує тим, що вона в листопаді 2018 року познайомилась з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході спілкування у них зародились дружні відносини, які згодом переросли в почуття любові один до одного і з 27 грудня 2018 року вона разом зі своєю повнолітньою донькою, яка є особою з І групою інвалідності, переїхали жити до ОСОБА_7 в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з того моменту і до теперішнього часу вони проживали разом як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу, оскільки в цьому не було потреби, бо вони були впевнені в почуттях любові один до одного. За час проживання однією сім`єю як цивільні чоловік та дружина вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроїм будинку, в якому вони проживали, що належить батьку її цивільного чоловіка, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. З 26 лютого 2022 року її чоловік вступив до складу територіальної оборони Калитянської селищної ради Броварського району, Київської області, а вже з 29 червня 2024 року було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних сил України і зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . З 26 вересня 2024 року після виконання бойового завдання її цивільний чоловік ОСОБА_8 перестав виходити на зв`язок, а вже 30 вересня 2024 року рідна сестра останнього отримала сповіщення сім`ї № 325, в якому зазначається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, захищаючи Батьківщину, зник безвісті 26.09.2024 року в районі н.п. Петропавлівка, Куп`янського р-ну, Харківської області. Оскільки до моменту мобілізації її цивільного чоловіка - ОСОБА_7 вони не зареєстрували свої шлюбні відносини, вона вимушена звернутися до суду для встановлення юридичного факту їхнього спільного проживання разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Аргументи учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 та ї представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, з підстав наведених у поданій до суду заяві.

Заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не заперечували щодо задоволення заявлених вимог, подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 також не заперечували того факту, що заявник ОСОБА_1 проживали у вказаний в заяві період однією сім`єю з ОСОБА_7 .

Свідки ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердили обставини, які викладені в заяві. Підтвердили той факт, що ОСОБА_7 дійсно проживав із заявником ОСОБА_1 з 2018 року по день його зникнення, вели спільне господарство.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що 26.09.2024 року зник безвісти ОСОБА_7 , що підтверджується копією сповіщення сім`ї № 325 від 30.09.2024 року (а.с. 49).

Заявник ОСОБА_1 фактично проживали разом з ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в органах РАЦСУ.

Вони проживали разом в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . За час проживання однією сім`єю як цивільні чоловік та дружина вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроїм будинку, в якому вони проживали, що належить ОСОБА_3 , робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів.

На підтвердження факту спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . додано акт обстеження від 03.10.2024 року, який складений за присутності депутата Калитянської селищної ради Броварського району Київської області та інших членів комісії і затверджений в.о. голови селищної ради (а.с. 13-14).

З 26.02.2022 року ОСОБА_7 вступив до складу територіальної оборони Калитянської селищної ради Броварського району, Київської області, а вже з 29.06.2024 року його було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних сил України і зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.06.2024 року № 219 (а.с .17) та довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 03.07.2024 року № 43/1/2323 (а.с. 18).

З 26.09.2024 року після виконання бойового завдання ОСОБА_7 перестав виходити на зв`язок, а вже 30.09.2024 року рідна сестра останнього отримала сповіщення сім`ї № 325, в якому зазначається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, захищаючи Батьківщину, зник безвісті 26.09.2024 року в районі н.п. Петропавлівка, Куп 'янського р-ну, Харківської області (а.с. 49).

Також факт спільного проживання підтверджується письмовими поясненнями свідків - сусідів з якими вони проживаємо в одному селі Заворичі Броварського району, Київської області та які бачили їх кожен день разом, бачили ведення ними спільного господарства та склали на підтвердження цього відповідні письмові пояснення (а.с. 50-52).

Про відносини з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , як чоловіка та дружини свідчать фотокартки, на яких зображені вони разом (а.с. 53).

Факт спільного проживання однією сім`єю, як подружжя, підтверджується також свідченнями свідків ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 безпосередньо у судовому засіданні.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з приписами ст.ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання такої допомоги мають члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю, складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єднались для спільного проживання.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім, власне, факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 2 Постанови № 168 встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога , яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України» Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до вимог ч.1 статті 16-1ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Підпунктом 1 пункту 2 ст. 16 цього Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до положень п. 6 ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно ч. 2 статті 161 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються, відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги, витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до абзацу 9 п. 10 Порядку № 975 до заяви додається копія свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові).

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено гарантії та заходи соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено коло членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб. Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 року № 740. При цьому, до членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб, зазначених у цій статті, належать утриманці загиблого, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки та один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Таким особам, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Статтею 15 даного Закону передбачено ряд пільг сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.

У силу ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Згідно з п.д абзацу 4 ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», непрацездатними членами сім`ї вважаються: дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідно до ст. 31 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язано із вирішенням спору про право.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вирішує питання у сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що наданих доказів по справі достатньо для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин. Окрім цього, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до українського законодавства, має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Надані позивачем та її представником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним для отримання позивачці одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця.

Таким чином, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_7 однією сім`єю, вела з ним спільне господарство, мала спільний побут, взаємні права та обов`язки. Встановлення цього факту породжує для неї виникнення права на отримання грошової допомоги в зв`язку з загибеллю військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність встановлення зазначеного факту.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови № 168 КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 27.12.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи (сторони):

Заявник - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заінтересовані особи:

- ІНФОРМАЦІЯ_10, місце знаходження: АДРЕСА_8

- ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ;

- Військова частина НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ;

- Військова частина НОМЕР_2 місце знаходження: АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ: невідомий,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання, АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання, АДРЕСА_7 .

Суддя: В.О. Шовкун