Рішення від 28 грудня 2025 р. у справі №607/25415/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2025 Справа №607/25415/24 Провадження №2/607/997/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

27 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» (далі – ТОВ «КФ.ЮА») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020092120 від 16 вересня 2020 року (далі – Договір).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КФ.ЮА» зазначило, що 16 вересня 2020 року між сторонами було укладено Договір на умовах строковості та сплати відсотків. Сума кредиту – 5 000 грн. Заборгованість має бути сплачена до 15 жовтня 2020 року. Базова процентна ставка 1 % в день, процентна ставка поза межами строку дії 2,50 % в день. Вказали, що у разі неповернення позики, сторони дійшли згоди щодо зміни відсоткової ставки та встановленні її на рівні 912,50 % річних (2,50 % * 365 днів = 912,50 %). Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі надавши 16 вересня 2020 року відповідачу 5 000 грн грошових коштів. Натомість, остання свої зобов`язання не виконала, не сплатила (не повернула) грошові кошти у повному обсязі в порядку та у строки, визначені умовами договору, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористалася.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Якімця Т.І.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у позовній заяві висловив прохання здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі; щодо ухвалення заочного рішення – не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик.

Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як було зазначено, позивач скористався вимогами цієї норми.

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, позивач заявив клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

16 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020092120, який підписано власноручно сторонами (а.с. 6).

Відповідно до пункту 3.1. Договору товариство на умовах Договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 5 Договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної пунктом 5 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, Договір та зміни до нього укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів одноразовим/мережевим ідентифікатором).

У пункті 4.2. Договору вказано, що він припиняється в разі його фактичного виконання сторонами у строк, передбачений договором, в разі дострокового погашення позичальником заборгованості або в разі відмови позичальника від договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору, клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії Договору.

Відповідно до розділу 5 «Умови надання позики на умовах фінансового кредиту» вказаного договору: 1) Загальний розмір кредиту 5 000 грн; 2) тип кредиту: пенсійний Offline 30 днів; 3) Схема кредитування класична; 4) Дата надання кредиту 16 вересня 2020 року; 5) Дата погашення заборгованості 15 жовтня 2020 року; 9) Строк дії договору 30 днів; 10) Можливість пролонгації дозволено; 11) Мета споживчі цілі; 12) Базова процентна ставка в день 1,00 %;

13) Процентна ставка, у разі користування кредитом поза межами строку дії договору

в день 2,50 %.

Сторони погоджуються, що строк дії договору, вказаний у підпункті 9 пункту 5 Договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором та визначається як період від дати видачі кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів.

У пункті 5.3 Договору наведено відомості про сукупну вартість кредиту.

Відповідно до розділу 9 Договору графік платежів: дата платежу 15 жовтня 2020 року; період користування 30 днів; сума платежу 6 500 грн; сума основного боргу 5 000 грн; сума процентів 1 500 грн.

Договір про надання позики підписаний особистим підписом відповідача.

Також, до укладення Договору позики, відповідач підписала паспорт споживчого кредиту «Пенсійний Offline 30 днів», у якому викладені умови надання позивачем ТОВ «КФ.ЮА» коштів відповідачу в позику (а.с. 7).

Крім того, у матеріалах справи є заява про надання згоди на обробку персональних даних ТОВ «КФ.ЮА» (а.с. 8).

Як убачається з акта про видачу грошових коштів від 16 вересня 2020 року відповідач отримала від ТОВ «КФ.ЮА» на підставі Договору грошові кошти у сумі 5 000 грн. Указаний акт підписано відповідачем власноручно та зазначено «Грошові кошти у сумі п`ять тисяч грн 00 коп. та розрахунковий документ отримав» (а.с. 9).

Отже, ТОВ «КФ.ЮА» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу грошові кошти готівкою.

Однак, відповідно до матеріалів справи відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення позики та сплати нарахованих відсотків у повному обсязі не виконав.

Так, відповідно до Картки обліку виконання Договору станом на 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не повернула позивачу ТОВ «КФ.ЮА» кошти в рахунок погашення кредиту у розмірі 5 000 грн, у рахунок погашення процентів у розмірі 1 500 грн; у рахунок погашення процентів поза межами строку дії договору – у розмірі 18 750 грн за період з 16 жовтня 2020 до 14 березня 2021 року; 786,65 грн – інфляційне збільшення за період з 16 жовтня 2020 до 23 лютого 2022 року (а.с. 10).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (абзац другий).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).

Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в аспекті цієї справи ТОВ «КФ.ЮА»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)»

(абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року

№ 6-р(II)/2022).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено письмовий договір, шляхом проставлення особистого підпису ОСОБА_1 та уповноваженої особи кредитодавця. Позивач надав суду необхідні докази, які підтверджують доведення до відома відповідача основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача позики ОСОБА_1 , інформації щодо сукупної вартості кредиту, порядок відмови від надання та одержання кредиту, дострокового повернення кредиту, інформацію стосовно реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядку повернення кредиту, іншу необхідну інформацію, що зазначена у Договорі.

Водночас ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовувала; будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів від позивача та користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надала.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи той факт, що позов задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 291 від 22 жовтня 2024 року (а.с. 1), обов`язок щодо сплати судового збору на користь ТОВ «КФ.ЮА» у розмірі 3 028 грн слід покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273 – 274,

280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованість згідно договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020092120 від 16 вересня 2020 року у розмірі 24 536 (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять шість) гривень 65 копійок, з яких: – 5 000 гривень – основна сума заборгованості (тіло кредиту); – 786,65 гривень – інфляційне збільшення; – 18 750 гривень – проценти.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

4. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 січня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», код ЄДРПОУ: 41940643, адреса місцезнаходження: вул. Сергієнка Івана, 18, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець