Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №607/25996/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/25996/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12025211040001668 внесеного 05.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань

про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженеця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Осоївка Краснопільського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Котовськ Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2025 близько 19:25 год., ОСОБА_5 , який достовірно знав, що з 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово Указами Президента України продовжувався, прийняв рішення про особисте збагачення шляхом здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на здійснення заволодіння чужим майном, поєднаного з застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи вчинити він не в змозі, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, вирішив підшукати та сформувати групу осіб для спільного зайняття злочинною діяльністю.

З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на здійснення відкритого викрадення чужого майна, та полегшення здійснення злочинної діяльності, 04.10.2025 близько 19:25 год., ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , які достовірно знали, що з 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово Указами Президента України продовжувався, про свої злочинні наміри, довівши до відома деталі злочинного плану.

Останні, бажаючи незаконно отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_5 та надали свою добровільну згоду на участь у злочинній групі, діяльність якої спрямовувалася на напади з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Реалізуючи свій злочинний умисел 04.10.2025 близько 19:25 год., ОСОБА_6 , який діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебуваючи в автомобілі марки «Opel» модель «Vivaro» VIN- НОМЕР_2 червоного кольору н.з. НОМЕР_3 , що знаходився за адресою: м.Тернопіль, вул.Чумацька, 2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та наслідки свого діяння, бажаючи його настання, переслідуючи корисливий мотив особистого збагачення, направлений на заволодіння чужим майном, здійснили напад на раніше не знайомого їм ОСОБА_12 та висунули вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 50 000 гривень, але ОСОБА_12 повідомив, що грошових коштів не має, після чого ОСОБА_6 схопив своєю лівою рукою ОСОБА_12 за шию та наніс 10 ударів правою рукою в область грудей ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_4 ліктем правої руки наніс 5 ударів в область грудей ОСОБА_12 , чим спричинили ОСОБА_12 синець передньої поверхні грудей справа, який відповідно висновку судово- медичної експертизи належить за ступенем тяжкості до легкого, після чого, проїхавши до банкомату АТ КБ «Приват Банк», який знаходився за адресою: м.Тернопіль, вул. Мазепи, 1, бажаючи подавити волю потерпілого до можливого опору, ОСОБА_8 дістав предмет, візуально схожий на пістолет, який приставив до спини погрожуючи його застосуванням, тобто виказав погрозу застосування насильством, яке є небезпечним для життя потерпілого, після чого продовжуючи реалізовувати корисливий злочинний умисел на розбій, почали залякувати потерпілого вимагаючи передати йому банківську карту. Потерпілий сприйнявши дану погрозу як реальну, небезпечну для свого життя та неминучу у разі невиконання вимоги, тобто таку, що дійсно може бути реалізована, злякався після чого, передав банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 ОСОБА_8 та назвав пароль від неї. Після цього ОСОБА_13 шляхом ривка із рук потерпілого вирвав мобільний телефон «Redmi» Note 13 Pro 4G модель «23117RA68G» вартістю 2951,67 гривень.

Заволодівши мобільним телефоном «Xiaomi Redmi Note 13 Pro 5G» та банківською картою, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 2951,77 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, тобто розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.

Крім того, 07.10.2025, близько 09:00 год., у ОСОБА_5 , виник умисел на здійснення незаконної діяльності, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, а саме осіб які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії.

Згідно ст. 3 Конституції України зазначається, що "людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність та безпека є найвищими соціальними цінностями". Ці положення відображені і в Європейській конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя, недоторканність особистого життя та свободу.

Крім цього, відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Так, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про встановлені чинним законодавством права свободи людини (ст. 29 Конституції України), 07.10.2025, з корисливих мотивів прийняв рішення про здійснення незаконної діяльності, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.

ОСОБА_5 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, діючи з корисливих мотивів, точного часу досудовим розслідування не встановлено, але не пізніше 07.10.2025, розуміючи те, що самостійно вчинити даний злочин не зможе, маючи на меті отримання незаконних прибутків від злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним позбавленням волі та викраденні людини вирішив залучити ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , яким повідомив про свої злочинні наміри та довів до відома деталі злочинного плану, з метою залучення для вчинення кримінальних правопорушень.

Бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 прийняли пропозицію ОСОБА_5 та надали свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення.

Так, 07.10.2025, близько 09:00 год., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 перебуваючи неподалік кафе «Генделик», що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 24Б, в с.Верхній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області виник злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі ОСОБА_14 .

Реалізуючи свій злочинний умисел 07.10.2025, близько 09:00 год., ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 з метою спрямованою на незаконне позбавлення волі ОСОБА_15 проти волі останнього, перебуваючи неподалік кафе «Генделик», що знаходиться за адресою: вул.Шевченка, 24Б, в с. Верхній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області незаконно позбавили його волі, а саме силоміць, затягнули останнього до автомобіля марки «Volkswagen » моделі «Transporter», білого кольору із номером кузова НОМЕР_5 , після чого в автомобілі почали наносити удари ОСОБА_15 , внаслідок яких останній отримав тілесні ушкодження: синець в межах правої орбітальної ділянки та спинки носа праворуч, з садном на його фоні в проекції нижнього краю правої орбіти, синець в межах лівої орбітальної ділянки, з крововиливом під кон`юктивою лівого ока; садно на фоні синця, в межах правої бічної поверхні шиї; синець в межах бічної поверхні грудної клітки праворуч; синці в ділянках правого та лівого променево-зап`ястних суглобів; садна в ділянках лівої та правої китиць, правого стегна та правої гомілки; синці в ділянках правого стегна, правої та лівої гомілок, які відповідно висновку судово- медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Таким чином ОСОБА_15 позбавили змоги вільно залишити вказане місце, тримаючи його в цих умовах обмеженого простору та завдавши фізичних страждань потерпілому до 14:40 год. 07.10.2025.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань.

Окрім цього, 07.10.2025, близько 09:00 год. ОСОБА_3 знаходився неподалік кафе «Генделик», що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 24Б, в с. Верхній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області, де побачив автомобіль марки «Land Rover Freelander», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який знаходився на стоянці біля вищевказаного кафе та який знаходився у фактичному володінні ОСОБА_15 .

Цього ж дня, реалізуючи злочинний умисел, спрямований незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 , близько 09:00 год. у зв`язку з тим, що ОСОБА_15 перебував у обмеженому стані свободи внаслідок попередніх дій групи отримав від ОСОБА_15 ключі від зазначеного транспортного засобу, після чого за допомогою вказаних ключів відімкнув дверцята до салону автомобіля марки «Land Rover Freelander», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який знаходився у фактичному володінні ОСОБА_15 та сів на водійське сидіння.

Продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 в цей час та місці вставив ключ в замок запалення вищевказаного автомобіля, привів двигун у дію, почав рух на ньому чим остаточно змінив фактичне володіння автомобілем і покинув місце вчинення злочину.

Так, ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки ««Land Rover Freelander», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 188520 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Окрім цього, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згодом Указами Президента України ОСОБА_16 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний момент скасований не був.

10.10.2025 близько 22:00 год., ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_8 , перебуваючи на території залізничного вокзалу, що знаходиться на Майдані привокзальному, 1 у м. Тернопіль, підійшов до ОСОБА_17 та в ході спілкування із останнім, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою спричинення фізичного болю, застосували до ОСОБА_17 газовий балончик, розпиливши сльозогінну речовину в обличчя, після чого застосувавши силу, помістили у транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter» білого кольору на іноземній реєстрації, де у нього виник злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 10.10.2025 близько 22:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в автомобілі «VolkswagenTransporter» білого кольору скориставшись тим, що ОСОБА_17 не зможе припинити його злочинні дії, оскільки потерпілий перебував у безпорадному стані, через, те, що його руки тримали, позбавивши його тим самим можливості чинити опір умисно, відкрито, погрожуючи застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров`я ОСОБА_17 , з корисливих мотивів із правої кишені куртки, в яку був одягнений потерпілий викрав мобільний телефон «Redmi» A3 модель «23129RN51X» вартістю 2205 гривень, та наплічну сумку, що знаходилася на грудях та яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, в якій знаходилися ключі, паспорт та військовий квиток на ім`я ОСОБА_17 , грошові кошти в сумі 2000 гривень та 50 євро, що згідно курсу НБУ становить 2410,26 гривень.

В подальшому, викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, в результаті чого своїми умисним злочинними діями спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_17 на загальну суму 6615,26 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.

Окрім цього, 10.10.2025 близько 22:00 год., у ОСОБА_8 , виник умисел на здійснення незаконної діяльність, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, а саме планував викрадати осіб, які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії.

Згідно ст. 3 Конституції України зазначається, що "людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність та безпека є найвищими соціальними цінностями". Ці положення відображені і в Європейській конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя, недоторканність особистого життя та свободу.

Крім цього, відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Так, ОСОБА_8 , будучи обізнаним про встановлені чинним законодавством права свободи людини (ст. 29 Конституції України), 10.10.2025, з корисливих мотивів прийняв рішення про здійснення незаконної діяльності, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.

Окрім цього, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, діючи з корисливих мотивів, точного часу досудовим розслідування не встановлено, але не пізніше 10.10.2025, розуміючи те, що самостійно вчинити дану кримінальну правопорушення не зможе, маючи на меті отримання незаконних прибутків від злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним позбавленням волі та викраденні людини вирішив залучити інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, яким повідомив про свої злочинні наміри та довів до відома деталі злочинного плану, з метою залучення для вчинення кримінальних правопорушень.

Бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, невстановлені особи прийняли пропозицію ОСОБА_8 та надали свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення.

Так, 10.10.2025, близько 22:00 год., у ОСОБА_8 спільно із невстановленими особами, які перебуваючи на території залізничного вокзалу, що знаходиться на Майдані привокзальному, 1 у м. Тернопіль, виник злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі ОСОБА_17 .

Реалізуючи свій злочинний умисел 10.10.2025, близько 22:00 год.,

ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, з метою, спрямованою на незаконне позбавлення волі ОСОБА_17 , проти волі останнього, перебуваючи на території залізничного вокзалу на Майдані привокзальному, 1 у м. Тернопіль, незаконно позбавили його волі, а саме силоміць, проти волі, затягнули останнього до автомобіля марки «Volkswagen Transporter» білого кольору на іноземній реєстрації, надалі здійснюючи рух вказаним транспортним засобом із залізничного вокзалу в напрямку селища Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області.

Надалі вказаний автомобіль зупинили на невстановленій досудовим розслідуванням ділянці дороги, що веде у напрямку селища Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області.

Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_17 вийшов із вищевказаного автомобіля, де йому невстановленими особами було нанесено близько 10-ти ударів у ділянку обличчя та 10-ти ударів у ділянку ніг, чим позбавили потерпілого можливості чинити будь-який опір.

В подальшому, 10.10.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, який прибув на ділянку дороги, де безпосередньо за його вказівкою було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter»,білого кольору, на іноземній реєстрації, наказав ОСОБА_17 зняти весь одяг, в який він був одягнений.

Після цього, ОСОБА_17 , невстановленою особою, було облито дизельним паливом, а особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, здійснив розпилення подразнюючої речовини на оголене тіло потерпілого.

В подальшому, особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, надав вказівку ОСОБА_17 , бігти вперед, перед автомобілями.

Надалі, пробігши відстань близько одного кілометра по проїжджій частині по селищі Дружба, ОСОБА_17 впав на землю, після чого особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи вийшли із автомобіля, підійшли до ОСОБА_17 та з метою заподіяння фізичних страждань, ОСОБА_8 здійснив постріл із предмета, візуального схожого на пістолет, куля якого влучила у землю біля лівої руки ОСОБА_17 , після чого потерпілого було доставлено до підвального приміщення навчально-оздоровчого комплексу «Червона Калина», що у селищі Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області, двері якого були зачиненні на колодку, позбавивши таким чином ОСОБА_17 змоги вільно залишити вказане місце, тримаючи його в цих в умовах обмеженого простору до 13.10.2025, що супроводжувалося завданням фізичних страждань.

Надалі, під час перебування ОСОБА_17 у підвальному приміщенні навчально-оздоровчого комплексу «Червона калина», особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 , та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи, завдавали побої потерпілому, у вигляді ударів по щоці долонями в ділянку обличчя в результаті яких ОСОБА_17 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу у білкову оболонку лівого ока та синець його обох повік, що поширюється на виличну ділянку, із садном на його тлі на верхній повіці; синець в ділянці внутрішнього кута правого ока, що поширюється на нижню повіку, синець правої щічної ділянки; синець носа із ділянкою гіперпігментації шкіри (слід загоєння садна) на його тлі; синці лівого стегна, які на підставі судово-медичної експертизи належать за ступенем тяжкості до легких.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань.

Окрім цього, 10.10.2025 близько 22:00 год., у ОСОБА_8 , виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_17 .

Реалізуючи свій злочинний умисел 10.10.2025, близько 22:00 год., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, проти волі ОСОБА_17 , перебуваючи на території залізничного вокзалу на Майдані привокзальному, 1 у м. Тернопіль, незаконно позбавили його волі, а саме силоміць, проти волі, затягнули останнього до автомобіля марки «Volkswagen Transporter» білого кольору на іноземній реєстрації, надалі здійснюючи рух вказаним транспортним засобом із залізничного вокзалу в напрямку селища Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області.

Надалі вказаний автомобіль зупинили на невстановленій досудовим розслідуванням ділянці дороги, що веде у напрямку селища Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області.

Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_17 вийшов із вищевказаного автомобіля, де йому невстановленими особами було нанесено близько 10-ти ударів у ділянку обличчя та 10-ти ударів у ділянку ніг, чим позбавили потерпілого можливості чинити будь-який опір.

В подальшому, 10.10.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, який прибув на ділянку дороги, де безпосередньо за його вказівкою було зупинено транспортний засіб марки «VolkswagenTransporter»,білого кольору, на іноземній реєстрації, наказав ОСОБА_17 зняти весь одяг, в який він був одягнений.

Після цього, ОСОБА_17 , невстановленою особою, було облито дизельним паливом, а особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження здійснив розпилення подразнюючої речовини на оголене тіло потерпілого.

В подальшому, особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, надав вказівку ОСОБА_17 , бігти вперед, перед автомобілями.

Надалі, пробігши відстань близького одного кілометра по проїжджій частині по селищі Дружба, ОСОБА_17 впав на землю, після чого особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи вийшли із автомобіля, підійшли до ОСОБА_17 та з метою заподіяння фізичних страждань, ОСОБА_8 здійснив постріл із предмета, візуального схожого на пістолет, куля якого влучила у землю біля лівої руки ОСОБА_17 , після чого потерпілого було доставлено до підвального приміщення навчально-оздоровчого комплексу «Червона Калина», що у селищі Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області, двері якого були зачиненні на колодку, позбавивши таким чином ОСОБА_17 змоги вільно залишити вказане місце, тримаючи його в цих в умовах обмеженого простору до 13.10.2025, що супроводжувалося завданням фізичних страждань.

Надалі, під час перебування ОСОБА_17 у підвальному приміщенні навчально-оздоровчого комплексу «Червона калина», особа 2, матеріли щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 , та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи, завдавали побої потерпілому, у вигляді ударів по щоці долонями в ділянку обличчя в результаті яких ОСОБА_17 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу у білкову оболонку лівого ока та синець його обох повік, що поширюється на виличну ділянку, із садном на його тлі на верхній повіці; синець в ділянці внутрішнього кута правого ока, що поширюється на нижню повіку, синець правої щічної ділянки; синець носа із ділянкою гіперпігментації шкіри (слід загоєння садна) на його тлі; синці лівого стегна, які на підставі судово-медичної експертизи належать за ступенем тяжкості до легких.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Окрім цього, 11.10.2025 близько 12:45 год. Особа 1, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, спільно із ОСОБА_7 , які достовірно знали, що з 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово Указами Президента України продовжувався, прийняли рішення про особисте збагачення шляхом здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи.

Реалізуючи свій злочинний умисел 11.10.2025 року близько 12:45 год. Особа 1, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, спільно із ОСОБА_7 , знаходячись у підвальному приміщенні навчально-оздоровчого комплексу «Червона Калина», що у с.Дружба, Тернопільського району, Тернопільської області, маючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, підійшли до потерпілого ОСОБА_17 та погрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень з застосуванням ножа, що було сприйнято потерпілим як реальна загроза для свого життя та здоров`я, змусив потерпілого зайти із свого мобільного телефону «Redmi» A3 модель «23129RN51X» в додаток «Приват 24» та здійснити переказ в сумі 5000 гривень на картку ОСОБА_18 , чим спричинили матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_6 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_7 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, що вказані в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_8 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 було подано до суду заяви, в яких вони просили розгляд справи проводити без їхньої присутності. Потерпілий ОСОБА_17 у заяві зазначив, що шкода йому не заподіяна, претензій не має, щодо міри покарання покладається на думку суду. Потерпілий ОСОБА_12 у заяві зазначив про те, що щодо міри покарання покладається на думку суду.

Враховуючи вказане вище, суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що:

ОСОБА_3 своїми діями, що виразились у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та у незаконному заволодінні транспортним засобом, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146 та ч.2 ст.289 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті;

ОСОБА_4 своїми діями, що виразились у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті;

ОСОБА_5 своїми діями, що виразились у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146 та ч.4 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті;

ОСОБА_6 своїми діями, що виразились у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146 та ч.4 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті;

ОСОБА_7 своїми діями, що виразились у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, а також у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146 та ч.4 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті;

ОСОБА_8 своїми діями, що виразились у незаконному позбавленні волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146 та ч.4 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті. Також, враховуючи диспозицію ч.1 ст.125 КК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_8 своїми діями, які виразились у заподіянні легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті. Вчинення ним такого правопорушення за попередньою змовою групою осіб слід враховувати при призначенні покарання як обтяжуючу обставину, про що зазначено в обвинувальному акті.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про винних осіб та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України) та тяжким злочином (ч.2 ст.289 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, особа винного, який є особою молодого віку, військовослужбовцем, під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, із вищою освітою, раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Також, при призначенні покарання обвинуваченому за ч.2 ст.289 КК України, суд не вбачає підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч.4 ст.187 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується, особа винного, який є особою молодого віку, військовослужбовцем, під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, із середньою спеціальною освітою, одружений, раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі ближче до нижньої межі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.4 ст.187 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується, особа винного, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, автором праці «Стандартні операційні процедури міських операцій», під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, з вищою освітою, раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.4 ст.187 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом враховується, особа винного, який є військовослужбовцем, під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, з середньою освітою, нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.4 ст.187 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується, особа винного, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, нагороджений нагрудним знаком «Хрест Хоробрих», медаллю «Лицарський Хрест», медаллю «За поранення» (важке), медаллю «Залізний хрест», відзнакою за поранення «Гілка лавру бронзового кольору» (легке), одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України є кримінальним проступком (ч.1 ст.125 КК України), нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.4 ст.187 КК України).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України відповідно до статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , судом враховується, особа винного, який є особою молодого віку, військовослужбовцем, учасником бойових дій, під час проходження військової служби отримав поранення, характеризується виключно позитивно, нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», відзнакою Президента України «За оборону України», одружений, раніше не судимий, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому. Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлені.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 07.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_4 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 07.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_5 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 07.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_6 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 06.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_7 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 06.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.10.2025.

На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_8 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 15.10.2025 (затримання та тримання під вартою) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування у виді тримання під вартою та продовжений до 06.02.2026, слід продовжити до набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-25/14379-АВ від 13.11.2025 в сумі 2674,20 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження щодо його обвинувачення. У кримінальному провадженні також є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-25/13716-ТВ від 06.11.2025 в сумі 2228,50 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_7 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження щодо його обвинувачення. У кримінальному провадженні також є процесуальні витрати за проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/120-25/14181-БЛ від 13.11.2025 в сумі 3565,60 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_8 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження щодо його обвинувачення. Крім того, у кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-25/13715-ТВ від 06.11.2025 в сумі 2228,50 грн, які суд вважає слід стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження щодо їх обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_3 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_4 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_5 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_6 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_7 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного судом ОСОБА_8 покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 03 квітня 2026 року.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп. стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 в користь держави.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп. стягнути з ОСОБА_7 в користь держави.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_8 в користь держави.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалами: слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2025 року у справі №346/5146/25, слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21512/25, від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21514/25, від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21520/25; від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21515/25; від 16 жовтня 2025 року у справі №607/21517/25; від 16 жовтня 2025 року у справі №607/21516/25; від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21508/25; від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21613/25; від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21507/25; від 17 жовтня 2025 року у справі №607/21511/25.

Речові докази у справі, а саме:

DVD-диск із матеріалами відеозапису із камер відеоспостереження із коридору 1-го поверху ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, DVD-R диск із відеозаписами відзнятими за 07.10.2025 камерою відеоспостереження, розташованою на фасаді кафе «Генделик», що за адресою: с.Верхній Вербіж, вул. Тараса Шевченка, 24б, Коломийського району, Івано-Франківської області, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон торгівельної марки «Iphone» із чохлом силікованим, який поміщено у сейф пакет №NPU5170488; мобільний телефон торгівельної марки «Iphone» із чохлом чорного кольору, який поміщено у сейф пакет №NPU5170481; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_19 від автомобіля «Lexus» моделі «ES 300H» VIN: НОМЕР_7 та ключі чорного кольору із емблемою «Lexus», які поміщено до сейф упакування №NPU5170487; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 (за номером НОМЕР_8 ), а також посвідчення водія на ім`я ОСОБА_20 ( за номером НОМЕР_9 ), які поміщенні у сейф пакет №NPU5170486; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 (за номером НОМЕР_10 ), яке поміщено у сейф пакет №NPU5170489; державний номерний знак НОМЕР_11 у кількості двох штук, які поміщені у сейф пакет №WAR 1725940; ключі до автомобіля марки «Volkswagen» модель «Transporter», які поміщено у cейф пакет №NPU5012034; декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, а саме декларацію на автомобіль, яку поміщено у сейф пакет №RIC2175394; куртку чорного кольору із червоними полосами торговельної марки «HH WorkWear», яку поміщені у сейф пакет №QHY0076456; ключі до автомобіля марки «Opel» модель «Vivaro», які поміщено у cейф пакет №NPU5012034; мобільний телефон чорного кольору «Redmi Xiaomi», який знаходиться у темно-силіконовому чохлі, який поміщено у сейф пакет №NPU5035637; мобільний телефон зеленого кольору «Redmi Xiaomi», який знаходиться у чорному чохлі, який поміщено у сейф пакет №NPU5035654; мобільний телефон чорного кольору «Redmi Xiaomi», який поміщено у сейф пакет №NPU5035653; мобільний телефон темно-фіолетового кольору Samsung Galaxy M34 5G, належний ОСОБА_21 , який поміщено в сейф пакет №ICR0196490; мобільний телефон марки «POCO X5 Pro 5G», світло-синього кольору, належний ОСОБА_22 , який поміщений в сейф-пакет № ICR0196545; мобільний телефон сірого кольору Nokia G11 Plus, належний ОСОБА_23 , який поміщено в сейф пакет №ICR0196551; мобільний телефон марки «Realme» із чохлом та присутнім номером мобільного телефону НОМЕР_12 , належний ОСОБА_4 , який поміщено у спеціальне упакування №RIC2175971; мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_13 , ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім картами НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_17 та який поміщено в спец-упакування №PSP2204098; мобільний телефон iPhone та мобільний телефон dodge, які поміщено в спец-упакування №PSP2203986, які належать ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «iPhone 16 pro max» чорного кольору, належний ОСОБА_8 , який поміщено у сейф-упакування №WAR0116887; вилучений під час особистого обшуку при затриманні ОСОБА_6 мобільний телефон торговельної марки «Samsung» (ІМЕІ: НОМЕР_17 , ІМЕІ: НОМЕР_18 ); які зберігаються у камері зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області - повернути законним володільцям;

автомобіль марки «Volkswagen» модель «Transporter» VIN- НОМЕР_5 білого кольору; автомобіль марки «Opel» модель «Vivaro» VIN- НОМЕР_2 червоного кольору н.з. НОМЕР_3 , на якому незаконно встановлений н.з. НОМЕР_19 , які поміщено на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Сергія Короля, 44Б - повернути законним володільцям;

два предмети схожі на бити, одну стяжку білого кольору та упаковку стяжок чорного кольору, балаклаву темно-зеленого кольору торгівельної марки «Seeland», яку поміщено у сейф пакет №NPU5170480; набої калібру 9x18 у кількості 7 штук разом із магазином на якому наявний напис «5398-2», які поміщено у сейф пакет №NPU 5170484; набой калібру 9х18 із резиновою кулею, який поміщено у сейф пакет № NPU5170483; предмет зовнішні схожий на пістолет ПМ із написом « НОМЕР_20 » та написом на затворі НОМЕР_21 , який поміщено до сейф пакету №NPU5170482; паперове упакування із ТТН 20451258700473, яке поміщено у сейф пакет №NPU5035650; 7 (сім) предметів візуально схожих на набої, калібром 9 мм, які поміщено у сейф пакет №NPU5035651; предмет візуально схожий на гранату із маркуванням «UA.TR.072-P1-0004-2022», який поміщено у сейф пакет №NPU5035652; предмет візуально схожий на ніж із надписом «EXTRE MARATIO», який знаходиться у чохлі та який поміщено у сейф пакет №WAR1883329; предмет візуально схожий на ніж із надписом «Ganzo Survival Knife», який знаходиться у чохлі та який поміщено у сейф пакет №WAR1883328; 5 (п`ять) предметів візуально схожих на магазин, які поміщено у сейф пакет №RAW0050956; 149 (сто сорок дев`ять) предметів візуально схожих на набої, калібром 5х45 мм, які поміщено у сейф пакет №RAW0050957; предмет, схожий на пістолет із пістолетним ремінцем та магазином до нього, який поміщено до сейф-упакування №RIC2175968; газовий балончик «Терен», який поміщено у сейф-упакування №WAR0116889; складний ножик із чохлом, який поміщено до сейф-упакування №WAR0116888; газовий балончик «КО», який поміщено у сейф-упакування №NPU5201023; які зберігаються у камері зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1