Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №456/7236/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/7236/25

Провадження № 1-кп/456/262/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження №12025141130001062 від 4.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 4.11.2025р. близько 18.00 год., знаходячись поблизу Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці, що по вул. Успенська, 16 у м. Стрий, Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та діючи умисно, в умовах воєнного стану, відкрито, викрав з руки останнього мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А 36», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , чорного кольору, вартістю 7913,18 грн., із захисним склом, вартістю 167,79 грн., у чохлі накладці чорного кольору, вартістю 157,89 грн., а всього на загальну суму 8238,86 грн., в подальшому утримуючи викрадене з місця події втік, тим самим заподіявши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєному визнав повністю, погоджується з обставинами, оголошеними прокурором з обвинувального акта. Додатково пояснив, що дійсно, того дня, під вечір, проходив по вул. Успенській у м. Стрий, попереду побачив незнайомого чоловіка, який в руках тримав мобільний телефон, спочатку мав намір попросити чоловіка, надати йому телефон зателефонувати, однак коли підійшов ближче в нього виник умисел викрасти телефон. Підійшовши збоку, шляхом ривка, вирвав з рук потерпілого вказаний мобільний телефон та з викраденим втік додому. За деякий час прийшли працівники поліції та в подальшому під час обшуку вилучили викрадений мобільний телефон. Не заперечив й того, що в той час був випивший. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненні інкримінованого йому у вину діяння доказана наступними доказами, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що 4.11.2025 р., близько 18 год., знаходився на вул. Успенській, поблизу храму Успіння, діставши з кишені телефон, намагався його розблокувати. Побачив, що з боку проходить молодий хлопець, який наблизившись, вирвав з його руки мобільний телефон та почав тікати. Він намагався його наздогнати та кричав, щоб той зупинився та повернув телефон. Добігаючи вул. Охримовича, він майже наздогнав хлопця, та схопив його за куртку, однак тому вдалось вирватись, втекти та забігти в під`їзд будинку. Він зрозумів, що хлопець там проживає, а тому повернувшись додому, сказав дружині зателефонувати в поліцію, що та і зробила. Опізнав, що хлопець, який викрав в нього телефон це ОСОБА_7 , раніше візуально з ним знайомий, неодноразово бачив його в м. Стрий та пригощав сигаретами. Жодних претензій до ОСОБА_8 немає, примирився з обвинуваченим, відмовляється від обвинувачення, щодо останнього, при призначенні покарання покладається на думку суду.

Окрім того, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вказаного злочину доведена матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- заявою потерпілого ОСОБА_6 , в якій він просить прийняти міри до хлопця на ім`я ОСОБА_10 , який 4.11.2025р. на вул. Успенській в м. Стрий, відкрито викрав його мобільний телефон;

- протоколом обшуку від 7.11.2025р. за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , де у спальній кімнаті у дивані, виявили та вилучили мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А 36», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , чорного кольору, із захисним склом;

- консультаційним висновком спеціаліста КНП ТМО СМОЛ від 5.11.2025 о 00.20 год., згідно якої ОСОБА_9 , перебував в стані алкогольного сп`яніння 0,81 проміле.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вони є логічними і послідовними та відтворюють реальну картину подій, що мала місце між обвинуваченим та потерпілим, а тому знаходить винуватість ОСОБА_5 доведеною повністю.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд, що ОСОБА_9 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини правопорушення, його наслідки, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючою відповідальність ОСОБА_5 обставиною є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Пом`якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_5 , щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Враховується, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, має молодий вік, виховувався сиротою, має незадовільний стан здоров`я, являється інвалідом, примирився з потерпілим і такий претензій до обвинуваченого немає, при призначенні покарання покладається на думку суду, про що подав суду відповідну заяву.

Окрім того, згідно відповіді ЦОЗ ДКВС України філії державної установи «Центр охорони здоровя державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області вбачається, що за час перебування в установі ув`язнений ОСОБА_5 пройшов необхідні медичні обстеження та взятий на диспансерний облік. 28.01.2026 повторно оглянутий лікарем невропатологом ЛБЛ № 19. Позитивна динаміка відсутня. Діагноз: наслідки травми (ДТП у 2024 р.) у вигляді брахіоплегії правої верхньої кінцівки, виражене порушення функції кінцівки. Рекомендовано консультацію лікаря-нейрохірурга з метою визначення подальшої тактики лікування, враховуючи важкість та давність отриманої травми.

Також судом береться до уваги, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 2092 від 4.12.2025р., ОСОБА_5 на даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє дисоціальний розлад особистості, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій, ОСОБА_5 , також психічним захворюванням не страждав, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 передбачено, що суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітніми, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

Суд вважає, що наведенні вище пом`якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого, який виховувався сиротою, має незадовільний стан здоров`я, примирився з потерпілим, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і впливає на можливість пом`якшення йому покарання, а тому є можливим призначити таке покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4. ст.186 КК України, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При цьому, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає, що звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку не буде достатнім і необхідним для виправлення останнього, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила умисний тяжкий злочин, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а навпаки створить впевненість у безкарності.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити згідно положень ст. 100 КПК.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання – 05.11.2025 року.

Скасувати арешт майна, накладений на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А36», чорного кольору, IME1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у чорному чохлі-накладці та із захисним склом, упакований у спец пакет НПУ CRI 1101433, відповідно до ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.11.2025 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А36», чорного кольору, IME1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у чорному чохлі-накладці та із захисним склом, коробку від мобільного телефону «Samsung Galaxy А36» - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; джинсову куртку із сірими рукавами та сірим капюшоном – повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ; фіскальний чек №fJoEYNslawQ від 17.08.2025 року – залишити при матеріалах справи.

Стягнути в користь держави з ОСОБА_5 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3048/25 від 01.12.2025 у сумі 440 (чотириста сорок) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1