Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №449/31/26 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа №449/31/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 м. Перемишляни

суддя Перемишлянського районного суду Львівської області – Гуняк Олександра Ярославівна розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли із Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , працюючу на посаді керівника ТзОВ «НКЕПІТАЛ ГРУП», проживаючуза адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-2 КпАП України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , несвоєчасно подала платіжне доручення по податку на прибуток в сумі – 3486, 21 грн, визначеної згідно поданої податкової декларації і податку на прибуток за 2024 рік №9427571038 від 03.03.2025 р., крайня сплата 12.03.2025 р., сплачене 17.11.2025 р., чим порушено ч.1 ст.163-2 КУпАП.

В призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоч про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, однак як вбачається із поданого представником за довіреністю ОСОБА_1 – Гаврилюк А.О. письмового заперечення, останній просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях гр. ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, а розгляд справи проводити без їхньої участі.

Заперечення мотивоване тим, що посадова особа податкового органу не ознайомила гр. ОСОБА_1 з складеним відносно неї протоколом, не роз`яснила їй вимоги ст.268 КУпАП про що свідчить відсутність підпису особи про ознайомлення з протоколом і про роз`яснення їй прав та відсутність запису посадової особи про те, що гр. ОСОБА_1 , були роз`яснені її права, а вона відмовилася від підписів. Зазначає, що доказів отримання гр. ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення її зі своїми правами, матеріали справи не містять. Вважає, що оскільки протокол від 17.12.2025 р. не вручений гр. ОСОБА_1 , вона з ним не ознайомлена, їй не була надана можливість викласти свої пояснення та заперечення на протокол, то сам протокол є неналежним доказом вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП. Стверджує, що долучена до матеріалів справи квитанція про направлення акту камеральної перевірки від 27.11.2025 р. за допомогою електронного кабінету платника податків, не є належним доказом, оскільки листування контролюючого органу з платником податків можливе через електронний кабінет лише у випадку подання платником податків заяви про таке бажання, однак Товариство, керівником якого є громадянка ОСОБА_1 , такої заяви не подавало.

За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.163-2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 203.1. та п. 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Виходячи з наведеного, днем вчинення адміністративного правопорушення є наступний день за днем настання граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 011865 (серія ГУ ЛВ №2102 від 17.12.2025 р., Актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №54211/13-01-04-06/44932389 від 27.11.2025 р. та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 011865 (серія ГУ ЛВ №2102 від 17.12.2025 р., в графах – «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» та «відмова особи, яка притається до адміністративної відповідальності, від підпису», дійсно відсутні пояснення ОСОБА_1 чи її відмова від надання таких, однак такі не можуть свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, ч. 1 ст. 163-2, 283, 284, 287-289 КУпАП , -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП Українита обрати їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`яти (5)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Гуняк Олександра Ярославівна