Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №447/2966/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/13/26

Справа №447/2966/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

16.09.2025 близько 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, поводив себе неадекватно, чим могло бути завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Окрім цього, 22.10.2025 близько 20 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, гримав дверима та виражався нецензурною лексикою, чим могло бути завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Окрім цього, 30.10.2025 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у супермаркеті «Сільпо» , що в м. Новий Розділ по проспекту Шевченка, 30-А, вчинив дрібну крадіжку товару, а саме: морозиво «Лімо» 500 грам, чим спричинив збитків на загальну суму 199 грн без ПДВ.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.51 КпАП України.

Окрім цього, 10.11.2025 близько 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: голосно кричав відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим міг спричинити шкоду психічному здоров`ю.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КпАП України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав у повному обсязі та просив суворо не карати.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді від 02.02.2026, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ЄУН 447/2966/25, ЄУН 447/3493/25, ЄУН 447/3610/25 та ЄУН 447/3702/25 об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі номер 447/2966/25.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.п.16,14, ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Диспозиція частини першої статті 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, окрім визнання вини, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478218 від 16.09.2025, відповідно до якого 16.09.2025 близько 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, поводив себе неадекватно, чим могло бути завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю;

-заявою ОСОБА_2 від 16.09.2025 у якій просить прийняти міри до сина ОСОБА_1 , який 16.09.2025 близько 18 год. 00 хв. прийшов до дому, розбив свій телефон та почав кричати на всіх, хто знаходився в квартирі, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Вказала, що ОСОБА_2 після того, як повернувся з бойових дій став некерованим;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2025, у яких вказав, що 16.09.2025 близько 18 год. 00 хв. у нього виник словесний конфлікт із мамою ОСОБА_2 на побутовому рівні. Зазначив, що ймовірно трохи погрожував під час конфлікту, так як під час бойових дій отримав декілька контузій та втратив око. Вказав, що нерви та психіка в нього не в порядку;

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №611825 від 16.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено контактувати в будь-який спосіб з постраждалою особою ОСОБА_2 , строком на 5 діб з 19 год. 00 хв. 16.09.2025 до 19 год. 00 хв. 21.09.2025;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 від 16.09.2025, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки;

-витягом із адмінпрактики на ім`я ОСОБА_1 ;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478478 від 22.10.2025, відповідно до якого 22.10.2025 близько 20 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, гримав дверима та виражався нецензурною лексикою, чим могло бути завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої;

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №611828 від 22.10.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено контактувати в будь-який спосіб з постраждалою особою ОСОБА_2 , строком на 5 діб з 21 год. 00 хв. 22.10.2025 до 21 год. 00 хв. 26.10.2025;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 від 22.10.2025, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки;

-фотокопією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2025 «72-РС про звільнення з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я») ОСОБА_1 ;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №989160 від 30.10.2025, відповідно до якого 30.10.2025 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у супермаркеті «Сільпо» , що в м. Новий Розділ по проспекту Шевченка, 30-А, вчинив дрібну крадіжку товару, а саме: морозиво «Лімо» 500 грам, чим спричинив збитків на загальну суму 199 грн без ПДВ;

-довідкою про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_3 від 30.10.2025 (ІКС ІПНП №9327 від 30.10.2025);

-заявою ОСОБА_3 від 30.10.2025, у якій просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статі, яка 30.10.2025 близько 15 год. 20 хв. у супермаркеті «Сільпо», що за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 30-А, вчинив крадіжку морозива «Лімо» 500 грам, загальна сума збитків без ПДВ становить 199 гривень;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 30.10.2025;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.10.2025;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №989154 від 10.11.2025, відповідно до якого 10.11.2025 близько 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: голосно кричав відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим міг спричинити шкоду психічному здоров`ю;

-заявою ОСОБА_2 у якій вона просить прийняти міри до сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10.11.2025 близько 19 год. 00 хв. прийшов до дому в неадекватному стані, почав голосно кричати, виражатися нецензурною лайкою, вигримувати в кімнаті;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 від 10.11.2025, відповідно до якої визначено середній рівень небезпеки;

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №610511 від 10.11.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено контактувати в будь-який спосіб з постраждалою особою ОСОБА_2 , строком на 5 діб з 21 год. 00 хв. 10.11.2025 до 21 год. 00 хв. 15.11.2025.

Також до матеріалів справи долучено рапорти поліцейського СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Христини Бурко від 16.09.2025 та 22.10.2025 відповідно до яких 16.09.2025 та 22.10.2025 на службовий планшет прийшло завдання, а саме: заявниця ОСОБА_2 повідомила про те, що її син ОСОБА_1 агресивно себе поводить, голосно кричить та є не адекватний. Виїздом на місце події АДРЕСА_1 , заявниця ОСОБА_2 просить вжити заходів щодо сина ОСОБА_1 , який вчинив відносно матері домашнє насильство психологічного характеру, голосно кричав, поводився агресивно та був не адекватний, чим міг завдати шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю. Винесено тимчасовий заборонний припис та складено адміністративний протокол. В подальшому при перевірці ОСОБА_1 , згідно бази ІПНП було встановлено, що він є в СЗЧ. З даного приводу було повідомлено ініціатора розшуку та ВСП (0931160038).

Крім цього долучено рапорт ДОП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Ігоря Даньківа від 03.11.2025.

Суддя вважає, що вказані рапорти за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських. Вказані документи містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки, відносно ОСОБА_1 до суду надійшло чотири справи про адміністративні правопорушення: за ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, які об`єднано в одне провадження та розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.1 ст. 51 КУпАП, та з урахуванням приписів ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у даному випадку за ч.1 ст.51 КУпАП, а саме у вигляді штрафу.

Згідно із ч.6 ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до ст. 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, то він звільняється від сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.27,33,40-1,173-2,283,284,294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 та ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за ч.1 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень);

- за ч.1 ст.51 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень).

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС