Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №462/8358/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8358/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 23.10.2025 о 09.40 год., на пл. Двірцева, 1 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив вимогу ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 02 грудня 2025 року протокол про адміністративне правопорушення серії №ПП000930 від 23.10.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушенняразом з доданими до нього матеріалами повернуто Управлінню державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби безпеки на транспорті для доопрацювання з підстав неповного відтворення наявних на долученому до матеріалів диску відеозапису та наявність на такому файлів відеофіксування іншого транспортного засобу, ніж зазначено у протоколі, із номерним знаком НОМЕР_2 , що не стосується події правопорушення у межах вказаної справи.

27.01.2026 на виконання постанови суду від 02 грудня 2025 року на адресу суду повернуто матеріали справи № 462/8585/25 разом із диском відеозапису з місця події, що мала місце 23.10.2025 у м. Львові на пл. Двірцева, 1, за участю ОСОБА_1 .

У суді ОСОБА_1 визнав свою вину за фактом перевезення ним пасажирів на таксі, що мав місце 23.10.2025 у м. Львові на пл. Двірцева, в чому щиро розкаюється. Пояснив, що не займається перевезеннями як таксі, але так як в той час за збігом тяжких сімейних обставин перебував у скрутному фінансовому становищі, оскільки не має постійного заробітку та при цьому на його утриманні перебувають непрацездатні батьки похилого віку, зокрема його мати є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду і дороговартісного лікування, а батько похилого віку, пенсійних коштів батьків недостатньо для утримання їхньої сім`ї, тому вирішив заробити додатковий дохід шляхом здійснення перевезення пасажирів таксі, однак того ж дня одразу був зупинений працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті та надалі складено вказаний протокол про адміністративне правопорушення. У вчиненому щиро розкаюється, у майбутньому не допускатиме вчинення правопорушень, повідомив, що послуг перевезення таксі не надає.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з місця події, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП в частині визначення вказаних дій є бланкетною та відсилає до встановленого законом порядку Державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, одними із ознак підприємництва, що відрізняють його від іншої діяльності є систематичність таких дій та обов`язково мета - одержання прибутку. Питання пов`язані із фактичним здійсненням підприємництва підлягають обов`язковому з`ясуванню, доказуванню відповідними належними та допустимими доказами під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Про вищевказані обставині обов`язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Аналогічного змісту висновки неодноразово викладались у постановах Львівського апеляційного суду (постанова від 13 березня 2025 року у справі №462/6893/24, постанова від 20 березня 2025 у справі № 466/10481/24, постанова від 10.04.2025 у справі № 466/12675/24), Київського апеляційного суду (постанова від 19.05.2025 у справі № 760/1284/25, постанова від 13 січня 2026 року у справі № 753//19723/25,

Разом з тим, матеріали вказаної справи на підтвердження систематичності здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності із перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, як і факту відсутності державної реєстрації його, як суб`єкта господарювання, жодних відомостей не містять.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.

Оцінивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративної справи на їх належність та допустимість, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не доведена зібраними по справі доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись cт. 245, 247, 283, 284 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП – закрити у зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/8358/25.

Суддя Б.М. Гедз