Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №480/12885/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 р. Справа № 480/12885/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук) по справі № 480/12885/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправно бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 27.11.2020;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до 27.11.2020, з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 27.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 27.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у сумі 146286 (сто сорок шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн 23 (двадцять три) коп., з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, необґрунтованість та незаконність, просив скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається те, що згідно відомостей з особистої картки грошового ОСОБА_1 за 2018 рік - до березня 2018 посадовий оклад позивача становив 645 грн, а вже з березня 2018 становив 2820 грн, також у порівнянні з лютим 2018 розмір окладу за військове звання у березні змінився: у лютому 2018 року оклад за військове звання становив 45,00 грн, а в березні 2018 - 740,00 грн, тобто розмір посадового окладу та окладу за військове звання тобто збільшились на 2870,00 грн, крім того, надбавка за вислугу років збільшилась з 172,50 грн до 1246,00 грн, тобто на 1073,50 грн.

Вказує, що з грудня 2018 року виплачувалась індексація грошового забезпечення з використання базового місяця - березень 2018 року, що підтверджується відомостями з витягу розрахунково-платіжної відомості за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.11.2020 позивача було виключено зі списків особового складу відповідача, що підтверджується копією витягу з наказу відповідача № 498-ОС від 27.11.2020 (а.с.13).

Грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 7969,05 грн (посадовий оклад 645 грн, оклад за військове звання 45 грн, надбавка за вислугу років 172,50 грн, надбавка за ОУС 96,75 грн, винагорода за бойове чергування 32,25 грн, премія 3225 грн надбавка за ВОВЗ 776,25 грн, винагорода 889 - 2976,30 грн). У березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило 7985,81 грн (посадовий оклад 2820 грн, оклад за військове звання 740 грн, надбавка за вислугу років 1246, винагорода 49,61 грн, премія 3130,20 грн) (з.б.а.с.14).

Позивач вважає, що відповідач не здійснив нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації у період з 01.03.2018 до 27.11.2020, чим порушив його права. Тому вказане питання і підлягає дослідженню у даній справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці, з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078, має виплачуватися у розмірі 4446,39 грн до моменту звільнення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.11.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то в якій сумі.

Відповідно до п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Такі висновки враховано в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Вирішуючи питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) суд враховує дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Суд з`ясовує розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць, розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів, тобто у березні 2018 року.

Судом з особистої картки грошового забезпечення № 7305 за 2018 рік (а.с. 14 звор. стор.) встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 становило:

- за лютий 2018 року - 7 969, 05 грн (включало такі постійні складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад - 645, 00 грн; оклад за військове звання - 45, 00 грн; надбавка за вислугу років - 172, 50 грн; надбавка за ОУС - ризик для життя - 96, 75 грн; винагорода за бойове чергування - 32, 25 грн; премія 10% - 3 225, 00 грн; надбавка за ВОВЗ - 776, 25 грн; винагорода 889 60% - 2 976, 30 грн);

- за березень 2018 року - 7 985, 81 грн (включало такі постійні складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад - 2 820, 00 грн; оклад за військове звання - 740, 00 грн; надбавка за вислугу років - 1 246, 00 грн; премія - 3 130, 20 грн; винагорода 889 60% - 49, 61 грн).

Таким чином, дохід позивача у березні 2018 року підвищився на 16,76 грн (7985,81 - 7969,05 = 16,76).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Відтак, сума належної позивачу індексації - різниці розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4 463, 15 грн - 16,76 грн = 4 446, 39 грн.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 27.06.2024 по справі № 440/1497/22, від 24.10.2024 по справі № 560/16954/21, від 17.12.2024 по справі № 620/9259/22.

Доводи апелянта, що розмір посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років збільшились на 3943,50 грн, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не узгоджуються із наведеними вище висновками суду.

Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (16, 76 грн) порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 27.11.2020.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в розумінні ст. 77 КАС України, не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації – різниці за спірний період (з 01.03.2018 по 27.11.2020) у вказаному вище розмірі.

Відтак позивачу підлягала до виплати індексація - різниця за період з 01.03.2018 по 27.11.2020 у загальному розмірі 146 286, 23 грн ((4446,39 грн х 32 місяці) + (4446,39 грн/30 днів х 27 днів) = 146286,23 грн).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що з грудня 2018 року виплачувалась індексація грошового забезпечення з використання базового місяця - березень 2018 року, за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, оскільки предметом розгляду даної справи є нарахування та виплата індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а не нарахування та виплата "поточної" індексації грошового забезпечення з урахуванням "базового" місяця березень 2018 року

Враховуючи, що під час апеляційного перегляду справи підтвердилось безпідставне незастосування відповідачем норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 при вирішенні питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), колегія суддів погоджується із висновком суду щодо визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 27.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 27.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у сумі 146 286 (сто сорок шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн 23 (двадцять три) коп., з урахуванням виплачених сум.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_5 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 480/12885/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова