Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №333/6/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6/26

Провадження 2-о/333/89/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026 року адвокат Скворцова О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час у зв`язку з неможливістю реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Університетській багатопрофільній лікарні у м. Пловдив Болгарії.

25.09.2024 року, на підставі акту про смерть №0831 від 25.09.2024 року, посадовою особою відділу цивільної реєстрації та адміністративного обслуговування актів цивільного стану м. Пловдив Болгарія община ОСОБА_3 видано копію-витяг з акту про смерть, згідно якому час смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 годині 10 хвилин.

Через волонтерів заявниця з Болгарії отримала погребальну урну з прахом сина та копію виписки з акту про смерть, а також довідку про кремацію тіла з дозволом про кремацію та копію витягу з акта про смерть сина з перекладом з болгарської на російську мову. Оригіналу свідоцтва про смерть не передали, пояснивши, що у відділі кремації видали лише ці документи.

ОСОБА_1 поховала прах сина у м. Мелітополі Запорізької області, яке на цей час є фактично тимчасово окупованою територією України.

Для звернення до соціальних органів або до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та заведення спадкової справи необхідно мати оригінал свідоцтва про смерть. Заявниця не може зробити на окупованій території нотаріальну довіреність на будь-яку довірену особу, щоб замовити в Болгарії оригінал свідоцтва про смерть, оскільки така довіреність не є і не буде дійсною. Виїхати за кордон у Європу вона не має можливості через відсутність паспорта для виїзду за кордон. Отже, всі інші способи отримати оригінал свідоцтва про смерть відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно встановити факт смерті сина та зареєструвати його смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2

08.01.2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення доказів.

13.01.2026 року ухвалою суду заява ОСОБА_1 залишена без руху, заявниці та її представнику надано строк для усунення недоліків.

15.01.2026 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_4 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.01.2026 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_4 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. 30.01.2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі сторони заявниці, в якій також вказала, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 02.02.2026 року на адресу суду надійшла заява від керівника Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудакової С.В. про розгляд справи без участі представника відділу, вирішення заяви ОСОБА_1 залишено на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст.293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Факт смерті особи у певний час за відмови органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.

У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.05.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Мелітополя Запорізької області.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Університетській багатопрофільній лікарні у м. Пловдив Болгарії, на підтвердження чого надано копії: копії-виписки з акту про смерть від 25.09.2024 року, дозволу на кремацію та довідки про кремацію з перекладом з болгарської на російську мову.

Водночас, у матеріалах справи відсутній офіційний документ про реєстрацію смерті ОСОБА_2 , наявна лише копія копії-виписки з акту про смерть від 25.09.2024 року, з перекладом з болгарської на російську мову, виданої, як зазначено в документі, на підставі акту про смерть №0831 від 25.09.2024 року.

Як вказано у заяві, ОСОБА_1 не має паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тому не може виїхати в Болгарію для замовлення й отримання свідоцтва про смерть свого сина. Через волонтерів заявниця отримала з Болгарії поховальну урну з прахом сина та копію виписки з акту про смерть.

ОСОБА_1 на теперішній час проживає у м. Мелітополі Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території України, на якій не працюють дипломатичні установи України і відсутня можливість оформити офіційний запит консулу України в Болгарії або оформити нотаріальну або консульську довіреність на представника в Україні або Болгарії.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст.263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В матеріалах поданої заяви про встановлення факту смерті відсутні докази, що заявниця зверталася до відділу РАЦСу і їй було відмовлено, саме у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 .

Так, представником заявниці долучено до матеріалів справи лист начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області від 06.10.2025 року №180/06.10-01-33, з якого вбачається, що перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено.

25.09.2024 року, на підставі акту про смерть №0831 від 25.09.2024 року, посадовою особою відділу цивільної реєстрації та адміністративного обслуговування актів цивільного стану м. Пловдив Болгарія община ОСОБА_3 видано копію-витяг з акту про смерть, згідно якому час смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 годині 10 хвилин.

Отже, смерть останнього була зареєстрована уповноваженим державним органом Болгарія.

ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 , звернулась до суду для встановлення факту смерті сина ОСОБА_2 з метою здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті останнього та для подальшої реалізації спадкових прав.

За положеннями статті 49 ЦК України актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону та обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України, встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Подія смерті сина заявниці відбулася на території іноземної держави, яка не відноситься до території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або до тимчасово окупованої території України, а тому в даному випадку Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не може бути застосований.

За пунктом 7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Чинним законодавством передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку, або такий порядок може бути визначений міжнародно-правовим договором.

Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази. Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 478/1072/21, провадження № 61-1370св22.

Заявниця, звертаючись до суду в порядку окремого провадження, просить встановити факт смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Пловдив, Болгарія, про що уповноваженою особою відповідного органу вказаної держави (посадовою особою відділу цивільної реєстрації та адміністративного обслуговування актів цивільного стану м. Пловдив Болгарія община Пловдив ОСОБА_6 ), на підставі акту про смерть, видано копію-витяг з акту про смерть, тобто смерть ОСОБА_2 зареєстрована компетентним органом відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої й настала смерть сина заявниці.

Оскільки свідоцтво про смерть видано на підставі вимог чинного законодавства іноземної держави, на території якої настала смерть особи, тому підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 в порядку окремого провадження та повторної видачі свідоцтва про смерть відсутні.

Зважаючи, що заявницею не надано доказів неможливості відновити свої права у інший спосіб, ніж встановлення факту смерті, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Пловдив Болгарії.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - залишити без зоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод