Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №332/5505/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/5505/25

Провадження №: 3/332/26/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 27.09.2025 о 10-00 год. у м. Запоріжжі по вул. Скворцовій, б. 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

01.12.2025 року захисником Штенгеловим О.В. було подано клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, через зокрема відсутність реальної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

У судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та просив провадження у справі щодо нього закрити з підстав, наведених у клопотанні захисника.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із викладеного слідує, що під час розгляду справи законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.

При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема, накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

При цьому п. 12 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З наведеного слідує, що огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі є невід`ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов`язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди зафіксувати відмову.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 запропонували останньому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, запідозривши наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 заперечуючи факт наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння, повідомив, що йому необхідно їхати, оскільки в його автомобілі перебуває літній чоловік, якому 87 років, та запитав чи може він пізніше пройти огляд або пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу (10:13 год.).

Співробітник поліції повідомив ОСОБА_1 , що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичному закладі і у разі його відмови проїхати до медичного закладу, буде складений протокол про адміністративне правопорушення, а потім ОСОБА_1 зможе пояснювати в суді чого відмовився від проходження огляду (10:16).

В подальшому працівник поліції зазначив, що буде складено протокол і ОСОБА_1 ознайомлять з його змістом (10:18 год.)

О 10:36 год. ОСОБА_1 , підходить до працівників поліції та просить викликати екіпаж для направлення його на відповідний огляд, посилаючись на те, що працівники поліції ще не оформили усі документи, на що співробітник поліції зазначив, що відмова вже зафіксована. ОСОБА_1 повідомляє, що буде викликати працівників поліції через службу «102», на що йому повідомили, що це його право, і що розгляд справи вже проведено, складається протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 знову посилаючись на те, що він змінив свою думку, і що протокол ще не складено, просив направити його для проходження огляду. Працівник поліції знову відмовив у направленні до медичного закладу з наведених підстав.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 ще до складання протоколу про адміністративне правопорушення (10:39 год.), висловив поліцейському свою згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Натомість, прохання останнього про доставлення до медичного закладу було проігноровано працівником поліції.

З огляду на те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, а огляд останнього не був забезпечений у медичному закладі, суд доходить висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, слід закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях останнього.

Керуючись ст. 130 ч. 1, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, суддя

постановила:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.П. Завіновська